РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ СКЛАДОВИХ КОМУНІКАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ
2.1. Організація та основні методи дослідження
Пізнання явищ дійсності неможливо здійснювати без урахування принципів і закономірностей методології психологічної науки, яка є тією канвою, на яку дослідник нанизує отримані дані про різноманітні явища та їх особливості.
У сучасному науковому знанні терміном "методологія" позначають три рівні наукового підходу, які не існують відокремлено, а діють у взаємо-пов`язаній логічній єдності і системі [ 5 ].
Особистість майбутнього менеджера в сучасній психологічній науці досліджується за декількома основними напрямками: вивчення і систематизація особистісних якостей майбутнього менеджера; дослідження розвитку здібностей до управлінської діяльності і вплив об`єктивних і суб`єктивних чинників на становлення особистості професіонала; тенденції розвитку соціально-психологічної готовності майбутніх менеджерів до управлінської діяльності; вивчення впливу психолого-педагогічних та соціально-психологічних феноменів (психологічний клімат, згуртованість групи, задоволеність спільною діяльністю) на ефективність професійної підготовки майбутніх менеджерів; розробка ефективних технологій і методів комунікативної підготовки майбутніх менеджерів; методи, спрямовані на відпрацювання певних компонентів комунікативного потенціалу особистості майбутнього спеціаліста. Кожен із зазначених напрямків є самостійним і може бути включений в систему вивчення і оптимізації професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності. При проведенні експериментального дослідження ми враховували конкретизацію принципу діяльності стосовно групи. А саме: а) розуміння діяльності як спільної взаємодії людей, в ході якої виникають особливі комунікативні зв`язки; б) розуміння в якості суб`єкта діяльності не тільки індивіда але, і групи, суспільства, тобто введення ідеї колективного суб`єкта діяльності, що дозволяє досліджувати реальні соціальні групи як певні системи діяльності; в) за умови розуміння групи як суб`єкта діяльності відкривається можливість вивчити всі відповідні атрибути суб`єкта діяльності - потреби, мотиви, цілі групи і т. ін.; г) в якості висновку неприпустимо зводити будь-яке дослідження тільки до емпіричного опису, до простої констатації фактів індивідуальної діяльності поза певним "соціальним контекстом" - заданої системи суспільних відносин. Звідси перетворення принципу діяльності в норматив соціально-психологічного дослідження, який визначає дослідницьку стратегію.
Дослідно-експериментальна робота була організована нами за певними етапами і проводилась з 2001 по 2003р.р. Всього в дослідженні різними видами роботи були задіяні 380 студентів економічного факультету Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, 73 студенти спеціальності "менеджмент організацій", "маркетинг" інституту менеджменту та економіки м.Івано-Франківська, 128 менеджерів середньої ланки управління Івано-Франківської області.
На теоретичному етапі дослідження відбувся аналіз загальнопсихологічної, психолого-педагогічної, соціально-психологічної, філософської літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів та ролі комунікативного потенціалу студентської групи як чинника успішності вказаного процесу. Це дало змогу поточнити і розширити розуміння ролі спілкування в структурі підготовки майбутніх спеціалістів; розкрити комунікативну природу професійної вузівської підготовки майбутніх менеджерів-економістів; накреслити координати комунікативного простору студентської групи як критеріальної основи професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів. В ході названого етапу нами було розроблено програму дослідження, яка представляє собою науково-обгрунтовану систему теоретико-методологічних положень на предмет комунікативного потенціалу студентської групи; формування мети, завдань, гіпотези дослідно-експериментальної роботи; підбір психологічного
інструментарію дослідження .
На другому етапі дослідження відбувалося збирання фактичних даних, тобто констатуючий експеримент, в ході проведення якого апробовувались психологічні методики, розроблявся авторський варіант анкети для студентів, збиралася емпірична інформація.
На етапі формуючого експерименту вивчався вплив комунікативного потенціалу студентської групи на успішність професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів. За допомогою методів опитування, тестування, активного соціально-психологічного навчання перевірялися висунуті гіпотези шляхом порівняння контрольної та експериментальної груп ( див. рис.2.1). Зокрема автором розроблено науково-методичні рекомендації до курсу "Комунікаційні процеси навчання " для студентів економічного фа-культету Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника (див. дод.А).
На підсумковому етапі дослідження завершувалося проведення дослідно-експериментальної роботи; аналізувалися і систематизувалися отримані результати. Були сформульовані загальні висновки та узагальнення дослідження, а також науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Згідно розробленої програми основними завданнями дослідно-експериментальної роботи стали наступні: а) поточнення та аналіз психоло-гічних складових комунікативного потенціалу студентської групи майбутніх менеджерів-економістів; б) з`ясування взаємозв`язку комунікатив-ного потенціалу студентської групи і комунікативного потенціалу студента і його впливу на успішність професійної підготовки майбутніх менеджерів-еконо-містів; в) дослідження впливу комунікативного потенціалу студентської групи на рівень задоволеності загальною професійною підготовкою майбутніх менеджерів-економістів; г) накреслення шляхів актуалізації комунікативного потенціалу студентської групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
В процесі теоретико-аналітичного дослідження проблеми нами