РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ СТРУКТУРИЗАЦІЇ І ДЕСТРУЦІЇ В ГАЛУЗЯХ ТВАРИННИЦТВА
2.1. Структурно-динаміний аналіз і економічна оцінка трансформаційних процесів
у галузях тваринництва у ретроспективі
Динаміка структури господарств тваринництва. Станом на початок 2004 р.
тваринництво має всі ознаки зовнішньої структуризації системи та удосконалення
галузевої внутрішньої структури. Зовнішня структура показує кількість та розмір
господарств певної спеціалізації, в внутрішня – це галузева структура окремої
території або господарського формування. Ознака структури відіграє важливу
економічну роль, яка проявляється через спеціалізацію господарських систем або
територій.
Спеціалізовані господарства мають переваги перед неспеціалізованими, які
проявляються у більш високій продуктивності праці, економічній ефективності
використання земельних ресурсів або біологічних об’єктів за рахунок
запровадження нових технологій, інноваційного розвитку і розміщення.
Спеціалізацію можна визнати ознакою наукової організації праці, яка є
пріоритетним завданням структуризації господарської системи. Якщо розвиток і
розміщення сільськогосподарського виробництва йде хаотично, не створюється
конкурентне ринкове середовище, то процес можна назвати як деструкцію цієї
системи. Деструктивні процеси несуть загрози незадоволення суспільного попиту
на продовольство і продовольчу небезпеку [112].
Статистика ретельно відслідковує факти динаміки трансформаційних процесів, але
оцінку процесам структуризації або деструкції може обґрунтувати лише науковий
аналіз.
В результаті реформування на теренах України утворилося безліч нових
господарських формувань, які в сучасних умовах потребують осмислення для
обґрунтування нової аграрної політики (дод. Б, табл.2.1).
На початок 2004 р. до сектору товарного виробництва сільськогосподарської
продукції віднесено понад 60 тис. господарств, які мають статус юридичних осіб.
Частка господарств, продуктивні сили виробництва в яких формуються за участю
земельних ресурсів, становить 94,1% проти підприємств безземельних, зокрема
інкубаторних станцій у птахівництві – 5,9 відсотка. Методично це є першим
факторним розподілом підприємництва в галузі. Концентрація земельних ресурсів в
господарствах першого типу утворює другий чинник зовнішньої структури. З
приведених даних видно, що варіація земельних ресурсів в господарствах
товарного типу є суттєвою, а тому визначає наявність широкого спектру моделей
внутрішньої структури (рис.2.1).
Рисунок 2.1. Розподіл землекористування у групах господарських систем
Джерело [3.c 398]
Як виявилося частоти розподілу утворюють різні площини, які перетинаються, а не
співпадають. Можна говорити про чотири групи господарських систем, які є
малоземельними і безземельними. Точка перетину знаходиться на рівні
землекористування восьмої групи. Решта груп (від 8 до 15) утворюють систему, в
якій спадаюче число господарств продовжують утримувати суттєву частку
сільськогосподарських угідь.
За юридичними формами господарювання нові господарські системи мають тенденцію
до скорочення чисельності (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Кількість діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими
формами господарювання
2002
2003
+,-
Всього
61178
59949
-1229
Господарські товариства
9337
8713
-624
Приватні підприємства
4116
4033
-83
Виробничі кооперативи
2111
1938
-173
Фермерські господарства
43042
43042
Державні підприємства
570
516
-54
Підприємства інших форм господарювання
2002
1707
-295
Джерело: [4.c.356]
Кількість господарських систем лише за 2003 рік скоротилося на 1229 одиниць,
зокрема господарських товариств – на 624, кооперативів – на 173, приватних
підприємств – на 83 одиниці. Стабільним лишається число фермерських
господарств.
Бурхливий розвиток фермерства у ретроспективі показує зацікавлений інтерес
суспільства до цієї моделі землекористування, який поширений у світі через
високу ефективність виробництва (табл.2.2)
Таблиця 2.2
Кількість фермерських господарств в Україні на кінець року
1990
1995
2000
2001
2002
2003
Кількість фермерських господарств, одиниць
82
34778
38428
41599
43042
43016
Площа наданих сільськогосподарських угідь, тис. га
786.4
2157.6
2585.8
2822.7
3094.6
у т.ч. ріллі
718.5
1994
2410.9
2637.5
2891.1
Джерело: [4.c.168]
Динаміка процесів перерозподілу ресурсів сільськогосподарських угідь на користь
новим господарським формуванням є високою, що свідчить про певні політичні
преференції. Розвиток фермерства в країнах світу пов’язано з тваринництвом, а
тому параметри моделі розвитку включають інформацію про їх народногосподарську
діяльність. Аграрна політика у ретроспективі була побудована на тому, що
фермерські господарства віднесено до загального числа господарств товарного
спрямування. Фермерство як альтернатива багатогалузевим та малоефективним
колективним господарствам поступово перетворилося на свою негативну
протилежність. Станом на початок 2004 р. нарахували майже 19 тис. господарств
товарного тваринництва, серед яких є фермерські. Процес структуризації галузі
молочнотоварного виробництва видно з групування господарств товарного типу за
даними чергового перепису худоби в регіонах України (рис. 2.3).
Таблиця 2.3
Показники структури сільськогосподарських підприємств товарного типу, які мають
галузі молочного скотарства на початок 2004 р.
Число
% до підсумку
Всього підприємств
18971
100
Підприємства, які не утримували ВРХ
8928
47,1
Підприємства, які мають ВРХ
10043
52,9
зокрема у групах:
до 5
1156
6,1
6-10
421
2,2
11-15
293
1,5
16-20
273
1,4
21-29
417
2,2
30-40
390
2,1
41-49
280
- Київ+380960830922