РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Схема дослідів
Виходячи з мети і завдань, які випливають з теми дисертаційної роботи було проведено 3 досліди, скерованих на з'ясування фізіологічних механізмів регуляції функції щитоподібної залози у великої рогатої худоби, зокрема на дослідження зв'язку між вмістом йоду і селену в кормах, вирощених у різних зонах західного регіону України та рівнем гормонів щитоподібної залози
Таблиця 2.1
Схема дослідів
№п/пМета дослідуДосліджувані показники1Визначення вмісту йоду і селену в кормах.Вміст йоду і селену в сіні, сінажі, силосі, виготовлених в різних зонах західного регіону України.2Дослідження залежності між вмістом йоду і селену в кормах та їх вмістом і вмістом тиреоїдних гормонів у крові, а також метаболічним профілем крові молодняку великої рогатої худоби у різних зонах західного регіону України.Вміст зв'язаного з білком йоду, селену, тироксину, трийодтироні-ну, загальний вміст білків і співвідношення окремих білкових фракцій, загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів, вміст малонового діальдегіду, гідроперекисів ліпідів, дієнових кон'югатів, активність глутатіон-пероксидази.
продовження табл. 2.1.
3Дослідження впливу різних доз селену при парентеральному введенні його молодняку великої рогатої худоби на його вміст, вміст тиреоїдних гормонів і метаболічний профіль у крові молодняку великої рогатої худоби.Вміст селену, йоду, зв'язаного з білком, тироксину, трийодтиро-ніну, загальний вміст білків і співвідношення окремих білкових фракцій, загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів, вміст малонового діальдегіду, гідроперекисів ліпідів, дієнових кон'югатів, активність глутатіон-пероксидази.
(тироксину, трийодтироніну) і метаболічним профілем у крові молодняку великої рогатої худоби, а також впливу різних доз селену при парентеральному введенні його тваринам на вказані показники. Мета досліду і досліджувані показники наведені у схемі (табл. 2.1.).
Метою 1-го досліду було дослідження вмісту йоду і селену в основних кормах (сіні, сінажі, силосі), які споживає велика рогата худоба, вирощуваних у господарствах у різних зонах Львівської області: у зоні Карпат (Сколевський, Турківський райони), Передкарпаття (Старосамбірський, Самбірський райони), Лісостепу (Радехівський, Сокальський райони). У дослідженнях використовували зразки сіна тимофіївки (Phleum pratense L.) і виготовленого з неї сінажу, а також кукурудзяного силосу, які одержували в двох господарствах у кожному з вказаних районів. У зразках досліджуваних кормів визначали вміст сухої маси шляхом висушування їх до постійної ваги.
Метою 2-го досліду було дослідження залежності між вмістом йоду і селену в кормах, вирощених у вказаних зонах західного регіону України, і вмістом у крові молодняку великої рогатої худоби тироксину, трийодтироніну і зв'язаного з білком йоду, вмісту селену і активності глутатіонпероксидази, загального вмісту білків і співвідношення окремих білкових фракцій, загального вмісту ліпідів, їх жирнокислотного складу і співвідношення окремих класів та продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових кон'югатів, гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду.
У дослідженнях використовували зразки крові, одержані з яремної вени телиць чорно-рябої породи, 10-12-місячного віку перед ранковою годівлею у кінці стійлового періоду - у березні 2003 р. Дослідні тварини належали індивідуальним і колективним фермерським господарствам. Загальна кількість тварин у кожному районі становила 4-8 голів. Тварини утримувалися у приміщеннях різного типу і отримували раціон сіно-сінажного або сіно-сінажно-силосного типу з добавками концентрованих кормів - пшеничної або ячмінної дерті. Як антикоагулянт використовували гепарин. У дослідженнях використовували сироватку і плазму крові та еритроцити.
Метою 3-го досліду було дослідження впливу різних доз селену при парентеральному введенні його молодняку великої рогатої худоби у вигляді селеніту натрію один раз у декаду протягом місяця в кількості 30 і 60 мг на голову на вміст у крові тироксину, трийодтироніну і зв'язаного з білком йоду, вміст селену і активність глутатіонпероксидази, загальний вміст білків і співвідношення окремих білкових фракцій, загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів та продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових кон'югатів, гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду.
Дослід проведено на 3-х групах телиць чорно-рябої породи, 16-18-місячного віку, по 4 голови в кожній, в колективному господарстві "Опілля" Сокальського району Львівської області. Телиці утримувалися в стандартному приміщенні і одержували раціон сіно-сінажно-силосного типу з добавкою концентрованих кормів - меленої пшениці і ячменю. Телиці 1-ї групи правили за контроль. Телицям 2-ї і 3-ї груп парентерально вводили протягом місяця раз у декаду селеніт натрію у вигляді 1% водного розчину в дозі відповідно 30 і 60 мг на голову. Через 3 дні після останнього введення тваринам селеніту натрію до ранкової годівлі від них одержували кров з яремної вени для біохімічних досліджень. Як антикоагулянт використовували гепарин. У дослідженнях використовували сироватку і плазму крові та еритроцити.
Одержані цифрові дані опрацьовували статистично: визначали середні арифметичні величини (М), середню квадратичну помилку (m) і вірогідність різниць між досліджуваними показниками (Р) [19].
2.2. Методи біохімічних досліджень
Визначення загального місту білків і співвідношення окремих їх фракцій у сироватці крові.
Загальний вміст білків у сироватці крові визначали колориметрично за методом Лоурі [50], в основу якого покладено здатність мідних похідних білку відновлювати реактив Фоліна з утворенням забарвлених продуктів реакції.
Співвідношення окремих білкових фракцій в сироватці крові досліджували методом електрофорезу в гелі ага