Ви є тут

Ринок молока і молокопродуктів: стан, тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Київської області)

Автор: 
Кудлай Віра Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U002882
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ МОЛОКА І МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ

2.1. Місце молока і молочних продуктів у формуванні споживчого балансу населення України
Молоко і молочні продукти входять до споживчого кошику населення і є життєвонеобхідними продуктами харчування. Норми споживання продуктів харчування в Україні розроблені для двох рівнів [112]: раціонального (оптимального) харчування та мінімального споживання. Останні розраховуються у відповідності із Законом "Про прожитковий мінімум" [54]. Офіційний набір продуктів харчування, які входять до споживчого кошика, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000р. №656. Нормативи розроблені для трьох соціально-демографічних категорій: діти до 6 років і 6-18 років; працездатне населення; непрацездатне населення. Норми споживання молочних продуктів для кожної соціально-демографічної категорії наведені у додатку З.
Процес формування ринку молока і молочних продуктів значною мірою визначається фізіологічними потребами людини споживати певну кількість молочних продуктів і платоспроможністю населення. Об'єктивним показником аналізу стану споживання молока і молочних продуктів є рекомендовані норми споживання, які розроблені ВАТ "Український науково-дослідний інститут харчування". Норми споживання молока розраховані на 1995 - 2000 роки (380 кг на душу населення), на 2000- 2010 роки (395 кг на душу населення), а також для умов соціально - економічної кризи, тобто для забезпечення мінімального спожививання (353,3 кг на душу населення). Дорослій людині, за науково обгрунтованими нормами, необхідно споживати щодоби таку кількість молочних продуктів, г: молока - 500, масла - 15, твердого сиру - 18, сиру - 20, сметани та вершків - 18, згущеного і сухого молока - 11, всього ж за добу в перерахунку на цільне молоко - 1,5 кг, а за рік - близько 450 кг [78]. За науково обґрунтованими нормами, молоко і молочні продукти повинні складати 1/3 харчового раціону людини, при цьому 1кг молока може задовольнити добову потребу людини в білку тваринного походження майже наполовину.
Енергетична цінність середньодобового раціону на душу населення за 1991-2002 рр. знизилась з 3445 до 2800 ккал, або на 19 % (включаючи алкоголь та тонізуючі речовини). За критеріями ООН, "добове споживання нижче 2600 ккал свідчить про процес прихованого голодування" [43, с.261]. В розвинутих країнах цей показник перевищує 3500 ккал. Калорійність продуктів тваринного походження у добовому раціоні зменшилася з 1025 в 1990 р. до 673 ккал у 2002 р., або на 34 %. Переважання у харчуванні продуктів рослинного походження пов'язане з нижчими цінами цієї продукції порівняно із продуктами тваринного погодження. Протягом 1990 -2002 рр. частка продуктів тваринного походження у раціоні скоротилась з 27,7 до 21 %. В розвинутих країнах цей показник складає не менше 40 %. Середньодобове споживання протеїну протягом 1990-2002 рр. зменшилось з 105,3 до 78,6 г (фізіологічна потреба 126 г), в тому числі тваринного походження з 52,1 до 30 г, в тому числі в молочних продуктах - з 30,7 до 16,4 г (медично обґрунтована норма 33 г). В економічно розвинутих країнах добове споживання білків тваринного походження знаходиться в межах 65 - 70 г [135].
Таким чином, структура харчування населення України має суттєві відхилення: надмірне споживання вуглеводів (хліб, картопля); дефіцит найбільш цінних продуктів, які вміщують білок тваринного походження, вітаміни, мікроелементи. Харчування якісно погіршилось і є незбалансованим щодо продуктів рослинного і тваринного походження та за основними мікроелементами. Порівняно з науково обґрунтованими особливо низькі норми споживання риби, м'яса, фруктів, ягід, молока.
Як відомо, Україна має одні з найкращих в світі природнокліматичні умови для виробництва молока, але проблема насиченості ринку не вирішена. За виробництвом і споживанням молока і молочних продуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинених країн світу в 1,5-2 рази, хоча відставання за асортиментом та якістю протягом останніх років суттєво скоротилось. Виробництво молока на душу населення протягом 1990 - 2002 рр. скоротилось на 177 кг, а споживання - відповідно на 150 кг (рис.2.1). У 2002 р. загальне споживання молока і молочних продуктів в перерахунку на молоко склало 10,9 млн. тонн, а з розрахунку на душу населення - 225,3 кг, або 57 % від науково обґрунтованої норми. Динаміка виробництва та споживання молока на душу населення протягом 1990-2002 рр. в розрізі областей та природних зон України представлена у додатку И.
Рис.2.1.Виробництво та споживання молока і молочних продуктів на душу населення в Україні
Складено за даними Державного комітету статистики [174].
Зменшення споживання молока і молочних продуктів пояснюється катастрофічним зниженням платоспроможності населення, зростанням цін на молоко і молочну продукцію, скороченням обсягів виробництва молока та продуктів його переробки. Низький платоспроможний попит населення гальмує виробництво молока, зменшує ємність ринку молока і молочних продуктів, сприяє поширенню натуральних, а не товарно-грошових відносин. Для підвищення платоспроможності населення потрібно провести реформування системи оплати праці, зменшити навантаження на фонд заробітної плати без зниження фінансових можливостей соціальних фондів.
Збільшення виробництва молока в особистих господарствах населення протягом 1990 - 2002 рр. майже не вплинуло на зростання споживання молока міськими жителями, оскільки переробні підприємства ще недостатньо заготовляють молоко вироблене в цьому секторі. Так, до 2000 року молочні заводи 80 % молокосировини отримували від сільськогосподарських підприємств. Завдяки покращанню взаємозв'язків переробних підприємств з особистими селянськими господарствами у 2002 р. закупки молокосировини у населення зросли до 51,4 %. Проблема збуту молока особливо гостро стоїть для особистих господарств населення, які знаходяться на великій відстані від густо