РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Характеристика об’єкту дослідження
Об’єктом дослідження стали діти та підлітки, які мешкають у двох районах
Київської області: Макарівському і Сквирському. Попередні дослідження,
проведені за проектом Меморіального фонду охорони здоров’я Сасакави (з участю
здобувача), показали, що обидва райони характеризуються природним дефіцитом
йоду [166, 174]. Відомо, що йодна недостатність обумовлена зниженням
надходження йоду в організм з водою і продуктами харчування, збільшується
відносним йодним дефіцитом, що виникає за рахунок дії токсичних речовин на ЩЗ,
які блокують ферменти, необхідні для синтезу тиреоїдних гормонів [74, 75, 148].
За фізико-хімічними показниками питної води оцінювалась екологічна обстановка у
районах, обраних для проведення дослідження. Дані, отримані у Київській
облсанепідемстанції, представлені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні показники питної води централізованого і децентралізованого
водопостачання Макарівського і Сквирського районів
Показники
Макарівський район
Сквирський район
централізоване
децентра-
лізоване
централізоване
децентра-
лізоване
запах
200С – 1 – 600С – 3
200С – 1 – 600С – 3
200С – 1 – 600С – 2
200С – 1 – 600С – 3
Продовж. табл. 2.1
присмак
15
19
21
18
каламутність
1,16-3,4
1,3-1,9
0,1-0,4
0,1-3,87
прозорість
>30 см
>30 см
>30 см
>30 см
рН
7,1
6,9
7,1
7,0
нітрити
0,010
0,012
0,020
0,012
нітрати
3,2
4,2
2,9
4,7
азот амонійний
0,1
0,1
0,1
0,1
залізо
0,3
0,3
0,3
0,3
сульфати
41,1
42,2
39,6
37,1
сухий залишок
181,2
140,0
201,1
180,0
марганець
0,002
0,002
0,002
0,002
мідь
0,01
0,01
0,01
0,01
фтор
0,2
0,3
0,3
0,1
алюміній
0,04
0,04
0,04
0,04
сірководень
Як видно з табл. 2.1, за даними Київської облсанепідемстанції, райони суттєво
не розрізнялися за фізико-хімічними показниками питної води. Проте райони
розрізнялись за радіоекологічною обстановкою, оскільки Макарівський район
відноситься до радіоактивно забруднених територій зі щільністю забруднення РН
137Cs та 134Сs від 11 до 48 кБк•м-2. Доза опромінення ЩЗ за рахунок
радіоізотопів йоду у дітей та підлітків району коливалась від 0,3 до 6,9Гр,
дорівнюючи в середньому 1,3±0,7 Гр.
За допомогою масового скринінгу обстежено 6658 дітей і підлітків. Із них
відібрано 841 осіб для поглибленого клінічного обстеження. Основну групу склали
467 осіб – діти та підлітки у віці від 10 до 16 років (1984-1992 років
народження) – корінні мешканці Макарівського району Київської області.
Серед дітей та підлітків основної групи 227 (48,9±2,3%) були опромінені у дозі
0,3 – 6,9 Гр (1,3±0,7 Гр), сформованій за рахунок РН йоду, накопичена доза
коливалась від 2,05 до 8,03 мЗв, та 240 осіб під час аварії на ЧАЕС не зазнали
інкорпорації РН йоду, їх еквівалентно ефективна доза коливалась від 1,5 до 6,9
мЗв.
Частотний розподіл дітей та підлітків Макарівського району за величиною
поглинутої дози ЩЗ представлений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Частотний розподіл дітей і підлітків Макарівського району за величиною
поглинутої дози ЩЗ
Поглинута доза, Гр
Кількість обстежених
абс.число
частота, %
0,30 – 1,00
76
33,5±3,1
1,01 – 1,50
74
32,6±3,1
1,51 – 2,00
48
21,1±2,7
2,01 – 2,50
16
7,1±1,7
> 2,50
13
5,7±1,5
Всього
227
100
На час проведення обстеження вік дітей та підлітків, які зазнали інкорпорації
РН йоду, становив 13-16 років. Обстежені основної групи, котрі не були
опромінені за рахунок радіоізотопів йоду, мали вік від 10 до 14 років.
Група порівняння – 374 дітей та підлітків 10-16 років (у середньому – 13,6±0,1
років), 1987–1992 років народження, які не отримали опромінення внаслідок дії
радіоактивного йоду та мешкали на умовно “чистих” територіях Сквирського
району.
Для з’ясування імовірної різниці наслідків впливу радіоізотопів йоду на ЩЗ і
хронічного опромінення внаслідок мешкання на забрудненій РН території та
коректного порівняння отриманих даних сформовані три підгрупи (1а, 1б, 2а), до
яких увійшли 367 підлітків у віці 13 – 14 років на час обстеження.
Підгрупу 1а склали 122 особи 1985-1986 років народження, які під час аварії на
ЧАЕС отримали дози опромінення за рахунок радіойоду 0,3-6,9 Гр, та постійно
мешкали на контамінованій РН території (Макарівський район), їх обстеження
проведено у 1999 році. Підгрупа 1б – це 124 підлітка 1987-1988 років
народження, які не зазнали впливу радіоізотопів йоду, однак усі вони проживали
у регіоні забрудненому РН (Макарівський район), еквівалентно ефективні дози у
них коливались від 1,5 до 6,9 сЗв. Підгрупою порівняння (2а) були 121 мешканець
умовно чистих територій Сквирського району 1987-1988 років народження.
Обстеження підлітків 1б і 2а підгруп здійснювали у 2000-2001 роках.
Первинний скринінг проведено серед 3574 мешканців Макарівського та 3084
мешканців Сквирського районів. За результатами скринінгу сформовані групи для
характеристики стану опроміненої ЩЗ. До них увійшли 50% осіб (кожний другий) з
виявленим зобом, які були обстежені за поглибленою удосконаленою програмою (841
особа). Для проведення лікувально-профілактичних заходів з використанням
йодовмісних препаратів і БАД було відібрано 622 дитини та підлітка з дифузним
збільшенням ЩЗ 1-2 ступеня. Кількість обстежених, за етапами дослідження,
представлена у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених дітей та підлітків за етапами дослідження
Етап дослідження
Кількість обстежених
Макарівський район
Сквирський район
всього
первинний скринінг
3574
3084
66