Ви є тут

Діяльність комерційних банків в системі іпотечного кредитування.

Автор: 
Андрєєва галина Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U002061
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ТА
ТЕХНОЛОГІЇ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
2.1. Організація інституціонального забезпечення системи іпотечного
кредитування
На практичний розвиток і побудову системи іпотечного кредитування у тій, чи
іншій країні, значно вливає цілий комплекс умов і чинників. Основні з них є
наступні.
Політичні чинники, які суттєво впливають на розвиток іпотечного кредитування,
це:
загальна стабільність суспільної системи;
передбачуваність або непередбачуваність політичних режимів;
наявність або відсутність зовнішньої загрози воєнної чи економічної експансії
інших держав;
можливість або неприпустимість експропріаційних мір.
При цьому нестабільність та непередбачуваність політичної ситуації, як правило,
пригноблено впливають на розвиток іпотечного кредитування. Навпаки, успішному
розвитку іпотеки може значно сприяти включення в державну політику цілісній
системи можливих протекціоністських мір, таких як надання цільових кредитних
ресурсів, державних гарантій у забезпечення іпотечних кредитів і позик, що
здійснюються в рамках емісії цінних паперів для вторинного ринку, а також
різноманітних форм адресної підтримки конкретних громадян, що отримують
іпотечні кредити на будівництво житла чи розвиток бізнесу.
Правові чинники, визначаються загальним станом правового середовища
суспільства. При цьому на розвиток іпотеки значно впливає здатність правового
середовища захищати відношення власності, і перш за все, на об’єкти
нерухомості. Велику роль відіграє забезпечення законних способів накладення
стягнення і відчуження майна, що є об’єктом застави. До цієї групи чинників
слід віднести наявність або відсутність чіткої системи реєстрації нерухомості,
застави та інших обтяжень на нерухоме майно. Як правило, успішний розвиток
іпотеки стає можливим лише при виділенні загального блоку законів і постанов,
які регламентують зміст і порядок здійснення іпотечних операції їх учасникам.
До економічних чинників, які впливають на розвиток іпотечного кредитування
відносяться:
загальний розвиток фінансово - кредитної системи та ринку цінних паперів в
країні;
стійкість валюти та рівень інфляції;
платоспроможність населення, яка визначає загальний масштаб і динаміку ринку
нерухомості;
розвиток системи страхування ризиків, пов’язаних з іпотекою.
При цьому для нормального розвитку іпотеки необхідним є страхування об’єктів
нерухомості, життя позичальників та наданих кредитів, титульне страхування,
страхування ліквідності й доходності іпотечних цінних паперів.
Історичні умови й чинники також впливають на розвиток та організацію системи
іпотечного кредитування. Особливу роль при цьому відіграють традиції
накопичення коштів чи їх відсутність, а також відношення до кредиту у
населення. На конкретні форми розвитку іпотеки впливають специфічні моменти
розвитку й реалізацій економічної думки. Різноманітність всіх розглянутих
чинників спричинило формування в світі десятків різновидів і варіантів
організації іпотечного кредитування. При цьому є багато країн, де різні схеми і
варіанти організації іпотечного кредитування реалізуються одночасно та не
виключають одне одного [26].
Іпотеку умовно можна розглядати як взаємодію позичальника та банка. Проте, в
економічній літературі, що стосується іпотечного кредиту, частіше за все мова
йде про систему іпотечного кредитування.
Взагалі, термін система, походить від грецького systema – ціле, що складене із
частин, з’єднання. Отже, система – це сукупність елементів, які знаходяться у
відносинах та зв’язках одне з одним та утворюють певну цілісність, єдність.
Поняття система з середини ХХ ст. є одним з ключових філософсько -
методологічних і спеціально - наукових понять. При визначенні поняття “система”
необхідно враховувати його тісний взаємозв’язок з поняттями цілісності,
структури, зв’язку, елементу, відносин тощо. Оскільки поняття “система” має
надто широку галузь застосування, остільки його досить повне розуміння
припускає побудову сімейства відповідних визначень – як змістовних, так і
формальних. Таким чином, по-перше, “систему іпотечного кредитування” можна
визначити як механізм перерозподілу грошових коштів від кінцевого інвестора до
позичальника – покупцю нерухомості, по-друге, це “сукупність взаємодіючих
елементів та взаємопов’язаних відносин, які забезпечують кредитування під
заставу нерухомості.” Іпотечне кредитування слід розглядати в одному випадку,
як цілісний механізм, що поєднує інтереси позичальників і кредиторів, включаючи
інтереси інвесторів, ріелторів, страхових компаній, забудовників та інших
суб’єктів ринку. У іншому випадку правильно говорити про “систему іпотечного
кредитування” – багатофакторну модель, що містить сам процес видачі іпотечних
кредитів, механізми залучення фінансових ресурсів з ринку капіталу та операції
на ринку нерухомості. Незважаючи на існування іншого, більш широкого визначення
іпотеки та безумовну важливість інших блоків системи іпотечного кредитування,
її основу, все ж таки, безпосередньо складають кредитні відносини. У зв’язку з
цим було б доцільним розглядати “систему іпотечного кредитування” як систему
взаємовідносин, які виникають з приводу видачі, обслуговування, продажу та
сек’юритизації іпотечних активів. Саме таке комплексне уявлення про систему
іпотечного кредитування в умовах транзитивної економіки, на нашу думку, є
найбільш адекватним сьогоднішньому рівню розвитку іпотечного ринку.
Елементами такої системи є іпотечні кредитні інститути та допоміжні елементи
(інфраструктура), без яких неможливо її функціонування. Специфіка іпотечного
кредитування,