РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЯКІСТЬ ПОСЛУГ В АВТОСЕРВІСІ
2.1. Дослідження впливу процесів концентрації виробництва на якість і ефективність послуг
Численні дослідження свідчать про те, що фактори структури й організації виробництва знаходять вираження в тенденціях концентрації, централізації, спеціалізації, кооперування, комбінування і розміщення виробництва, формах і ступені інтенсивності зв'язків як усередині компаній, так і між ними і галузями, із ринками збуту продукції і послуг [10, 12, 25, 41, 50, 60, 122].
Усередині компаній, корпорацій і інших організаційних форм взаємозв'язок зазначених вище умов визначає характер і напрямки диверсифікації виробництва, тобто комбінування технологічно неоднорідних виробництв із метою збільшення прибутку і пошуку вигідних галузей вкладення капіталу, а також згладжування коливань ринкової кон'юнктури.
У сучасних умовах розвитку автосервісної служби від керівника потрібна велика ініціатива, гнучкість і оперативність в управлінні і плануванні, спроможність вчасно враховувати мінливу виробничу обстановку, маневрувати ресурсами, знаходити в конкретних умовах оптимальні рішення з метою задоволення потреб клієнтів.
Дослідження факторів структури й організації виробництва по наданню послуг дозволяє приймати потрібні рішення.
Розглянемо деякі найважливіші умови і фактори, що визначають процес структурного розвитку виробництва.
Концентрація виробництва ? зосередження виробництва різноманітних видів послуг (робіт) і ресурсів на одному підприємстві.
Припустимо, що виробництво в j-му пункті розміщення має можливість реалізувати Q-й обсяг k-х послуг у t-му періоді часу. Обсяг випуску (надання) k-х послуг буде визначатися, насамперед, попитом на певні послуги, розмірами і структурою трудових і матеріальних витрат, транспортними умовами, що зв'язують просторово роз'єднані виробництво і споживачів, масштабами і темпами науково-технічного прогресу, комплексом соціально-економічних факторів і т.д.
З цього випливає, що масштаби виробництва і види послуг, у силу дії ряду обмежуючих умов повинні бути узгоджені з цими організаціями. Ці обмеження в кожному конкретному періоді виступають як ресурси виробництва. Їхній розмір можна позначити через (r ? вид ресурсу, t ? період, j ? пункт використання).
У кожному періоді і пункті розміщення виробництво послуг пов'язано з деякими ресурсами. Кількісна міра цього зв'язку виражається в коефіцієнтах питомих витрат даного ресурсу на одиницю послуг, тобто
,
де ? коефіцієнт, що характеризує ресурсомісткість одиниці продукції;
? розмір ресурсу, необхідний для виробництва k-го продукту в j-му пункті в період t.
При цьому Q-й обсяг множини k-х видів послуг буде визначати рівень концентрації виробництва, що визначається коефіцієнтом Kкц по формулі
,
де ? найбільший сумарний обсяг послуг, виконуваний на одному підприємстві;
? обсяг послуг, виконуваний на j-х підприємствах.
Отже, кожна виробнича система характеризується інтенсивністю протікання процесів, обумовлених входом у систему витрат ресурсів і виходом результатів виробництва.
Нехай вхідна частина ресурсів характеризується m-мірним вектором Х = (х1, х2, ..., хm) (рис. 2.1), що описує вплив факторів на виробничий процес. Тоді розмір Q цілком певним чином залежить від стану усіх входів, тобто Q = f (x). Якщо розглядати Q = f (x) по кожному аргументу, то можна визначити ефективність кожного ресурсу у випуску продукції і всього виробництва в цілому.
Рис. 2.1. Схема оцінки ефективності виробництва
Припустимо, що х1 ? трудові ресурси, х2 ? матеріальні і х3 ? сировинні. Тоді показник ефективності виробничої системи Е можна визначити таким чином:
,
де ?1, ?2, ?3 ? коефіцієнти приведення х1, х2, х3 до єдиної розмірності.
Ефективність системи можна виміряти і по відношенню результату до витрат усіх ресурсів. Наприклад, необхідно визначити показник продуктивності праці працюючих, тоді
.
Аналогічно, розмір фондовіддачі буде дорівнювати
і т.д.
Економічні переваги крупного підприємства виражаються в можливості застосування високопродуктивного технологічного устаткування, забезпечення високого рівня продуктивності праці, зменшення питомих капітальних вкладень, зниження собівартості послуг. У загальному вигляді залежність собівартості одиниці продукції від рівня технічної оснащеності (концентрації виробництва) подана на рис. 2.2. З графіка очевидно, що з підвищенням рівня концентрації виробництва (збільшенням обсягу капіталовкладень) собівартість С продукції знижується до певного моменту. При подальшому підвищенні концентрації собівартість продукції може збільшуватися внаслідок ускладнення організації та управління підприємством.
Рис. 2.2. Залежність зміни собівартості продукції від рівня концентрації виробництва
Аналітична залежність продуктивності праці від ступеня технічної оснащеності певного технологічного процесу має вигляд
,
де ?P ? приріст продукції;
y0 ? коефіцієнт, що залежить від технологічного й організаційного рівня виробництва;
N ? ступінь технічної оснащеності технологічних процесів.
Графічна інтерпретація цієї залежності подана на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Вплив рівня концентрації на приріст продукції
У роботі [129] запропонована аналітична залежність продуктивності праці від фондоозброєності і рівня технології, тобто
,
де Ф ? фондоозброєність виробництва;
Рт ? рівень технології.
Аналіз цієї залежності свідчить, що підвищення технічного рівня виробництва викликає необхідність удосконалення технологічного процесу.
Вивченням характеру зміни техніко-економічних показників від потужності виробництва зай