РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ МОДЕЛІ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ
Сьогодні надзвичайно актуальним питанням для України є вибір моделей більшості ринкових інституцій, які поки що перебувають у стані перманентних змін. Особливо, це стосується торгово-промислових палат - найбільш впливових організацій самоуправління бізнесу. Важливим з цієї точки зору є аналіз періоду функціонування в Україні найбільш поширеної сьогодні у ЄС континентальної моделі, на що накладає свій відбиток задеклароване прагнення України вступити у майбутньому у члени цієї організації. З метою аналізу трансформаційних процесів при переході від однієї моделі до іншої розглядається досвід зарубіжних ТПП, проекту співпраці ТПП "Райн-Неккар" (Німеччина) та вітчизняних палат.
Характер фінансування діяльності та рівень зовнішнього аудиту ТПП у різних моделях є одним з визначальних чинників впливу на вибір самої моделі. Не менш важливим є найбільш поширений тип корпорацій, що функціонує у державі.
2.1 Моделі торгово-промислових палат та їх еволюція
Торгово-промислові палати - це членські організації, що представляють ділове співтовариство і складаються, в основному, з підприємств та приватних осіб із сфери торгівлі, промисловості та послуг. Найбільш древніми попередниками сьогоднішніх палат були середньовічні європейські корпорації та купецькі гільдії. Ці організації представляли собою місцеві органи взаємодопомоги, створені та керовані купцями в інтересах захисту та регулювання своєї торгівлі. Вони не мали загальнонаціональної основи і були сконцентровані у головних центрах торгівлі. Купецькі гільдії створювали товарні біржі, визначали та контролювали міри ваги та вимірювання, керували арбітражними радами та здійснювали управління портами та ринками. Франція та Англія ліквідували гільдії після прийняття закону Loi Le Chapelier та Загального комбінаційного закону у XVIII столітті [75, с. 7]. В інших країнах вплив гільдій став незначним внаслідок розвитку елементів ринкової економіки.
Одна із сучасних моделей палат (континентальна модель) відстежується в часи існування так званих "chambres de commerce" у Франції у період правління Наполеона. У період з 1802 по 1804 рр. на території Франції було створено 176 палат [75, c.8]. Згідно з законом про торгові палати, усі підприємства мали належати до відповідної торгової палати. Закон врегульовував питання регіону діяльності палат, допускаючи створення тілько однієї офіційно визнаної палати у кожному місті або районі. Спочатку палати виступали в ролі консультативних органів місцевих адміністрацій. До їх основних завдань відносився збір, узагальнення та представлення уряду поглядів та пропозицій ділового співтовариства щодо законодавства по економіці, тарифах та промоції бізнесу. Палати також займалися збором та представленням статистичних даних у торгівлі та промисловості. Палати цього типу не здійснювали самоуправління і не мали власних бюджетів; їх очолювали приватні особи і вони розглядались як напівдержавні органи підтримки бізнесу. Французька модель характеризувалася обов'язковістю членства і наявністю особливого закону про діяльність палат, що закріплював її статус та завдання. Вона була сприйнята кількома державами континентальної Європи, зокрема Німеччиною, Італією, Австрією (включно з частиною Західної України), Нідерландами та Іспанією в середині XIX - на початку XX століття [79, с.4]. Саме тому системи палат на основі суспільного права називають "континентальними" моделями. Ця система була також введена у більшості французьких колоній.
Враховуючи зазначений факт приналежності кількох областей Західної України як частини Австрії та Польщі до континентальної моделі у період 1848-1938 рр., зупинимося більш детально на особливостях виникнення та функціонування австрійської моделі, створивши базу для аналізу перших років діяльності вітчизняних палат. Ідея лібералізації економіки в Австрійській монархії пов'язується з першим законом про торгові палати від 15 лютого 1848 року, що поклав початок для виникнення таких інституцій в усіх частинах монархії. Згідно з австрійськими джерелами, палати Австрії створювались на основі французької та англійської моделей. Аналіз показує, що основою була французька модель. Хорошою базою для початку їх діяльності був Промисловий Союз Нижньої Австрії. Купець Хрістіан Гайнріх фон Койт, власник паперової фабрики Міхаель Шпоерлінг, фабрикант Хрістіан Горнбостель, його син Теодор, а також Рудольф Артгабер вважаються хресними батьками інституту торгових палат в Австрії [79, с. 4]. Артгабер пропонував створити таку організацію ще до революції 1848 року. 21 травня у цьому ж році під головуванням торгового міністра Фрідріха фон Добльгоф-Діра відбулося установче засідання за участю двох найбільш впливових об'єднань промисловців Австрії, присвячене розробці статуту цієї інституції. 3 жовтня вийшли в світ "Основні положення щодо створення торгових палат". Рівно через місяць відбулося установче засідання, на якому головуючим було обрано Теодора Горнбостеля, а його заступником Даніеля Фрідріха фон Ескелєса.
Згідно з розпорядженням Міністерства Торгівлі, Промисловості та Державних Споруд від 15 лютого 1848 року торгові палати утворювалися в усіх кінцях монархії, де їх виникнення ставало необхідним внаслідок розширення торгової та промислової діяльності. Палата мала мати протягом року мінімум 9, максимум 21 членів, які проживали у регіоні діяльності палати і обиралися на трьохрічний період. 2/3 мали бути власниками якогось промислового чи торгового виробництва [80, c.240]. Кожен рік замінювалась одна третя членів палати. Імена обраних оголошувались у провінційних газетах. Обирався головуючий та його заступник. Витрати на утримання палати розподілялись порівну між муніципалітетом, провінцією та державою.
Спочатку територія діяльності палати обмежувалася Віднем. Закон від 18 березня 1850 року практично вирішив питання поширення діяльності інституту ТПП на всю Австрію. У цілій монархії було створено 57 палат, зокрема, у
- Київ+380960830922