РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єм проведених досліджень
Проведено ретроспективний аналіз захворюваності на дифтерію та гостру
ЛОР-патологію (ангіни, паратонзилярні абсцеси, гострі фарингіти та ін.) в м.
Києві (також частково в Україні) за період 1987–2001рр. Вивчена динаміка стану
популяційного імунітету до дифтерії (51885 сироваток) та правця (49362
сироватки) в м. Києві за період з 1987 по 2001рр. за результатами серологічного
моніторингу бактеріологічної лабораторії міської СЕС м. Києва, а також за
результатами серологічних досліджень протидифтерійного імунітету в Україні, які
отримано в Інстититуті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.
Громашевського АМН України. Крім того, проаналізовано результати визначення
рівня протиправцевого (1830 сироваток) імунітету в осіб, що захворіли на
дифтерію в м. Києві протягом 1994–2001рр. Кров у хворих на дифтерію відбиралась
під час госпіталізації в інфекційне відділення (в основному на 2–5-у добу від
початку захворювання) до введення протидифтерійної сироватки (ПДС).
Нами визначалися рівні протидифтерійного і протиправцевого імунітету у осіб з
гострою ЛОР-патологією, що знаходилися у провізорному госпіталі на базі
ЛОР-відділення районного медичного об’єднання Подільського району м. Києва.
Всього для серологічних досліджень відібрано кров у 188 осіб з гострою
ЛОР-патологією віком 15–57 років. Контрольну групу (групу порівняння) склали
145 здорових дорослих осіб того ж віку, кров у яких відібрано в
клініко-діагностичній лабораторії поліклінічного відділення районного медичного
об’єднання Подільського району м. Києва.
За даними бактеріологічних лабораторій міської СЕС та СЕС Подільського району
м. Києва вивчався рівень поширеності коринебактерій дифтерії: 1) серед здорових
осіб; 2) серед хворих на гостру ЛОР-патологію.
Проведено аналіз результатів вивчення ПЛР нетоксигенних в Elek-тесті культур
коринебактерій дифтерії (873 штами), що виділені в м. Києві від хворих на
дифтерію, гостру ЛОР-патологію і від носіїв коринебактерій дифтерії протягом
1997–2001рр.; вивчено рівень поширеності токсигенних коринебактерій дифтерії в
Україні за період 1988–2001рр. за даними бактеріологічної лабораторії
Центральної СЕС України.
Проведено аналіз застосуваня в м. Києві (1997–2000рр.) превентивної
антибіотикопрофілактики в осередках дифтерійної інфекції. Встановлювалась
наявність записів про призначення антибіотиків у хворих на гостру ЛОР-патологію
(183 амбулаторних картки – ф. 26-У).
За результатами епідеміологічного аналізу проявів ЕП дифтерійної інфекції та
гострої ЛОР-патології, а також даних серологічних досліджень у хворих на гостру
ЛОР-патологію нами була обгрунтовано одну з провідних груп ризику при дифтерії.
Створено математичні моделі ЕП дифтерії на основі багатофакторного
кореляційно-регресійного аналізу за відповідними методиками [8;10;76].
2.2. Характеристика методів дослідження
Для виконання роботи були використані методи і методики, що дозволяють
об’єктивно підійти до вирішення завдань дослідження.
Епідеміологічний метод. Оцінка чинників та проявів ЕП та вивчення взаємозв’язку
між ними проводилася на основі існуючої парадигми сучасних наукових уявлень про
ЕП, зокрема ЕП дифтерії, які викладено у відповідних монографіях та підручниках
[8;11;30].
Серологічний метод. Рівень напруженості протидифтерійного і протиправцевого
імунітету визначався в РПГА з діагностикумами еритроцитарними (дифтерійним і
правцевим) антигенними рідкими виробництва АТВТ “БИОМЕД” ім. І.І. Мечникова
(Росія, Москва). Постановка РПГА здійснювалася мікрометодом у відповідності до
інструкції щодо застосування діагностикума.
Дані РПГА з правцевим діаностикумом нами використано для вивчення рівня
щепленості проти дифтерії, що пояснюється як застосуванням двохкомпонентних
(дифтерійний та правцевий анатоксини) вакцин, так і більшою вираженістю
протиправцевого імунітету (більший відсоток сероконверсії, більша тривалість)
порівняно з протидифтерійним. Має також значення виключно штучне походження
антитоксичного протиправцевого імунітету, на відміну від якого протидифтерійний
імунітет виникає і штучно, і природно.
Захисним для дифтерії вважався титр 1:40 (при активності діагностикуму 1:3200)
і вище, а для правця – 1:20 (при активності діагностикуму 1:1280) і вище.
Статистичний метод. Статистична обробка результатів спостережень проводилась з
використанням критерія Ст’юдента. Для оцінки вірогідності отриманих показників
визначалась середня похибка (m) за формулою для відносних величин:
m = (2.1),
де Р – відносна частота ознаки, що вивчається, %;
n – абсолютна кількість спостережень.
Для оцінки вірогідності різниці величин, що порівнюються, розраховувався
довірчий критерій t за формулами:
для середніх величин:
(2.2),
для відносних величин:
(2.3),
де M1 і M2 та P1 і P2 – середні значення показників, що порівнюються;
m1 і m2 – похибки цих показників.
Результати імунологічних досліджень представлені у вигляді логарифмів (при
основі 2) середньої геометричної титрів (СГТ) антитіл (log2геом. або log2СГТ),
яка обраховувалася за формулою:
(2.4).
Достовірність різниці двох log2геом. визначали за формулою:
(2.5), де (2.6),
де n – кількість досліджених сироваток; tp – рівень точності (надійності), що
при 95% вірогідності складає 1,96, а при 98,7% – 2,5. При розрахунку середньої
похибки при кількості досліджень більше 100 за достатній рівень точності ми
вважали t=2,5.
Кореляційний аналіз проводився за допомогою персонального комп’ютера. При цьому
сам коефіцієнт кореляції вираховувався за формулою:
(2.7),
де r – коефіцієнт кореляції;
x та y – ряди, що корелюються;
dx – відхилення від середньої а
- Київ+380960830922