РОЗДІЛ 2
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В СУЧАСНІЙ СТРУКТУРІ
МІЖНАРОДНОГО РУХУ КАПІТАЛУ
2.1. Сутність та зміст міжнародної інвестиційної діяльності
в глобальному середовищі
Тенденції міжнародного руху інвестиційних потоків, їхнього впливу на темпи
зростання національних економік не можуть бути глибоко проаналізовані без
осмислення економічної сутності цього процесу, його внутрішніх рушійних сил,
механізмів, форм прояву, учасників та їхніх економічних інтересів, мотивів
діяльності у цій сфері. Такий теоретичний аналіз необхідний для подальшого
розуміння особливостей географічного і галузевого спрямування інвестиційних
потоків в різні регіони світу, еволюції організаційних форм взаємовідносин
країн-донорів і приймаючих країн.
Інтернаціоналізація господарського життя не усуває якісних відмінностей між
окремими складовими частинами світового господарства (економіками розвинених
країн, країн, що розвиваються і перехідними економіками). Національні економіки
(як це було показано в першому розділі) справді стають усе взаємозалежнішими.
Здебільшого це відбувається саме завдяки міжнародним потокам капіталу. Але при
цьому в країнах з різним рівнем економічного розвитку іноземні інвестиції
відіграють не однакову роль. Це стосується і мотивації залучення або вивозу
капіталу, і тих цілей, які ставить перед собою країна-реципієнт чи
країна-донор, і тієї політики по відношенню до іноземних інвестицій, яку вони
проводять. Тому говорити нині про формування у світовому господарстві
глобального інвестиційного простору, який функціонує за однаковими для всіх
учасників правилами гри, було б одночасно і перебільшенням, і спрощенням.
З цього випливає важливе методологічне положення про те, що на сьогодні не
сформовано єдиної, синтетичної, універсальної теорії міжнародної інвестиційної
діяльності, яка б задовольняла усіх без винятку суб’єктів міжнародної
інвестиційної сфери. До того ж універсальна теорія для всіх часів і періодів
навряд чи може бути створена. Сьогодні маємо розсипи, кристали теоретичного
узагальнення окремих аспектів сфери міжнародної інвестиційної діяльності, які
виступають методологічним інструментарієм при вирішенні низки практичних
проблем і дають практикам орієнтири, можливість вибору, тобто можливість самим
визначати ефективність кожної теорії, залежно від своїх суб’єктивних уявлень, а
також з врахуванням своєрідних умов, цілей і пріоритетів економічної політики.
Динамізм, надзвичайна рухливість і мінливість сучасного економічного процесу
суттєво позначаються на інтенсивності та напрямах міжнародної міграції
капіталів, роблять теоретичні висновки й узагальнення, які раніше вважалися
загальноприйнятими, неадекватними дійсності, ставлять проблему подальшого
наукового пошуку відповідей на питання і проблеми, які ставить життя.
Дослідження міжнародного руху капіталу починається ще з часів класичної
політичної економії. Так, А.Сміт, характеризуючи суть вільних ринкових сил,
писав, що “… вільне переміщення капіталу між країнами сприяє його загальному
здешевленню. При цьому експорт капіталу призводить до його подорожчання у
країні-донорі, а імпорт – до здешевлення у країні-реципієнті. В результаті
вільного переливу капіталу не існуватиме ані його надлишку, ані нестачі,
оскільки рівень прибутковості капіталу кореспондуватиме з його спожитою
кількістю” [457, с. 81]. Д. Рікардо розглядав міжнародну інвестиційну
діяльність як своєрідний канал, “… по якому надлишок капіталу спрямовується до
країн з його нестачею, через що проблема надвиробництва в одній країні не
виникає. Механізмом, що приводить у дію рух міжнародного капіталу, виступає
норма прибутку та відсотка, коливання яких у розрізі країн відображають
ситуацію відносної забезпеченості їх капіталом” [89, с. 51].
Ретроспективний огляд історії становлення теорії міжнародного руху капіталів
показує, що найбільший доробок у її розвиток у ХХ столітті внесли кейнсіанська,
інституціональна і неокласична (неокласичний синтез) економічні школи.
Враховуючи те, що світова економіка в останні десятиліття ХХ століття
розвивалася на ідеологічних засадах і під впливом цінностей неолібералізму і
виходячи з того, що в наукових колах західних вчених, учених країн з перехідною
економікою зростають критичні мотиви і сумніви щодо універсальності
неоліберальних цінностей, розглянемо більш детально основоположні засади
різноманітних теорій цього впливово напрямку економічної думки сучасності.
Слід підкреслити, що характерною ознакою неокласичних поглядів є те, що вони є
синтезом підходів, які були добре опрацьовані представниками кейнсіанства та
інституціоналістами з позицій макроекономічного аналізу, але які не брали до
уваги мотивів поведінки індивідуального інвестора в контексті міжнародної
інвестиційної діяльності.
З огляду на багатоаспектність проблем, які охоплюють теорії міжнародних
інвестицій, розмаїття підходів (моделей) теоретичного відображення цього
процесу, а також враховуючи вузькі рамки підрозділу роботи, акцентуємо увагу,
насамперед, на сучасних теоріях міжнародної інвестиційної поведінки на рівні
фірми (корпорації), оскільки головним суб’єктом економічних відносин у сфері
інвестицій сьогодні виступають саме вони, і в першу чергу транснаціональні
корпорації.
Представники неокласичного синтезу вдало поєднують макроекономічний аналіз
закономірностей руху капіталів між різними країнами, з сучасним аналізом
проблем мотивації міжнародної інвестиційної діяльності її суб’єктів –
корпорацій чи фірм, розглядаючи її в органічному зв’язку і в контексті
взаємодії макро- мікроекономічних та інституціональних ч
- Київ+380960830922