Розділ 2. "Структурні та функціональні властивості підрядних причинових речень домінантного типу в давньоанглійській мові. У давньоанглійських пам'ятках складнопідрядні причинові речення функціонують як такий тип одиниць синтаксичного рівня, спеціалізованих для позначення певних семантичних та синтаксичних відношень між частинами складного цілого, який перебуває в процесі формування.
Проаналізовані речення мають усі основні структурні ознаки складного речення, зокрема, двокомпонентну будову, два предикативних центри, й об'єднання їх у самостійний спеціалізований тип складнопідрядного речення відбувається також на основі спільних для всіх типів складного речення структурних ознак. Диференціація відбувається одночасно в декількох напрямках: разом зі спеціалізацією сполучників уточнюється зміст семантичних та синтаксичних відносин між компонентами складного речення, усувається жанрово-стилістична пов'язаність причинових конструкцій з окремими сполучниками. При цьому вичленення структурного та семантичного типу речень причини відбувається одночасно й у взаємодії з подібними процесами вичленення решти типів складнопідрядних речень.
Домінуючим типом підрядного причинового речення в давньоанглійській мові були речення, які вводилися сполучником for??m ?e. Сполучник for??m ?e - це складений сполучник займенникового походження. Його компонентами є for - прийменник зі значенням причини, що утворює обставини причини у сполученні з давальним (іноді інструментальним) відмінком іменника; ??m - давальний відмінок однини вказівного займенника se; ?e - відносний займенник. Займенник se в складі сполучника for??m ?e зустрічається також у формі інструментального відмінку однини - ?y, ?i. Крім вказаних форм сполучника іноді зустрічається форма for ?am та for ?on. Вживання інструментального та давального відмінку вказівного займенника можливе, оскільки сполучник for міг управляти як інструментальним, так і давальним відмінком. На час створення давньоанглійських текстів інструментальний відмінок майже повністю зник, злившись у більшості випадків з давальним. Збереглися лише форми чоловічого та середнього роду вказівних займенників та форми деяких прикметників. Разом з тим можливе вживання сполучника for ??m без відносного займенника ?e: for ??m, for ?am, for ?on, for ?y, for ?i. Сполучник for??m ?e зустрічається з різним ступенем злиття компонентів (for??m?e, for??m ?e, for ??m ?e). Те ж саме властиве й іншим його варіантам for?аn ?e та for?on ?e, що свідчить про те, що прийменникова фраза ще не була осмислена в цілому як сполучник . Пор.:
(7) And ??t land ?t ?geleswyr?e headde an wyduwe and hire sune ?r forwyrt for?an?e hi drifon serne stacan on ?lsie Wylfstanes feder and ??t wer? ?reafe and man the ??t mor? for? of hire inclifan /A.S.Chart., 68/. "Маєток в Айлсворті був відібраний вдовою та її сином, тому що вони загнали металевий цвях в Єлфсіга, батька Вульфстана, і це стало відомим, і люди витягли труп з її кімнати".
(8) ...ond (hie) him ?a burh ageafon for??n ?a ?egenas heom geswicon h?fdon /Chronicle, 340/. "...і вони здали йому місто, тому що воєначальники обманули їх".
(9) ...and ??t ?u on dea?e sylst for drihtnes naman. ?u hit sylst for ?an ?e ?u hit ne miht mid ?e aweg l?dan /?lfr., 212/. "...і те, що ти віддаси при смерті в ім'я Бога, ти віддаси, тому що ти не можеш взяти це з собою".
Неповне злиття компонентів сполучника не несе граматичного навантаження. Уживання тих чи інших, різних за злиттям форм сполучника, у різних пам'ятках зумовлене діалектними та стилістичними особливостями останніх.
Особливістю сполучника for??m ?e є те, що, на відміну від більшості сполучників давньоанглійської мови, він не характеризується полісемантичністю, характерною для більшості сполучників досліджуваного періоду. Однак, сполучник for??m ?e може суміщати функції як сурядного, так і підрядного сполучника, що дозволяє виділити чотири типи речень із постпозитивними for??m ?e-реченнями.
1. Складні речення, for??m ?e-компонент яких характеризується семантичною та структурною самостійністю. Значення цілого не виводиться з його компонентів. Наприклад:
(10) ...deofol ?onne ?urh ?a attor berendan n?ddran mid hire ??re yfelan sceonesse and facne, beswac ?one ?restan wifmon, for?on w?s se engel sprecende to ures drihtnes meder /Bl.Hom., 5/. "...диявол через отруйного змія обманув першу жінку своїми злими пропозиціями та віроломством, тому ангел розмовляв з матір'ю нашого бога".
2. Складні речення, в яких for??m ?e-речення виражає твердження загального характеру. Наприклад:
(11) On ?isme enne god we sceolon geleafan and hine mid weorcum wur?ian for?an ?e ealle ?a halgan bec ?g?er ge on ??re ealdan ? ge on ??re niwan so?lice speca? be ??re halgan ?rynnysse and so?re annysse /?lfr., 112/. "У цього єдиного Бога ми повинні вірувати і його діяння прославляти, бо всі святі книги і в старому законі, і в новому, істинно говорять про святу трійцю та істинну єдність".
Речення такого типу можна подати у вигляді складових силогізму: пояснювана частина являє собою висновок, пояснююча - першу посилку. Для відтворення причиново-наслідкового зв'язку між двома реченнями потрібно відновити другу посилку, яка опущена в реченні.
3. Складні речення, for??m ?e-компонент яких містить висловлювання афористичного характеру. Наприклад:
(12) Heo nolde secgan unso? and hi sylfe foredeman. for?an ?e se leasa mu? ofslih? ??s mannes sawla /?lfr., 278/. "Вона не хотіла говорити неправду і засудити саму себе, бо брехливі вуста вбивають душу людини".
4. Cкладні речення, в яких for??m ?e-речення виражає реальну, безпосередню причину дії чи стану, що виражена дієсловом попереднього речення. Наприклад:
(13) Gehwylce s?don ??t hig ma on ?ison timon uncu?ra steorra gesawon. ac we hit openlicor ne awriton. for?am?e we hit sylfe ne sawon /Chronicle, 376/. "Дехто говорив, що більше в той час невідомих зірок бачили, але ми про це більш детально не пишемо, тому що ми цього самі
- Київ+380960830922