Ви є тут

Формування професійно - етичних якостей майбутніх службовців - митників

Автор: 
Тимченко Наталія Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003279
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ СЛУЖБОВЦІВ-МИТНИКІВ
2.1. Сформованість професійно-етичних якостей курсантів за традиційною системою професійної підготовки: констатуючий експеримент................................................................................................
2.2. Методика формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників у навчальному процесі......................
2.3. Методичні рекомендації з формування професійно-етичних якостей у процесі підготовки службовців-митників .............................
2.4. Ефективність впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників...........
Висновки до другого розділу
Висновки .............................................................................
Список використаних джерел ...........................................................
Додатки .............................................................................3

13

45

77

104

125

144

166

192
197
217ВСТУП
Сьогодні Україна - важлива торговельно-економічна зона Європи, і, безперечно, даний фактор слід вважати головним, коли мова йде про необхідність підготовки фахівців для митних органів. Саме митник з емблемою "Золотих воріт", діяльність якого спрямована на захист економічних інтересів держави, боротьбу зі злочинністю, забезпечення реалізації вимог митного законодавства України, є один із перших, хто зустрічає іноземних гостей та ділових осіб. Саме від взаємодії митника з людьми у процесі ділового спілкування значною мірою залежать їх думки й судження про нашу державу. У Положенні про порядок і умови проходження служби в митних органах України зазначено: (розд. 1, п.3) "Службовими особами митних органів можуть бути лише громадяни України, які за своїми діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я здатні виконувати покладені на митні органи завдання" [139. С.257].
Удосконалення структури митної служби України, створеної в 1991р., стало можливим з виходом Указу Президента від 29 листопада 1996р. за №1145/96 "Про Державну митну службу України", на виконання якого в митній системі України проведено ряд організаційних заходів щодо реформування митних органів. Сучасна структура митної служби України "включає центральний апарат, що здійснює загальне керівництво, 10 регіональних митниць, 46 митниць, 187 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ та організацій. Сьогодні митні органи України забезпечують контроль на 74 автомобільних, 36 авіаційних, 40 морських та річкових, 4 поромних пропускних пунктах, через які щоденно перетинають кордон 160-180 тисяч громадян та близько 40 тисяч одиниць різних видів транспортних засобів" [228. С.21].
Важливою віхою в розвитку митної системи став Указ Президента України від 23 березня 1998 р. за № 216/98 "Про внесення змін до Положення про Державну митну службу України" [153], яким передбачено "створення національної системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців митної справи в складі Академії митної служби як головної навчально-методичної установи й центрів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у містах Києві та Хмельницькому" [153. С.81], одним із завдань якої стала підготовка сучасного фахівця з високим професійним та духовно-моральним потенціалом.
Настав час, коли увага до таких вічних категорій, як етика та мораль, чесність та непідкупність знову загострилася. Навіть у таких суворо регламентованих структурах, як митні органи, моральність і культура службовців набули величезної значущості, а іноді й більшої впливовості на ефективність службової діяльності, ніж професійна компетентність (що не применшує необхідності підвищення професіоналізму). Не випадково під час проведення конкурсів на заміщення посад та переатестації службовців вимагається здійснення тестування на відповідність професійно-моральним якостям, аналізу моральних якостей і культури співробітників як найважливіших професійних якостей, що визначають їх готовність до забезпечення службових завдань, почуття відповідальності за їх виконання.
Формування майбутнього професіонала митної служби починається у вищому навчальному закладі, головна мета якого, у світлі Закону "Про освіту" [78], державної національної програми "Освіта" (Україна ХХ1 ст.) [60], Закону "Про вищу освіту" [79], завдань національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для митної служби України, Указу Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 "Про стратегію реформування системи державної служби України", виходить далеко за межі підготовки фахівця, що володіє митним законодавством та засобами його практичного застосування.
Вона полягає у "формуванні освіченої, творчої особистості, становленні її фізичного, морального здоров'я, забезпеченні пріоритетності розвитку людини" [60. С.6]; "вихованні високих моральних якостей, формуванні громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагаченні на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу" [78. С.68]; підготовці фахівця, здатного професійно втілювати митну політику, тобто впроваджувати науково обґрунтовану систему цілей, пріоритетів, засобів підвищення ефективності митної діяльності; людини, здатної усвідомити місце, роль, завдання цієї політики в контексті не тільки вітчизняних, але й загальноцивілізаційних трансформацій.
Зрозуміло, що підготовка фахівця такого рівня неможлива без відповідної світоглядної підготовки та оволодіння знаннями як фундаментального, так і прикладного характеру; засвоєння загальнолюдських моральних принципів та норм; належного рівня моральної культури, професійно-етичних якостей; самостійного орієнтування в розмаїтті нестандартних ситуацій та культурного плюралізму взагалі; зда