Розділ III. "Семантико-когнітивний аналіз складних утворень на позначення
подібності". Польовий підхід дозволяє класифікувати складні утворення на ядерні
й маргінальні на основі семантичного критерію (О.Д.Мєшков, П.В.Царьов,
Л.Ф.Омельченко, Б.Уоррен) або на основі елементів, що виражають подібність.
До ядерної зони включаються складні утворення з елементами -looking, -like на
позначення:
зовнішності людини: impressive-looking man, elegant-looking lady, fine-looking
boy, nice-looking stranger; частин тіла людини: innocent-looking mouth,
sticklike legs, froglike features, piglike eyes, scrubbed-looking skin;
внутрішнього стану людини, її характеру, емоцій, виражених зовнішнім виглядом:
powerful-looking man, fragile-looking man, formidable-looking woman,
harassed-looking man; характерних ознак предмета: masculine-looking room,
luxurious-looking villa, fortresslike complex, quaint-looking town; зовнішніх
ознак людини опосередковано через порівняння з іншим предметом: cabbage-looking
girl, moon-like face, cat-like smile, bear-like man; зовнішнього вигляду
предмета через порівняння з іншим предметом: missile-like object, pulley-like
mechanism, trumpet-like flowers, box-like units.
До маргінальної зони належать прикметники із суфіксами -ish, -ly, які теж
вживаються в лексемах на позначення зовнішності людини: girlish voice, boyish
hips, foolish feeling, stylish, bodily, manly. Елемент -like має чимало
спільного з суфіксом -ly. По-перше, значення їх частково збігаються, внаслідок
чого в мові зустрічаються прикметники на -ly і на -like з близьким значенням:
deathly і deathlike – подібний смерті; manly і manlike – мужній, властивий
чоловіку. По-друге, основною сферою вживання як першого, так і другого є
семантичні класи іменників, але слова із суфіксом -ly включаються до
маргінальної зони.
Семантичний критерій, спрямований на виявлення семантичних відношень між
структурними компонентами складних утворень, допомагає встановити зв'язок між
найменуваннями й об'єктами реальної дійсності, відображенням якої вони є.
У структурі порівняння як процесу виділяються такі елементи: 1) об'єкт, що
порівнюється; 2) об'єкт, з яким порівнюється перший об'єкт; 3) основа для
порівняння обох об'єктів; 4) висновок з порівняння (А.Бартон).
У лексичній семантиці складних утворень з елементами -looking, -like присутній
спостерігач (суб'єкт), який дивиться на об'єкт. Спостерігач порівнює образ
певного предмета (названого іменником) з тим, як цей предмет постає в
свідомості мовця. Цей "уявний" предметний образ представлено субстантивною
основою в складі похідного прикметника, а його характеристика виражена
ад'єктивною основою в складі похідного прикметника. Звідси випливає три
сутності: спостерігач, репрезентований предмет-корелят з властивими йому
ознаками (таке ЩОСЬ-Y) і предмет-референт з певними ознаками (таке ЩОСЬ-Х).
Розглядаючи складні утворення з елементами -looking, -like, постає пропозиція:
ЩОСЬ-Х є ТАКИМ (порівнюваним з ЧИМОСЬ-Y).
З-поміж основних фреймів виділяється компаративний, що ілюструє відношення
подібності, засноване на зближенні концептів у мисленні людини
(С.А.Жаботинська). Таке зближення становить компаративний або асоціативний
зв'язок, наявний у концептуальній метафорі, й об'єктивований зв'язок – в
метафорах і порівняннях. Якщо ЩОСЬ-Х є концептуальним референтом (уявним
предметом), а ЩОСЬ-Y – концептуальним корелятом (предметом, що залучається для
порівняння), то підставою для встановлення їхньої подібності стає порівняння.
Ця підстава експлікована ад'єктивною основою в складі похідного
(fragile-looking man) або ж вона лишається імпліцитною, якщо в складі похідного
фігурує субстантивна основа (lens-like surface – "випукла поверхня", sticklike
legs – "тонкі ноги").
Концептуальні референти, кореляти й підстави порівняння об'єднуються в межах
таких концептосфер: людина – child-like, ladylike babylike; тваринний світ –
animal-like, hawk-like, horse-like, worm-like, bird-like; артефакти –
dormitory-like, telescope-like, wetsuit-like, box-like, paper-like; природні
явища – moon-like, lightening-like; міфічні істоти – god-like, troll-like,
ghost-like; рослини – lily-like, vine-like, baobab-like.
Результати аналізу наведено в таблиці А. Опис здійснювався відповідно до
зменшення частотності слововживань досліджуваних одиниць, представлених
концептосферами референтів складних утворень з елементом – like.
Таблиця А
Концептосфери досліджуваних одиниць:
кількісний аналіз референтів похідних (іменники)
№ п/п
Концептосфери референтів
Кількість похідних
% до загального числа похідних
1.
Артефакти
430
46,9
2.
Людина
186
20,2
3.
Тваринний світ
160
17,4
4.
Природні феномени
80
8,7
5.
Рослини
46
5,0
6.
Міфічні істоти
15
1,6
Разом:
947
99,9
Кількісний аналіз референтів похідних дозволяє зробити висновок, що
найтиповішим є порівняння з артефактами. Частота вживань лексичних одиниць на
позначення міфічних істот є найнижчою. Такі показники зумовлюються наявністю
обмеженої кількості лексичних одиниць на позначення міфічних істот. Щодо
кількісної переваги складних утворень, які експлікують концептосферу референтів
ЛЮДИНА, ТВАРИННИЙ СВІТ, АРТЕФАКТИ, то останні значно переважають інші.
Якісна характеристика здебільшого властива предметам з концептосфери ЛЮДИНА.
При цьому центральною, породжувальною інформаційною ланкою стає сама людина як
особливий фізичний феномен і як мікрокосм. Спираючись на здобуті дані,
концептосферу ЛЮДИНА можна розділити на такі концептуальні кластери:
- людина як фізичний феномен: He was still in all respect
- Київ+380960830922