Ви є тут

Формування кадрового потенціалу виноградарсько-виноробних господарств Закарпаття

Автор: 
Максименко Діана Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U005106
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
сучасний стан та особливості формування кадрового потенціалу
виноградарсько-виноробних господарств
2.1. Аналіз кадрового потенціалу виноградарсько-виноробних господарств
Сучасний стан кадрової ситуації в аграрному секторі економіки України
пов’язаний з новими процесами і явищами, що виникають під час становлення
ринкових відносин в аграрній сфері, реформуванням сільського господарства на
засадах приватної власності на землю та майно, організацією нових форм
господарювання, активізацією інвестиційної діяльності та необхідністю
проведення активної соціальної політики на селі, і значною мірою залежить від
кадрового потенціалу галузі, рівня підготовки зайнятих у ній керівників і
спеціалістів.
Досвід ефективного господарювання підтверджує винятково важливу роль кадрової
складової потенціалу підприємства, від кількісної та якісної збалансованості та
рівня використання якої значною мірою залежать не тільки високі кінцеві
показники господарської діяльності, досягнуті конкурентні переваги у виробничій
сфері, організації та управлінні, а й можливості забезпечення сталого та
конкурентоспроможного розвитку підприємства.
Серед різноманітних підкомплексів АПК вирішальна роль належить його продуктовим
підкомплексам, до яких відноситься і виноградно-виноробний. Він є сукупністю
задіяних у виробництві винограду і продуктів його переробки технологічно і
економічно пов’язаних вертикально інтегрованих структур. Головними його
складовими є виноградарські господарства, виноробні заводи, торгівля.
У структурі ринку продовольства Закарпатської області важливе місце займає
формування і розвиток ринку виноградарсько-виноробної продукції, яка покликана
забезпечити внутрішні потреб населення в специфічних продуктах харчування, а
при експорті продукції одержувати валютні кошти. Адже виноград характеризується
глибинною переробкою і навіть продукція з відходів переробки має широкий спектр
використання. Значення виноградарства зумовлене цінними поживними та
лікувально-оздоровчими властивостями свіжого винограду і продукції його
переробки, невибагливістю культури до ґрунту та її меліоративним значенням під
час освоєння схилових, кам’янистих та піщаних земель, непридатних для
сільськогосподарських культур.
У Закарпатті виноградарство є однією з основних традиційних галузей сільського
господарства і найважливішим джерелом доходів населення. Належний розвиток
промислового виноградарства забезпечує господарствам, з одного боку, високий
рівень доходності виробництва, а з другого - найефективніше використання
схилових земельних ділянок та робочої сили. Останнє пов’язане з тим, що галузь
дуже трудомістка і тому забезпечує вирішення проблеми працевлаштування
місцевого сільського населення.
Для розвитку виноградарства, крім природних умов, важливе значення мають
економічні умови. Основними економічними чинниками сільськогосподарського
виробництва, в тому числі й виноградарства, є: розташування господарства
відносно пунктів реалізації та постачання, забезпеченість робочою силою та
виробничими фондами, концентрація виробництва.
Виноградарство має чотири виробничі напрями:
столове виноградарство - виробництво свіжого винограду для місцевого
споживання, вивезення і зберігання;
виноградарство - як сировина для виробництва родзинок, вирощування кишмишних
родзинкових сортів;
виноградарство - сировина для виноробної промисловості, вирощування винних
сортів для забезпечення сировиною заводів, спеціалізованих на виробництві
різних типів вин: шампанських і коньячних виноматеріалів;
виноградарство - сировина для консервної промисловості, виробництва соків,
компотів, варення та інших продуктів [32,с.106].
Виноградарство Закарпаття має всі виробничі напрями, крім вирощування кишмишних
родзинкових сортів.
Основні дані про розвиток виноградарства в Закарпатській області вказані в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Показники розвитку виноградарства в Закарпатській області та в Україні в цілому
Показники
1995р.
2000р.
2001р.
2002р.
2003р.
2004р.
Закарпатська область:
Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці, тис.га
23,2
13,5
13,2
13,0
12,8
12,7
Площа виноградних насаджень у плодоносному віці, тис.га
5,4
4,9
4,6
4,6
4,4
4,2
Валовий збір винограду, тис. т
13,8
41,9
26,4
26,0
31,2
31,3
Урожайність винограду, ц/га
25,4
86,1
57,2
56,2
71,5
73,8
Україна:
Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці, тис.га
637
378
363
332
303
281
Площа виноградних насаджень у плодоносному віці, тис.га
138
99
95
91
86
83
Валовий збір винограду, тис. т
457
514
336
359
505
374
Урожайність винограду, ц/га
33,2
51,7
35,4
39,4
59,0
45,2
Джерело: Статистичний збірник „Регіони України 2004 рік”/ Україна. Державний
комітет статистики. Ч.1.
Джерело: Статистичний щорічник „Закарпаття 2004”/Головне управління статистики
в Закарпат.обл.- Ужгород.-2005
За період з 1995р. по 2004р. в Україні спостерігається коливання урожайності та
скорочення загальної, в тому числі плодоносної площі виноградних насаджень.
Аналогічна ситуація склалася і у господарствах Закарпатської області. Хоча за
останні три роки відбулося зростання валового збору та урожайності винограду.
Незважаючи на важливість виробництва виноградної продукції для народного
господарства Закарпаття, у галузі помітні проблемні місця, особливо в
сільськогосподарських підприємствах. Насамперед, це недосконала організація
праці, низький рівень кваліфікації працівників, матеріальна незацікавленість
через низьку оплату праці, непрестижність професії, низький рівень концентрації
галузі та рівень агротехніки.
Незалежно від