РОЗДІЛ II ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1 ДІАГНОСТУВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ ............................................................... 104-129
2.2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНИХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ .......................................................................... 130 - 164
2.3 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ
РОБОТИ ................................................................... 165 - 176
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ....................................... 177 - 179
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .............................................180 - 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................184 - 201
ДОДАТКИ ................................................................202
ВСТУП
У Державній національній доктрині розвитку освіти України одним із стратегічних напрямків є створення умов для формування творчої особистості майбутнього вчителя, реалізації і самореалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі. У відповідності до Законів України "Про вищу освіту", Концепції педагогічної освіти, Державної програми "Вчитель", важливість реалізації цього завдання у педагогічної освіті підвищується. У зв'язку з цим нагальною потребою є необхідність виховання нової генерації педагогічних кадрів і розробки комплексу теоретичних і методичних основ забезпечення педагогічного процесу. Зростання сучасних вимог до фахової підготовки працівників музично-педагогічної сфери зумовлює необхідність розвитку творчої особистості майбутнього вчителя музики, одним із вагомих чинників якого є цілеспрямоване формування художньо-творчих умінь.
Специфіка педагогічної діяльності учителя музики вимагає володіння професійними знаннями, уміннями та навичками у художньо-творчій та музично-виконавській діяльності. У практичній музично-педагогічній діяльності художньо-творчі вміння знаходять свій вияв у інструментальному, вокальному, хоровому виконавстві, диригуванні, вербальному тлумаченні творів тощо. Художньо-творчі вміння не є вродженою якістю людини, вони формуються й розвиваються в безпосередній активній музичній діяльності завдяки цілеспрямованому педагогічному впливові.
Проблема формування художньо-творчих умінь є частиною більш загальної наукової проблеми - формування творчої особистості, різні аспекти якої розглядались багатьма вченими. Творчість як складову педагогічної діяльності вивчали В.І.Загвязинський, М.М.Поташник, С.О.Сисоєва. Сучасною музичною педагогікою накопичено багато наукових знань, які безпосередньо чи опосередковано стосуються питань розвитку художньо-творчого потенціалу студентів (Л.Г.Арчажнікова, Г.Н.Падалка, В.Г.Ражников, О.Я.Ростовський, О.П.Рудницька, Г.М.Ципін, О.П.Щолокова).
Суттєвим внеском в розвиток педагогічних досліджень в галузі музично-творчої підготовки фахівців стали дослідження з психології творчості (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, В.С.Моляко, Е.В.Назайкінський, В.Н.Петрушин, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов), дидактики вищої школи (О.А.Абдулліна, В.І.Загвязинський, В.А.Кан-Калик, С.Г.Мельничук, О.М.Олексюк), музикознавства (Б.В.Асаф'єв, Л.А.Баренбойм, В.В.Медушевський, А.Н.Сохор), теорії музичного виконавства (М.А.Давидов, Г.М.Коган, Г.Г.Нейгауз). Професійні творчо-виконавські якості вчителів музики були предметом досліджень Б.А.Бриліна, А.Г.Болгарського, І.П.Гринчук, В.М.Крицького, Є.В.Куришева, О.Я.Ростовського та інших учених. Праці цих дослідників висвітлюють зазначену проблему в плані єдності вимог до змісту підготовки і професійної діяльності вчителів музики.
Хорове мистецтво є специфічним видом музично-виконавської діяльності. Інтеграція основних видів музичного виконавства (інструментального, вокального та диригентсько-хорового), різноманітна концертна діяльність, пошук нестандартних способів репетиційної хорової роботи передбачають володіння спеціальними уміннями, необхідними у процесі диригентсько-хорової діяльності. Підвищенню ефективності хормейстерської підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах присвячено багато досліджень (В.Л.Живов, А.В.Козир, А.Ф.Кречковський, А.П.Лащенко, В.Г.Соколов, Б.Г.Тевлін). Окремі проблеми взаємодії керівника хору з хоровим колективом і стилю педагогічного керівництва розглядаються у працях відомих керівників виконавських колективів А.Т.Авдієвського, В.Н.Мініна, К.Б.Птиці, П.Г.Чеснокова. Проблема творчого розвитку особистості у процесі диригентсько-хорової підготовки розглядається у роботах С.А.Казачкова, М.М.Канерштейна, І.О.Мусіна.
Разом з тим, доводиться констатувати, що численні дослідження окремих аспектів проблеми формування художньо-творчих умінь у процесі диригентсько-хорової підготовки не дають завершеної, логічно обґрунтованої картини їхнього формування як цілісного процесу. Не з'ясовані закономірності, особливості, умови та методика формування художньо-творчих умінь у диригентсько-хоровій діяльності. Як наслідок, цілісна концепція формування художньо-творчих умінь у студентів-майбутніх учителів музики поки ще не склалася.
Соціальна та педагогічна значущість проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідної роботи факуль