РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК І ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ТА КООПЕРАЦІЇ В АПК РЕГІОНУ
2.1. Ретроспектива та сучасний стан розвитку кооперативних та інтеграційних процесів
Розвиток кооперативних і інтеграційних процесів в Україні має багатовікову історію. Першою селянською організацією з ознаками кооперації в Україні було кредитне товариство, засноване у Полтаві у 1869 році. Але слід визначити, що сільськогосподарська кооперація в Україні активно почала з'являтися лише за часів столипінської реформи. На початку 1915 р. з 3750 сільськогосподарських кооперативів, створених в Російській імперії, в Україні діяло 1500. У цей час основним типом кооперативних організацій було кооперативне товариство.
Однак розквіт кооперації на тривалий час був затриманий першою світовою війною, жовтневою революцією 1917 р. і громадянською війною. Відродженню сільськогосподарської кооперації в Україні сприяла Нова економічна політика (НЕП), завдяки якій активно почали відроджуватися кооперативи ринкового типу. Кількість первинних кооперативних товариств зросла з 8,1 тис. у 1923 р. до 26,1 тис. у 1928 р., кооперативних спілок - з 68 до 114. На початок 1930 р. в Україні працювали 4 тис. багатофункціональних кооперативів, 691 кредитне товариство, 1191 кооператив буряководів, 390 молочарський і м'ясних кооперативів, 102 кооперативи у птахівництві. До складу сільськогосподарських кооперативів належали і переробні підприємства, загальна кількість яких сягала до 2000 (у т.ч. 800 млинів і крупорушок, 400 молочних і сирзаводів) [69].
Кооперативи стали основними організаціями, які здійснювали закупівлю та реалізацію аграрної продукції. Практично кожна галузь сільського господарства була представлена певним кооперативом, через кооперативні формування перед колективізацією сільського господарства збувалась основна частина цукрових буряків, тютюну, тваринного масла і майже половина м'яса. Однак з початком колективізації ця багатогранна мережа кооперативів була перетворена, а більша її частина - ліквідована. У 30-40 роки селянські господарства і кооперативи об'єднуються в сільськогосподарські артелі, які потім реорганізуються в колгоспи, що будували свою діяльність за принципами кооперації [150].
Чергова спроба відродження кооперації у сільському господарстві була здійснена в 60-х роках, минулого століття. Саме тоді в Україні розпочався розвиток внутрішньорайонної спеціалізації - шляхом організації міжгосподарських формувань. Останні, об'єднавши ресурси різноманітних господарств, інших підприємств і організацій, сприяли розвитку механізованого і автоматизованого аграрного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Недоліком ж цієї форми кооперації в ті роки було те, що міжгосподарські підприємства, використовуючи ресурси колгоспів і радгоспів, в багатьох випадках відокремились і стали працювати на себе, переслідуючи власні економічні інтереси.
Перехід сільського господарства на ринкові принципи господарювання поставив на порядок денний відродження кооперативів - як у галузі виробництва сільськогосподарської продукції, так і у сфері інфраструктури аграрного ринку. Початок цьому процесові було покладено прийняттям Верховною Радою Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (1997 р.). У ході реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств поряд з іншими організаційно-правовими формами створювались і виробничі кооперативи. Обслуговуючі ж кооперативи виникали лише в окремих випадках . Повільно формувалися й інші складові інфраструктури аграрного ринку.
Початок наступного етапу розвитку сільськогосподарської кооперації було покладено Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки", підписаним у грудні 1999 року. За рік дії Указу в Україні було створено 2719 сільськогосподарських виробничих кооперативів. Але в наступні роки мало місце поступове зменшення їх кількості. Уявлення про зміни, що відбувались у складі сільськогосподарських підприємств Миколаївщини за останні три роки, надають матеріали табл.2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл аграрних підприємств Миколаївської області за формою господарювання (станом на початок року)
Форми господарювання2002 р.2003 р.2004 р.оди-
ниць% до підсумкуоди-
ниць% до підсумкуоди-
ниць% до підсумкуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)18132,117232,015334,4Відкриті акціонерні товариства (ВАТ)407,1397,2286,3Закриті акціонерні товариства (ЗАТ)7112,56211,5439,7Приватні підприємства (ПП)15026,615428,614131,7Сільськогосподарські виробничі кооперативи (СГВК)508,9163,081,8Інші7212,89517,77216,1Всього564100,0538100,0445100,0
Аналізуючи дані вказаної таблиці, слід відмітити, що в кількості сільськогосподарських виробничих кооперативів у дослідженні роки відбулись скорочення з 50 одиниць у 2002 р. до 8 - ми у 2004 р., тобто в 6,3 раза. Зменшення чисельності господарств у 2004 р. в порівнянні з 2002 р. мало місце і по інших організаційно-правових формах аграрних підприємств, а також по загальній кількості сільськогосподарських виробничих формувань. Це пов'язано зі створенням великої кількості дрібних фермерських і особистих селянських господарств.
Про динаміку зменшення чисельності виробничих сільськогосподарських кооперативів в розрізі адміністративних районів Миколаївщини за досліджуванні роки можна судити і за даними таблиць 2.2 і 2.3.
Таблиця 2.2
Кількість сільгосппідприємств Миколаївської області за організаційно-правовими формами
(станом на початок року), од
Назва району2002 р.2003 р.2004 р.Кількість підприємств,
всьогов тому числі:Кількість підприємств,
всьогов тому числі:Кількість підприємств,
всьогов тому числі:ТОВВАТЗАТППСГВКіншіТОВВАТЗАТППСГВКіншіТОВВАТЗАТППСГВКіншіАрбузинський263114143173-81-5174-62-5Баштанськи