РОЗДІЛ 2. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Соціально-економічна оцінка інвестиційної діяльності в регіоні
Особливості прояву інвестиційного процесу у 90-х роках як в регіонах України в цілому, так і в Закарпатській області зокрема, свідчать про його порівняно невисоку ефективність, орієнтацію на централізовані методи управління, ігнорування соціально-економічних потреб регіонів і населення, значну монополізацію на стадіях формування, реалізації і функціонування. Це зумовлює необхідність оптимізації механізму формування і здійснення інвестицій із максимальним використанням можливостей регіонального самоуправління в умовах ринкового господарства. Реалізація задекларованого вимагає кардинальної зміни всієї системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. Іншими словами, це означає появу потреби у здійсненні роботи по створенню системи і дієвих механізмів управління регіональною інвестиційно-структурною політикою і процесом реалізації локальних інвестиційних проектів, що сприятиме нормальному функціонуванню територіальної економіки, розв'язанню комплексу місцевих соціально-економічних, екологічних, містобудівних та інших проблем.
У Закарпатській області в останні два десятиліття мала місце диспропорція у галузевій структурі капітальних вкладень. Переважна їх частина спрямовувалась на виробниче будівництво і значно менша - на розвиток соціальної інфраструктури. Із загального обсягу коштів на виробниче будівництво лише близько половини використовувалося на технічне переоснащення і реконструкцію. При цьому вкрай низькими темпами розвивалися харчова та легка промисловість.
Закарпаття - регіон, що нерідко стає зоною стихійних лих, втрати від яких можна було б мінімізувати завдяки здійсненню комплексу заходів, які регіон самостійно не завжди здатний профінансувати. Все це зумовлює необхідність якісно нового підходу до управління інвестиційним процесом на регіональному рівні із широким використанням можливостей територіального самоуправління і регульованих ринкових відносин.
Актуальність управління інвестиційними процесами на регіональному рівні у Закарпатті в значній мірі обумовлюється тим, що регіон має не надто високу в Україні інвестиційну привабливість. Так, Агентство Міжнародного Співробітництва та інвестицій за оцінками ефективності іноземних інвестицій поділило територію України на 4 групи. Згідно з цим поділом Закарпатська область входить до складу територій із середньою ефективністю (у цю ж групу входять Полтавська, Тернопільська, Чернівецька, Івано-Франківська області).
Інвестиційно-структурна політика Закарпатської області є невід'ємною складовою загальної концепції розвитку регіону з метою розв'язання соціально-економічних, екологічних та інших завдань. Вона логічно охоплює наступний комплекс складових питань:
- головні, нагальні і підпорядковані їм цілі і завдання розвитку регіону, конкретизовані до рівня показників економічного і соціального розвитку, включаючи показники життєвого рівня населення регіону, екології і виробничого розвитку;
- джерела формування інвестицій;
- пріоритети розподілу інвестицій;
- заходи щодо стимулювання пріоритетних напрямів інвестування тощо.
Якщо розглядати регіональний процес інвестування узагальнено, інвестиції для розвитку регіону виділяються: з обласного, державного бюджетів, у тому числі для загальнодержавних соціальних програм; за рахунок коштів підприємств (вітчизняних та іноземних) і громадян.
На нашу думку, для управлінських і аналітичних цілей і більш чіткого розуміння прояву ефективності інвестицій та її взаємозв'язку з особливостями управління інвестиційним процесом видається доцільним розділити інвестиційний блок Закарпатської області на дві групи: з одного боку, інвестиції, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю в області за джерелами і об'єктами інвестицій, самостійністю їх використання, орієнтацією інвестицій на здійснення власне регіональних інвестиційних проектів та програм, можливістю безпосереднього управління ними з боку місцевих органів влади; з другого, - інвестиції, призначені для реалізації на території Закарпаття, але безпосередньо не пов'язані з регіональними потребами (наприклад будівництво, реконструкція підприємств загальнодержавного підпорядкування, транспортне будівництво, зв'язок тощо).
Зрозуміло, що роль і функції місцевих органів влади та її планово-фінансових органів відносно цих груп інвестицій та елементів їх процесу реалізації будуть різними: у першому випадку управління здійснюється з боку регіонального органу влади, у другому - регламентаційно-регулюючі, реалізаційні, заохочувальні функції здійснюються у контексті державного економічного регулювання діяльності, включаючи засоби для реалізації загальнодержавних інвестиційних програм соціально-економічного розвитку.
Роль органів місцевої влади є різною по відношенню до власних регіональних інвестиційних проектів, з однієї сторони, і до інвесторів, що здійснюють свою діяльність на території регіону, але не вирішують безпосередньо регіональних проблем, - з іншої. Стосовно перших органи влади виконують ряд важливих функцій, серед яких:
- комплексне аналітичне забезпечення процесу ресурсного формування інвестиційної сфери в області з урахуванням можливих джерел інвестицій, соціально-економічного стану регіону, потреб його розвитку;
- участь у формуванні інвестицій, зв'язок з центральними рівнями управління по обґрунтуванню та отриманню необхідних коштів з державного бюджету;
- активна участь у формуванні інвестиційного замовлення. Планові органи місцевої влади обґрунтовують економічну та соціальну доцільність тих чи інших інвестиційних рішень;
- підтримка системи ринкових відносин в інвестиційному комплексі області, реалізація заходів щодо активізації регіональної інвестиційної діяльності та ін.
Щодо інвесторів, які здійснюють свою діяльність на території регіону, але не вирішують безпосередньо регіон