РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досліджувались діти дошкільного та шкільного віку (3-15 років), які після первинного медико-санітарного рівня допомоги - дільничні лікарні, сільські лікарські амбулаторії та другого рівня - центральні районні та районні лікарні, були відібрані для комплексного медичного консультативного огляду спеціалістами обласної дитячої лікарні з використанням УЗД та лабораторних методів дослідження. В подальшому діти поступали на третій рівень - в нефрологічне відділення обласної дитячої лікарні для поглибленого комплексного обстеження.
Методи дослідження
На підготовчому етапі був проведений цикл занять на курсах з педіатричною ланкою сільських та районних лікарень по основних питаннях ранньої діагностики та клініки захворювань нирок у дітей. Розроблено критерії відбору дітей для подальшої консультації спеціалістами ХОДЛ: наявність в анамнезі захворювань нирок в сім'ї і близьких родичів; діти зі скаргами на біль в поперековій зоні та в животі; діти, які мають пастозність або набряки. Батькам були роздані анкети, які включали питання соціального, матеріального, медико-генетичного характеру, в тому числі критерії селективного скринінгу, а саме - скарги на дизуричні явища, болі в животі, набряки, гіпер- або гіпотензію, стигми дисембріогенезу. Також були застосовані методи широкого оповіщення населення засобами масової інформації про заплановані огляди дітей, в яких можуть бути захворювання ОСС. Лікарями педіатричних дільниць були селективно відібрані діти для комплексного медичного консультативного поглибленого огляду спеціалістами обласної дитячої лікарні з використанням УЗД, лабораторних методів та інших обстежень.
В обласній дитячій лікарні, яка є базою кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, створений єдиний організаційно-методичний центр, до складу якого входять головний лікар та заступник з лікувальної роботи, завідувач та викладачі кафедри. Фельдшери, медичні сестри педіатричного профілю проходять курси підвищення кваліфікації в обласній дитячій лікарні, де їм згідно з програмою, читаються лекції по ранній діагностиці та клініці захворювань ОСС з акцентом на критерії відбору дітей на рівні сім'ї для подальшого консультування виїзною бригадою обласних дитячих спеціалістів. В кожній районній лікарні призначений лікар, частіше це районний педіатр, який працює з лікарями-педіатрами по проведенню обліку та диспансеризації дітей з захворюваннями ОСС.
Виїзна бригада спеціалістів Хмельницької обласної дитячої лікарні створена згідно наказу обласного управління охорони здоров'я. ЇЇ робота здійснюється за графіком виїздів у райони області. Районні педіатри проводять відбір дітей диспансерних груп, що потребують спеціалізованої консультативної допомоги. Окремим і особливим контингентом дітей були часто хворіючі діти, інваліди дитинства, діти-сироти та діти, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Лікарями виїзної консультативної бригади обстежувались діти з нирковою патологією, що вже перебували на лікуванні та діти, які раніше не обстежувались, маючи скарги. Такі консультації супроводжувались просвітницькою роботою лікарів та кафедри, розробкою листівок по дієтичному харчуванню, фітотерапії, режиму дня та профілактиці рецидивів захворювання. Огляди закінчувались нарадою консультативної бригади, де проводились підсумки роботи кожного виїзду і розроблявся диференційований план оздоровлення і лікування від рівня сім'ї до Хмельницької обласної дитячої лікарні.
Система організації масового та селективного скринінгу дозволяє з'ясувати супутню патологію у дітей із захворюваннями ОСС.
Методики, які використовувались в дослідженні
Дослідження проводилось по слідуючому діагностичному алго-ритму:
1. Первинний клінічний скринінг, який включає в себе:
* генеалогічний анамнез;
* медико-біологічний анамнез;
* огляд дітей;
* оцінку фізичного і нервово-психічного розвитку;
* аналіз лабораторних даних;
* аналіз ультразвукового дослідження;
* метод соціологічного дослідження - анкетування батьків, екс-пертні оцінки історій хвороби.
2. Вторинний клінічний скринінг:
* ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура;
* проба сечі за Нечипоренком;
* бактеріологічні дослідження сечі;
* добова екскреція оксалатів та уратів.
3. Селективний скринінг, який включає відбір дітей:
* із сімей з нефропатіями;
* із рецидивуючим абдомінальним синдромом;
* із артеріальною гіпер- або гіпотензією;
* із наявністю п'яти або більше стигм дисембріогенезу;
* з ізольованими змінами в сечі.
4. Поглиблене нефрологічне дослідження дітей в стаціонарі:
* біохімічні дослідження крові і сечі;
* бактеріологічне дослідження сечі;
* ультразвукове дослідження органів сечовидільної системи;
* цистоскопія;
* екскреторна урографія;
* мікційна цистографія;
* динамічна нефросцинтіграфія.
5. Статистичні:
* дескриптивна статистика для оцінки репрезентативності дослідження;
* багатофакторний аналіз - для виявлення головних факторів на можливість виникнення захворювань органів сечовидільної систе-ми;
* регресійний однофакторний аналіз - для кількісної оцінки впливу негативних факторів на можливість виникнення захворювань органів сечовидільної системи.
До обстеження були залучені фельдшери ФАПів, медичні працівники дошкільних закладів, медичні сестри і лікарі-педіатри дільничних і центральних районних лікарень. З лікарями, медсестрами, лаборантами проведено семінари і організаційно-консультативні наради.
Обстеження дітей проводилось в 3 етапи.
Перший етап - первинний клінічний та селективний скринінг - рівень ФАПів, лікарських амбулаторій, дільничних лікарень та ЦРЛ.
Другий етап - вторинний клінічний та селективний скринінг - рівень ЦРЛ.
Третій етап - поглиблене нефрологічне дослідження - рівень нефрологічного відділення Хмельницької обласної дитячої лікарні.
На першому етапі всім дітям (2615) прове