РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Матеріально-технічна забезпеченість сільськогосподарських підприємств
Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без розвиненої матеріально-технічної бази і високоорганізованої системи формування та використання машинно-тракторного парку на внутрішньогосподарському і міжгосподарському рівнях, без удосконалення технологічних процесів виробництва продукції. Матеріально-технічна база розвивалася на основі постійного поліпшення їх використання, впровадження нової техніки і передових технологій, комплексної механізації, електрифікації, автоматизації та хімізації виробничих процесів, меліорації земель, удосконалення форм організації праці і управління виробництвом, зростання кваліфікації працівників, прискорення темпів науково-технічного прогресу.
Висока ефективність використання матеріально-технічної бази досягається при оптимальній технічній оснащеності, своєчасному оновленні, освоєнні прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції і раціональних форм організації машиновикористання і ремонтно-технічного та виробничого обслуговування, постачання матеріально-технічних ресурсів. Об'єктивною передумовою такої відповідності є забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників достатньою кількістю високоефективних технічних засобів, запасних частин, нафтопродуктів, засобів хімізації, інженерно-технічними та виробничими послугами, науково-обгрунтовуваними прогресивними технологіями виробництва, кваліфікованими механізаторськими, інженерно-технічними кадрами.
Найвищого рівня технічної оснащеності сільського господарства Україна досягла на початку дев'яностих років. Так, у сільськогосподарських підприємствах на кінець 1992 р. було 511,5 тис. тракторів, 103,4 тис. зернозбиральних комбайнів 15,3 тис. кукурудзозбиральних комбайнів, 20,1 тис. бурякозбиральних машин, 75,4 тис. доїльних установок і агрегатів (табл. 2.1.). На цей час забезпеченість технічними засобами сільськогосподарського виробництва по багатьох видах машин наближалася до технологічної потреби, хоча порівняно з зарубіжними країнами вона завжди була значно нижчою.
Таблиця 2.1.
Технічна забезпеченість сільськогосподарських підприємств України (на кінець року)
Назва машинР о к и2001 р. в % до 1991 р.19911992199620002001Трактори (на кінець року),тис. шт.497,3511,5441,7318,9296,259,6у розрахунку на 1000 га ріллі, шт.141614111178,6Зернозбиральні комбайни,тис. шт.105,2103,485,965,261,358,3у розрахунку на 1000 га посівної площі зернових (без кукурудзи), шт.8876562,5Кукурудзозбиральні комбайни,тис. шт.15,315,312,07,97,045,8у розрахунку на 1000 га посіву кукурудзи, шт.1217338975,0Картоплезбиральні комбайни,тис. шт.9,69,26,83,63,132,3у розрахунку на 1000 га посіву картоплі, шт.6,35,44,42,21,930,2Бурякозбиральні машини: тис. шт.19,820,118,313,012,060,6у розрахунку на 1000 га посіву буряків, шт.12,713,513,816,512,195,3Установки та агрегати для доїння корів всього, тис. шт.79,275,458,733,529,337,0Вантажні автомобілі, тис. шт.296,3309247226,2206,569,7
У 1992 р. кількість тракторів у сільськогосподарських підприємствах України досягла найвищого рівня, а вже на 1 січня 2002 р. їх чисельність зменшилась на 215,3 тис. шт. або на 40,4 %. За цей же період кількість бурякозбиральних машин зменшилась на 8,1 тис. шт. або на 40,3 %. Пік оснащеності іншою технікою припадає на 1991 р., а потім знижувалася з року в рік. Високі темпи зниження оснащеності спостерігалися по всіх видах сільськогосподарських машин і обладнання.
В наступні роки через незважену державну політику щодо сільського господарства, нестабільність або відсутність відповідного законодавства та погіршення наукового забезпечення, намагання держави як це було і протягом всього існування СРСР, вирішити фінансово-економічні проблеми народногосподарського комплексу за рахунок сільськогосподарського виробництва призвели до занепаду його матеріально-технічної бази. Тенденції вирішувати фінансово-економічні проблеми за рахунок села особливо посилилися після лібералізації цін на промислову продукцію і жорстке державне регулювання цін на продукцію сільськогосподарського виробництва. Внаслідок такої політики порушилась еквівалентність міжгалузевого товарообміну, що була встановлена в 1990 р., а диспаритет цін набув катастрофічних розмірів.
Так, якщо у 1990 р. придбання одного трактора Т-150К було еквівалентне вартості 37,8 т зерна, 4,3 т м'яса свинини або 27,4 т молока, то у 2000 р. для цього необхідно було реалізувати зерна в 6,2 раза більше, м'яса у 7,5 раза, молока у 7,1 раза (Додаток Б). Різко знизилась платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників. Це викликало значне зниження темпів оновлення технічних засобів і, як наслідок, призвело до відчутного зменшення забезпеченості сільськогосподарського виробництва матеріально-технічними ресурсами.
Слід підкреслити, що із наявної кількості технічних засобів у виробництві приймали участь лише від 50 до 70 % (табл.2.2). Решта машин простоювала через технічну несправність, а господарства не мали коштів для придбання необхідних запасних частин та проведення ремонтно-обслуговуючих робіт.
Таблиця 2.2
Стан техніки в сільськогосподарських підприємствах на 1 січня 2002 р.
Найменування машинНаявність, шт.В т.ч. справних, шт.Коефіцієнт готовностіУкраїнаЗапорізька обл.УкраїнаЗапорізька обл.УкраїнаЗапорізька обл.Трактори2613831097317364673540,640,67Вантажні автомобілі20651473933620132050,660,70Плуги тракторні962573858398030380,750,78Культиватори130362599271143080,690,69Сівалки тракторні11226963267978162040,690,98Картоплесаджалки6115514067320,670,63Кормоцехи - усього48381192343560,480,47з них: для ВРХ3257691351220,410,32 для свиней140946852300,600,65
За