РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ГУМАНІТАРИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ ОПТИЧНИХ ЯВИЩ ТА ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
2.1. Оптика в системі шкільної освіти
З'ясування змісту гуманітаризації фізичної освіти потребує його розкриття на конкретному матеріалі оптичних явищ. Доцільність такого вибору зумовлена потенційними можливостями розділів "Світлові явища" (8-й клас) та "Електромагнітні хвилі" і "Квантова фізика" (11-й клас), в яких вивчається ця група природних явищ і які недостатньо використовуються вчителями в навчальному процесі з фізики [76].
У деякій мірі не сприяє вчителям і місце, яке визначено навчальними програмами з фізики для оптичних явищ [159]. Кількість годин, відведених на вивчення розділу "Світлові явища" у масовій школі менша у відсотковому співвідношенні (14,7%), ніж на інші, крім розділу "Електромагнітні явища" (але основою електромагнітних явищ є поняття з електрики, на вивчення яких відведено 33,8% навчального часу). Для класів із поглибленим вивченням фізики ще менше, ніж для звичайних - 11,8% (див. табл. Е.1, Е.2).
Якщо порівняти цифри відсоткового співвідношення годин, виділених на вивчення оптики й інших розділів 11 класу, наприклад - електродинаміки, то можна помітити переважання останніх. Інформація, що підтверджує цей висновок, наведена у таблиці 2.1.
Вважаємо, що існуючий розподіл годин, відведених на вивчення різних тем курсу фізики восьмого класу (див. табл. Е.1) як у звичайних класах, так і у класах із поглибленим вивченням, не сприяє якісному засвоєнню матеріалу та розвитку інтересу в учнів до світлових явищ.
З метою підтвердження цього припущення нами було вивчено рівень засвоєння учнями ЗОШ оптичних явищ. Для цього в рамках констатуючого експерименту проведено контрольні роботи у восьмих класах звичайних шкіл і в одинадцятих класах звичайних і з поглибленим вивченням фізики. Результати контрольних робіт наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.1
Відсоткове співвідношення кількості годин, виділених програмами МОНУ на оптику та електрику в одинадцятому класі
Назва питань програмиКількість годин (у %)курс Акурс Вкурс Соптичні явища21,621,423електричні явища30,935,626,9
Таблиця 2.2
Результати контрольних робіт з оптики учнів 8-х і 11-х класів у порівнянні з їх успішністю за попередню чверть навчання
Клас і рівень навчання
(В - високий, С - середній)Кількість учнів, які отримали оцінку:5%4%3%2%8, контрольна робота з оптики5216,710232,712841309,68, ІІІ чверть6721,513242,311336,2-011 (В), контрольна робота з оптики217,912948,710740,48311 (В), ІІІ чверть3111,713550,99937,4-011 (С), контрольна робота з оптики2418,36752,23224,486,111 (С), ІІІ чверть3022,97154,22922,110,8
З таблиці 2.2 видно, що успішність учнів усіх класів (восьмих, одинадцятих) незалежно від того, за яким рівнем програми (А, В, С,) вони навчаються, краща у чверті, яка передує вивченню оптичних явищ. У восьмому класі вивченню світлових явищ передують теми: "Електричні явища" та "Електромагнітні явища"; в одинадцятому класі - "Електромагнітні коливання". Як бачимо, наведені дані підтверджують наше припущення про існування об'єктивних причин погіршення якості засвоєння учнями знань про оптичні явища.
Низький рівень розв'язання освітніх, виховних і розвиваючих завдань під час вивчення оптичних явищ пояснюється, на нашу думку, відсутністю відповідності між твердженням у пояснювальній записці до навчальних програм про те, що таке гуманітаризація навчання та необхідність введення до уроків інформації історичного, екологічного та політехнічного змісту, і вимогами до знань, умінь і навичок учнів з оптики, яких вони повинні набути.
Так, у пояснювальній записці зазначається, що гуманітаризація - одне з вихідних положень та принципів програми з фізики. Розкриваючи суть гуманітаризації, автори програми визначають необхідність у зв'язку з цим: формування цілісної картини світу і поворот її до світу людини; використання гуманітарного потенціалу фізики як частини загальнолюдської культури для морального виховання; розвиток мислення, в тому числі й екологічного.
Поряд з цим, у вимогах до знань і умінь восьмикласників про світлові явища звертається увага в основному на засвоєння наукових понять, на вміння розв'язувати розрахункові та якісні задачі, тобто передбачаються світоглядні знання. Не йдеться мова про екологічні знання восьмикласників та розширення політехнічної підготовки, окрім знань про роль окулярів у виправленні дефектів зору. Не знайшло відображення зауваження, наведене у пояснювальній записці, про знання та елементи естетики, які є складовими когнітивного компонента гуманітаризації фізичної освіти.
Подібна картина простежується і в одинадцятому класі. Програмою визначається мета вивчення оптичних явищ: ознайомлення учнів із різними методами вимірювання швидкості світла; законами заломлення і відбивання; дифракцією, дисперсією, інтерференцією світла; розвиток умінь спостерігати природні явища і давати їм наукове тлумачення; формування знань про основні положення хвильової теорії світла та на їх основі пояснення світлових явищ; формування практичних навичок учнів і політехнічного кругозору.
Але у переліку вимог щодо знань учнів увага акцентується більше на засвоєнні наукових понять (електромагнітні хвилі, інтерференція, дифракція світла, закони відбивання та заломлення, принцип сталості швидкості світла у вакуумі) та вміннях їх застосовувати у розв'язуванні задач. І тільки у підпункті програми: "Учні повинні знати" виділяються знання про практичне застосування поляризації світла, повного відбивання хвиль; властивості електромагнітних хвиль інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового та рентгенівського діапазонів частот, але не деталізується, як саме ці знання слід використовувати.
Ми вважаємо, що даному розділу програми бракує розуміння значущості знань оптики у житті сучасної людини, зокрема - використання їх у різних галузях людської