РОЗДІЛ 2
СТАН ОБЛІКУ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
2.1. Облік запасів на складі.
Однією з найважливіших умов дієвості обліку є координація всіх видів діяльності, пов'язаних з наявністю і рухом виробничих запасів, так як роботи по забезпеченню виробництва сировиною і матеріалами виконуються різними службами заводоуправління (відділи матеріально-технічного постачання, плановий відділ, бухгалтерія та ін.). Комплексний облік охоплює в такому випадку всі процедури руху матеріалів і їх зберігання, починаючи із складання замовлень на запаси і надходження на підприємство і закінчуючи їх споживанням на робочих місцях. В основу матеріальних потоків підприємства покладене переміщення матеріалів відповідно об'єктів обліку: постачальник - склад підприємства - цехова комора - виробництво (рис.2.1.)
Після надходження на підприємство і до передачі у виробництво запаси певний час знаходяться на складі. Організація складського господарства є обов'язковою передумовою правильного обліку використання запасів, а також дієвого контролю за їх збереженістю.
Головною особою на складі є матеріально-відповідальна особа, яка призначається наказом керівника підприємства. Матеріально-відповідальною особою може бути як завідуючий складом, так і будь-який інший робітник, який досяг вісімнадцятирічного віку, і з яким укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Якщо чисельність працівників на підприємстві невелика і номенклатура виробничих запасів невелика, то можна не утримувати штатних складських працівників, а їх функції по прийманню та відпуску матеріалів, забезпеченню збереженості виробничих запасів
покласти на працівників, чия діяльність безпосередньо пов'язана з використанням матеріалів у порядку сумісництва. Саме облік запасів, який ведуть матеріально-відповідальні особи безпосередньо в місцях зберігання запасів, називають кількісно-сортовим або складським обліком.
Раціональна організація складського господарства на машинобудівних підприємствах передбачає:
1) зберігання запасів у спеціально пристосованих місцях, тобто місця, де запаси будуть безпосередньо знаходитися протягом певного часу повинні бути ізольованими, обладнаними сигналізацією, пристосованими до приймання, зберігання і відпуску запасів.
2) розміщення всіх матеріалів на стелажах, полицях тощо з метою полегшення їх відшукування, прийняття, відпуску, інвентаризації. Для цього, наприклад, доцільно на спеціальних стелажах для окремих партій запасів відводити спеціальні гнізда, до яких варто прикріплювати відповідні бірки-вказівки.
3) наявність метрологічного забезпечення, зокрема, мірної тари, справних вагових та інших вимірювальних приладів (наприклад, приладів для вимірювання лінійних розмірів - довжини, ширини і товщини листів, що будуть розкроюватися) для здійснення відпуску матеріалів за їх точною вагою (об'ємом тощо). Крім того, всі вищенаведені прилади повинні своєчасно перевірятися органами метрології і стандартизації. Значення приладів для зважування в цехах машинобудівних підприємств дуже велике. Так за їх допомогою, наприклад, забезпечується визначення позмінних перехідних залишків нерозкроєного металу і відходів металу, а також контрольне зважування поковок і визначення їх середньої ваги. На розрахункових терезах доцільно визначати кількість штук дрібних деталей. На жаль, дослідження довели, що цехи машинобудівних підприємств області не повністю озброєні вимірювальними приладами, а тому відпуск металу зі складів здійснюється без зважування, що не сприяє достовірності відображенню в обліку кількості використаного металу.
Щоб належним чином організувати складське господарство необхідно суворо дотримуватися певного порядку і послідовності розміщення матеріальних цінностей. Наказом по підприємству кожному складу присвоюється постійний номер, який потім вказується на всіх документах, що відносяться до операцій даного складу. При наявності декількох складів необхідно зосередити в кожному матеріали певних груп. На ВАТ "Кредмаш" матеріали всередині складів розміщуються за секціями, потім за типосортрозмірами в штабелях, на стелажах і на полицях з таким розрахунком, щоб забезпечити можливість швидкого їх приймання, відпуску і перевірки наявності.
Окремо зберігаються на складах матеріали, які будуть проходити лабораторний аналіз та технічний огляд, а також матеріали, прийняті на відповідальне зберігання. Використовувати їх не дозволяється до виявлення результатів аналізу. Їх облік організується в спеціальній книзі.
Дослідженням, проведеним на машинобудівних підприємствах області, були виявлені основні недоліки організації складського господарства і, зокрема, для ливарних цехів : 1) площа складських приміщень недостатня для зберігання необхідної кількості шихтових і формувальних матеріалів. Бункера, що є в деяких ливарних цехах, зокрема ВАТ "Кредмаш" і ХК "АвтоКраз", знаходяться в незадовільному стані, їхні ємності недостатні для зберігання необхідної кількості матеріалів; 2) зберігання значної частини матеріалів відбувається під відкритим небом, внаслідок чого підвищується вологість піску, погіршується якість коксу і металічної шихти. Крім того, зберігання однойменних матеріалів в різних місцях, розкиданість цих матеріалів по території підприємства збільшує відстані, на які доводиться перевозити вантажі, і таким чином, збільшується загальний обсяг транспортних робіт.
Важливою передумовою раціональної організації аналітичного обліку матеріалів є наявність номенклатур-цінників, які представляють собою систематизований перелік запасів, що використовуються на підприємстві. В номенклатурах кожному найменуванню, сорту і розміру запасів присвоюється умовне цифрове позначення і номенклатурний номер, а також вказується одиниця виміру і ціна. В подальшому присвоєний номер вказується у всіх первинних документах, якими оформлюється їх рух. Це покращує якість обліку запасів, попереджує випадки пересортування, а також є обов'язковою умовою при автом