РОЗДІЛ 2
МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ
Клінічний матеріал був зібраний на базі центра передчасних пологів - пологового будинку Центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) №3 м. Донецька з 1997-2001 р. і відділення патології новонароджених Обласної дитячої клінічної лікарні (ОДКЛ) м. Донецька.
Лабораторні дослідження були проведені в Центральній науково-дослідній лабораторії (ЦНДЛ) Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (ДДМУ), клінічних лабораторіях ОДКЛ і ЦМКЛ №3 м. Донецька.
Для досягнення поставленої мети був проведений детальний аналіз соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, інформації про перебіг вагітності та пологів у 158 вагітних жінок. З них у 133 жінок в анамнезі було зареєстровано загрозу передчасних пологів. Їх включили до групи ризику з внутрішньоутробного бактеріального інфікування плоду. Контрольну групу склали 25 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Всі жінки та їх новонароджені діти проходили комплексне обстеження, що складалося з загально-клінічних, лабораторних, імунологічних методів. Крім того, було проведено мікробіологічне дослідження плаценти, амніотичних вод, пологових шляхів у породіль і бактеріологічні посіви з вуха, стінок зіва і пуповини у новонароджених в пологовому залі. Після народження дітей проводилася динамічна оцінка соматичного і психоневрологічного статусів, вивчався перебіг періоду ранньої адаптації та захворюваність у цьому періоді.
Для виявлення особливостей розвитку і стану здоров'я здорових доношених і недоношених новонароджених групи ризику з розвитку ВУБІ проведене вивчення катамнезу протягом 2-х років у 76 дітей групи спостереження. Це дозволило виявити особливості розвитку і формування здоров'я недоношених дітей з групи ризику внутрішньоутробного бактеріального інфікування.
2.1. Клініко-бактеріологічна характеристика матерів у нормі та при загрозі розвитку ВУБІ плоду та новонародженого
У сучасному акушерстві серед причин внутрішньоутробного інфікування передчасний розрив плодових оболонок займає одне з провідних місць. При цьому, порушення цілісності навколоплідних оболонок при загрозі передчасних пологів може виявлятися у вигляді макро- та мікроушкоджень, що не реєструються ad oculus. З метою діагностики мікротравм оболонок плодового міхура використовувався діагностичний набір "Амнітест", який дозволив визначити наявність у цервікальному каналі слідів навколоплідних вод біохімічним методом.
За даними нашого дослідження в групу спостереження ввійшли 133 (100%) вагітні жінки з загрозою передчасних пологів і обтяженим інфекційним анамнезом. З них під час надходження в акушерський стаціонар порушення цілісності амніотичної оболонки в різних її проявах мали 70 породіль (52,6%).
За результатами визначення цілісності плодового міхура у обстежених вагітних були сформовані 2 основні групи. У I-у групу ввійшли 63 жінки групи ризику з розвитку ВУБІ плода та новонародженого, які в анамнезі мали негативний результат "Амнітеста" (тобто за даними біохімічних досліджень амніотичної ридини у цервікальному каналі не визначено, що дозволило нам стверджувати цілісність навколоплідного міхура). В II-у групу ввійшли 70 вагітних з порушеною цілісністю плодового міхура (позитивний результат "Амнітеста") та передчасними пологами.
У всіх обстежених вагітних I-ї та II-ї груп в анамнезі мала місце загроза передчасних пологів, у зв'язку з чим жінки в різні періоди вагітності знаходилися на лікуванні у відділеннях патології вагітності Донецького обласного клініко-територіального медичного об'єднання і ЦМКЛ №3 м. Донецька.
Контрольну групу склали 25 жінок, що народили здорових дітей та у яких фізіологічно перебігали вагітність і пологи. При надходженні в акушерський стаціонар плодовий міхур у них був збережений, а "Амнітест" дав негативний результат.
Обстежені жінки за віком розподілялися таким чином: до 19 років - 10 (6,3%), від 20 до 26 років -45 (28,5%), від 26 до 30 років - 57 жінок (36,0%), понад 30 років - 46 (29,0%).
Дослідження соціального статусу свідчать про те, що у всіх трьох групах превалювала кількість жінок-службовців (до 58%), відсоток робітниць складав до 20%, домогосподарок - 16% і 6% були представлені учнями.
Результати дослідження соматичного анамнезу, які наведені в таблиці 2.1, свідчать про високу питому вагу екстрагенітальної патології у жінок I-ї та ІІ-ї груп. В структурі захворюваності у жінок з загрозою передчасних пологів провідне місце належало патології сечової системи, шлунково-кишкового тракту, хворобам серцево-судинної системи поза стадією загострення. Соматичні та інфекційно-запальні захворювання спостерігалися у 80,0% і 81,4% жінок І-ї та ІІ-ї груп відповідно, що достовірно перевищувало контрольний показник - 28,0% (p<0,001).
Перебіг вагітності на фоні екстрагенітальної патології у жінок І-ї та ІІ-ї груп може розглядатися як прогностично несприятливий фактор для розвитку плода, бо створює передумови до формування ускладнень протягом вагітності, розвитку передчасних пологів, збільшує ризик виникнення
Таблиця 2.1
Екстрагенітальна патологія матерів обстежених дітей (%).
Контрольна
група
(n=25)Основні групиI група
(n=63)II група
(n=70)Ускладнення соматичного анамнезу28,0
(7)
80,0
(50)
р<0,00181,4
(57)
р<0,001;р1>0,05Серед них:Серцево-судинні захворювання16,0
(4)
19,0
(12)
р>0,0511,4
(8)
р>0,05; р1>0,05Захворювання ШКТ0,0
(0)
44,4
(28)
р<0,00130
(21)
р<0,001; р1<0,05Захворювання дихальної системи:
- патологія легень
- хронічні захво-рювання дихаль-них шляхів0,0
(0)
0,0
(0)
0,0
(0)41,0
(26)
р<0,001
19,0
(12)
р<0,001
22,0
(14)
р<0,00148,6
(34)
р<0,001; р1>0,05
24,3
(17)
р<0,001; р1>0,05
24,3
(17) р<0,001;р1>0,05Алергічні захворювання 4,0
(1)
14,3
(9)
р>0,0515,7
(11)
р>0,05; р1>0,05Патологія нирок:12,0
(3)
43,0
(27)
р<0,0160,0
(42)
р<0,001;р1<0