РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання цілей та задач цієї роботи було проведено 4 експериментальні серії на 8 групах тварин. Об'єктом досліджень стали 214 білих щурів-самців лінії "Вістар" у віці 3 (пубертатний) та 6 (молодий статевозрілий) місяців (120-170 г та 250-300 г відповідно). Вік тварин був підібраний згідно даних з періодизації життя білого щура та відповідності віку білого щура віку людини [26; 95]. Такий підбір віку також дав можливість провести серед тварин диференціацію за типом нервової системи, оскільки типологічні особливості чітко визначаються лише у віковому періоді, наближеному до статевозрілого [106; 137].
У відповідності до поставлених задач з тварин кожного віку було сформовано 4 групи: інтактна, охолоджена, контрольна та експериментальна. До експериментальної групи увійшли тварини, у яких 3-разове загальне помірне охолодження передувало виробці умовної реакції активного уникнення (УРАУ). Контролем до експериментальної групи слугували тварини, яких не піддавали охолодженню перед навчанням.
Вивчення впливу попереднього загального помірного охолодження на формування УРАУ здійснювалося за наступною схемою:
- визначення типу нервової системи тварини за допомогою методу "відкритого поля";
- 3-разове загальне помірне охолодження (у тварин експериментальних груп);
- аналіз швидкості формування УРАУ та супутніх поведінкових реакцій;
- електроенцефалографічні дослідження;
- визначення біохімічних показників (вміст калію, натрію, кальцію, магнію, цинка та міді у структурах головного мозку і сироватці крові, а також визначення активності церулоплазміну);
- гістологічні дослідження головного мозку.
Тест "відкритого поля". Для тестування використовували установку з розмірами 100х100х50 см, яку було поділено на 10 секторів. Освітлення забезпечувалося джерелом світла потужністю 100 Вт, яке було розташоване над центром поля на висоті 1 м. Одноразове тестування здійснювалося у проміжку з 9.00 до 13.00 годин. Протягом 10 хвилин у тварини, яку було поміщено на початку тесту у середину поля, реєстрували наступні параметри: час нерухомості, горизонтальна активність (кількість секторів у центрі та на периферії, які перетнула тварина), вертикальна активність (кількість стійок з упором та без упора), частота та тривалість грумінгу, рівень дефекацій (кількість болюсів) та ін. Обробка результатів тесту відкритого поля виконувалася за допомогою кластерного аналізу 18 параметрів поведінки тварини [92; 93]. Для подальших експериментів було відібрано лише тварин з чітко вираженими поведінковими параметрами, які свідчили про високу або низьку збудливість нервової системи.
Методика загального помірного охолодження. Загальне помірне охолодження ненаркотизованих тварин здійснювали за оригінальною методикою [105], яку було розроблено на основі літературних даних. Охолодження здійснювали в установці оригінальної конструкції, яку було створено на базі холодильнику, що був обладнаний реле-переривачем, контрольним термометром, системою вентиляції та індивідуальними клітками для експериментальних тварин з розмірами 35х25х30 см. В установці підтримували температуру +10 ± 10С. Протягом 3 днів кожна тварина поміщалася в установку на 1 годину у один і той же самий час доби. Зміна температури тіла експериментальних тварин реєструвалася за допомогою електронного термометру, який поміщали в анальний отвір тварини. Дослідні тварини різного віку характеризувалися різними середніми значеннями зниження ректальної температури: при температурі у інтактних щурів 38,4-38,60С, у 3-місячних тварин вона знижувалася на 1,90С у 1 день охолодження, на 1,50С - у 2-й день і на 1,00С - у 3-й день; у 6-місячних тварин ці показники складали 1,50С, 1,50С і 1,20С відповідно.
Методика формування умовної реакції активного уникнення (УРАУ). Виробка УРАУ проводилася у човниковій камері. Як умовний подразник використовували сигнал метроному 300 ударів на хвилину, безумовним підкріпленням слугував розряд електричного струму порогової сили, яку підбирали для кожної тварини індивідуально у діапазоні 25-45 В. Ізольована дія умовного сигналу здійснювалася протягом 15 с, у поєданні з безумовним - наступні 10 с. Після вимкнення умовного сигналу безумовне підкріплення тривало ще 5 с. Тривалість пауз між пред'явленнями умовного сигналу вибиралася у ймовірнісному режимі у межах 2-4 хвилин, щоб виключити утворення рефлексу на час. У кожний дослідний день тварині пред'являли не більше 6 сполучень умовного сигналу з підкріпленням. Виробленою УРАУ вважали при досягненні не менш 5 реакцій на протязі одного дослідного дня. Стійкою УРАУ вважали при 100%-ій її реалізації на протязі 2-3 дослідних днів.
У процесі формування поведінки активного уникнення в усіх серіях експериментів відбувалася послідовна зміна стадій. 1-а стадія (стадія організації) характеризувалася загальною руховою активністю і відповідала періоду організації 1-го умовного рефлексу. 2-а стадія (стадія генералізації) закінчувалася при досягненні 80%-ої реалізації ПАУ. 3-я стадія (стадія стабілізації) відовідала стадії стабільних умовних рефлексів [150; 156].
У ході формування умовної реакції в оборонній поведінці відмічали: 1) поведінку активного уникнення (ПАУ) при переході тварини до сусіднього відсіку у момент дії звукового сигналу; 2) поведінку збавлення (ПЗ) при переході тварини до сусіднього відсіку після отримання електрошкірного подразнення; 3) випадіння безумовної реакції (ВБР) при відсутності переходу тварини до безпечного відсіку при дії аверсивного стимула. Реєстрували також міжсигнальні реакції (МСР), латентний період умовної реакції, рівень дефекацій.
Згідно методики І.Ю. Зарайської (1995), для обробки експериментального матеріалу використовували кластерний аналіз генеральної сукупності кривих навчання і інтенсивності поведнкових актів, що реєструвалися. Досліджувані параметри представляли собою криві, які відбивали динаміку поведінкових актів (ПАУ, ПЗ, ВБР, МСР), рівня дефекацій, грумінгу, спання та ін. за 18 пре
- Київ+380960830922