розділ 2
Методичні засади побудови системи управління інноваційними проектами на основі
принципів системного аналізу
2.1. Ідентифікація параметрів проекту
Звичайно розрізняють два види представлення організаційно-технічної системи:
розглядається функціонування системи, як одного показника, на який впливають
різноманіття факторів та умов; загальний – коли передбачається наявність
комплексу різних аспектів (економічних, політичних, соціальних, психологічних
та ін.). При першому способі система розглядається, як чорний ящик з безліччю
входів та одним, або декількома виходами, а при іншому способі – систему
розділяють на деяку сукупність взаємопов’язаних елементів, але при цьому також
важливо виділити саму систему [58].
Будь-яка система виникає не відразу і проходить етапи розвитку, основні з яких
показано на рис. 2.1. Слід мати на увазі, що задумка або першопочаткова
концепція нової складної системи ніколи не виникає в закінченому та
відпрацьованому вигляді.
Рис. 2.1. Основні етапи розвитку організаційно-технічних систем
В процесі проектування нова система повинна бути відпрацьована на папері.
Іншими словами, необхідно розробити проектно-кошторисну документацію,
техніко-економічне обґрунтування або бізнес-план. Цей етап також містить
моделювання та випробування в умовах, наближених до умов експлуатації.
Реалізація здійснюється за ретельно відпрацьованою на етапі проектування
документації. Однак у процесі реалізації завжди необхідне доопрацювання
інформації, що здійснюється з залученням проект- менеджерів. Однією з основних
задач проект-менеджерів на цьому етапі є розробка шляхів оптимізації виконання
проекту та підвищення його ефективності. Оскільки експлуатація з точки зору
споживачів системи є основним етапом її життя, то тут зусилля проектувальників
спрямовані на безумовне виконання системою заданих параметрів та характеристик.
На етапі проектування розроблюються методи та технічні засоби обслуговування
системи. В силу викладеного зняття з експлуатації системи пов’язане з повним
виходом на задану потужність та утилізацію проекту.
Проектування це складний процес, що поєднує такі важливі процедури, як синтез
структури, вибір параметрів елементів, аналіз і ухвалення рішення. Особливо
важлива початкова стадія проектування, коли вибираються ефективний фізичний
принцип дії, раціональне технічне рішення і визначаються оптимальні значення
параметрів [25].
У більшості підходів до оцінки проектів прийнято орієнтуватися на еталонні
зразки, на думку провідних спеціалістів галузі (експертні оцінки) чи на
техніко-економічні показники, обумовлені технічним завданням (ТЗ) на
проектування. Технічне завдання на розробку виробу встановлюється замовником і
містить вимоги до вихідних параметрів проектованої системи в цілому. При
підготовці ТЗ звичайно враховуються досягнення, отримані у світовій практиці, а
також тією чи іншою мірою експертні оцінки, тому більш об'єктивним варто
вважати орієнтацію на ТЗ [80].
Найбільш повна оцінка проектних рішень може бути виконана на підставі аналізу
техніко-економічних показників з урахуванням вимог, сформульованих у ТЗ.
Якість функціонування будь-якої системи характеризується безліччю вихідних
параметрів У= (у1, у2, ..., уk). Витрати В на розробку, впровадження й
експлуатацію нової техніки можна розглядати як один з параметрів системи, тобто
yk+1=В. Сукупність технічних і економічних показників являє собою узагальнену
оцінку розроблювального варіанта проекту. Серед вихідних параметрів системи
управління проектами одна їх частина може бути вимірювана кількісно. Інша
частина являє собою якісну сторону об'єкта. Тому усі вихідні параметри звичайно
поділяють відповідно на кількісні і якісні.
Зміст типового ТЗ містить у собі конкретні числові вимоги до основних вихідних
параметрів: конкретні числові дані, що характеризують умови взаємодії системи з
зовнішнім середовищем; якісний опис вимог, обмежень і умов, що безпосередньо не
піддаються кількісній оцінці.
Необхідні співвідношення між вихідними параметрами і технічними вимогами (ТВ)
називають умовами життєздатності проекту і записують у вигляді:
(2.1)
де Dуr- припустиме відхилення r-го вихідного параметра від зазначеного в ТЗ
значення ТВr.
Умови життєздатності мають визначальне значення в розробці проекту, тому
задачею проектування стає вибір проектного рішення, у якому щонайкраще
виконуються всі умови життєздатності у всьому діапазоні зміни зовнішніх
параметрів і при виконанні всіх якісних вимог ТЗ [17].
Обґрунтований висновок про те, наскільки вдало те чи інше управлінське рішення,
може бути зроблений тільки коли визначені значення усіх внутрішніх параметрів,
побудована математична модель і виконані розрахунки по визначенню вихідних
параметрів і умов реалізації проекту.
Нехай об’єкт дослідження характеризується вихідним параметром у, який
обумовлюється набором вхідних параметрів, які піддаються обліку та вимірюванню
х1, ..., х(р). Так ефективність роботи підприємства визначається, в основному
сукупністю таких вхідних параметрів як собівартість продукції х1, її
реалізуємість х2, фондовіддача х3 та ін. В якості вхідних параметрів
інвестиційного проекту приймаються характеристики, що піддаються
безпосередньому вимірюванню та які описують окремі сторони проекту, а вихідними
параметрами – показники ефективності проекту.
Ґрунтуючись на процесній концепції управління проектами для реалізації
системного аналізу потрібно визначити границі процесів (входи і виходи).
Причому первинні входи утворюють початкову границю процесу, вторинні входи-
верхню границю, первинні виходи- кінцеву грани
- Київ+380960830922