РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експерименти були проведені на нелінійних білих щурах-самцях вагою 180-200г. Об`єктом дослідження були щурі, органи щурів та сироватка крові тварин.
2.1. ОПРОМІНЕННЯ ТВАРИН
Для опромінення тварин використовували установку " Игур" з джерелом опромінення Cs-137 ( 660 кеВ ). Проводили одноразове тотальне опромінення тварин при потужності 106 рад/хв. Експозиційна доза складала 0,1; 0,5; 1; 2; 5 Гр.
Швидку декапітацію проводили за допомогою гільйотини.
2.2. МОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання поставленої мети були проведені досліди на 120 статевозрілих білих щурах, які були поділені на 4 основні групи дослідження:
1. Тварини, які були піддані одноразовому зовнішньому опроміненню в дозі 5 Гр, і на протязі одного місяця після опромінення отримували їжу з додаванням солей свинцю - 5 тварин.
2. Тварини, які в якості харчової добавки на протязі місяця, одержували з їжею фолієву кислоту - 5 тварин.
3. Тварини, котрі після одноразового зовнішнього опромінення в дозі 5 Гр на протязі одного місяця отримували їжу з додаванням солей свинцю і фолієвої кислоти - 5 тварин.
4. Контрольна група, інтактні щури - 5 тварин.
Для електронно-мікроскопічного дослідження брались шматочки тканини гіпоталамуса, аденогіпофіза, коркового шару надниркових залоз і печінки експериментальних тварин розміром 1х1 мм3, забиралися відразу після декапітаціі тварин, фіксувалися в суміші 4% параформальдегіду, 2,5% глютаральдегіду і 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буфері з наступною дофіксацією в 1% розчині чотирьохокису осмію (Раllаdі, 1957), зневоднювалися в зростаючих концентраціях етанолу і оксіпропілену і заливалися в суміш епоксидних смол (епон-аралдит) за стандартними методиками електронної мікроскопії. Ультратонкі зрізи товщиною 600 ? виготовлялись на ультратомах ЛКБ і Рейхардт. Для підвищення контрастності забарвлювалися по Рейнтгольдсу і продивлялися в електронному мікроскопі ЕМ-400Т фірми "Філіпс". Для прицільного ультратомування і більш поглибленої оцінки одержаних даних з епоксидних блоків виготовлялись напівтонкі зрізи товщиною 1000 ?, забарвлювалися метиленовим синім - піроніном і продивлялися в світлооптичному мікроскопі.
Ідентифікація процесів, що спостерігались в клітинах органів, що досліджувалися проводилась за допомогою морфометричної обробки електронограм на системі аналізу зображень ІВАS - 2000 фірми "КONTRON" (ФРН) за наступними критеріями:
1. Відсотковий вміст хроматину в ядрах клітин проводився з розрахунку 10 ядер на 1 випадок.
(Sхромат. /Sядра)х100%
2. Відсоткове відношення площі, яку займають мітохондрії до фіксованої площі ділянки цитоплазми визначалось з розрахунку 10 довільно взятих в навколоядерній зоні ділянок цитоплазми на кожний випадок.
(Sмітохонд. /Sцит.фікс)х100%
3. Відсоткове відношення площі, яку займають секреторні гранули, до фіксованої ділянки цитоплазми визначалося з розрахунку 10 довільно взятих ділянок цитоплазми на кожний випадок.
(Sгранул. /Sцит.фікс)х100%
4. Відсоткове відношення площі, яку займають активні секреторні гранули, до фіксованої ділянки цитоплазми визначалося з розрахунку 10 довільно взятих ділянок цитоплазми на кожний випадок.
(Sакт. Гранул. /Sцит.фікс)х100%
5. Індекс відношення кількості активних секреторних гранул до загальної кількості гранул на фіксованій ділянці цитоплазми визначався з розрахунку 10 довільно взятих ділянок цитоплазми на кожний випадок.
Кількість акт. гранули / загальна кількість гранул
6. Відсоткове відношення площі, яку займають ліпіди, до фіксованої ділянки цитоплазми визначалося з розрахунку 10 довільно взятих ділянок цитоплазми на кожний випадок.
(Sліпід. /Sцит.фікс)х100%
7. Відсоткове відношення площі, яку займає глікоген, до фіксованої ділянки цитоплазми визначалося з розрахунку 10 довільно взятих ділянок цитоплазми на кожний випадок.
(Sглікоген. /Sцит.фікс)х100%
Статистична обробка отриманих даних проводилась на комп'ютері з використанням заданої програми підрахунку. Вірогідність отриманих даних визначалась по системі Стьюдента.
2.3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ СТАНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ З ЗАСТОСУВАННЯМ ПРЯМОГО ЛАБІРИНТУ
Комплексний вплив іонізуючого опромінення та свинцю на поведінкові реакції.
Перше тестування відбувалось до опромінення та початку згодовування свинцю, тобто до початку експерименту. Тварини після 30 днів від початку експерименту піддавали другому тестуванню в усіх групах.
Прямий лабіринт складається з п'яти відсіків, поєднаних проходами і обладнаних датчиками для автоматизованої реєстрації загальної горизонтальної, вертикальної, спрямованої горизонтальної а також інтегральної активності. Тестування кожної тварини складалося з восьми двохвилинних інтервалів, що послідовно змінювали один одного.
Порядок проведення досліду: після увімкнення приладів встановлюються всі необхідні параметри (кількість періодів тестування і їх тривалість).
Вмикали блок керування та встановлювали необхідні умови, після цього тварину поміщали в один з крайніх відсіків лабіринту (завжди однаково) і закривали кришку власне лабіринту та звуко-світлоізолюючого ящика, у якому його було розміщено.
Процес тестування починали з вмикання процесу реєстрації, за спеціально розробленою програмою для ПК. По закінченні досліду щура прибирали з відсіку і фіксували отримані дані, що запам'ятовувалися за весь період досліду.
Реєстрували такі показники:
1) загальна горизонтальна активність;
2) спрямована горизонтальна активність;
3) вертикальна активність;
4) показник інтегральної активності.
При дослідженні особливостей впливу чинників комплексної дії на ЦНС, як опромінених тварин (в обох дозах) так і не опромінених щурів, що отримували, або не отримували ацетат свинцю з питною водою у вказаній дозі проводились таким чином: до початку експерименту проводилося "фонове" тестування тварин у човникових камерах.
Порядок проведення експерименту: тварини були опромінені в дозі