розділ 2
Науково-методичні основи управління втр у проекті реінжинірингу системи тор па
2.1. Організаційні варіанти конфігурації та причини ризику у
проекті реінжинірингу системи ТОР ПА
У процесі ТОР певної марки техніки, що використовується в тій чи іншій галузі
народного господарства витрати ресурсів зумовлюються: 1) власне на виконання
процесу ТОР; 2) через тимчасову потребу вилучення машин зі сфери виробництва в
сферу обслуговування та ремонту [31]. Витрати ресурсів (Втор) на виконання ТОР,
у свою чергу, залежить від надійності машин, інтенсивності їх використання у
процесах матеріального виробництва, стратегії ТОР, а також раціональності
системи ТОР. Витрати ресурсів (Вв) у сфері виробництва залежать від тривалості
його перерв через відмови машин [78].
Стосовно ПА, то витрати Втор крім названих причин залежать також від
територіального розміщення ПРЧ тієї чи іншої адміністративної області, де вони
знаходяться в експлуатації. Втрати Вв через відмови ПА теоретично можна
розглянути як матеріальні втрати через несвоєчасність гасіння пожеж. Щоб
практично їх усунути у ПРЧ здебільшого створені резерви ПА [99]. За умови
перебування резервного автомобіля у ремонті і одночасного виникнення відмови
основного автомобіля можливі матеріальні втрати на пожежі через несвоєчасність
гасіння.
Створення резервів ПА суттєво знижує ризик втрат на пожежах, однак маємо
витрати (Вр) на резервування. З огляду на це, можемо записати:
?В= Втор+ Вр+ Вп , (2.1)
де Вп – втрати на пожежах через несвоєчасність гасіння, зумовлену несправним
станом ПА, грн.
Розглядаючи витрати Втор, можемо у неявному вигляді записати:
Втор=f’(Нc, Нв, Стор, Zфс, O), (2.2)
де Нc, Нв, - відповідно сезонне напрацювання ПА та напрацювання їх на відмову,
мото-год; Стор – стратегія обслуговуючо-ремонтних втручань; Zфс – параметри
функціональної структури; О – організаційні схема виконання
обслуговуючо-ремонтних втручань.
Між складовими формули (2.2) існують взаємозв’язки, розкриття яких вимагає
розроблення відповідних науково-методичних засад. Перш за все слід
проаналізувати стратегію (Стор) виконання обслуговуючо-ремонтних втручань.
Організаційні форми виконання процесів ТОР ПА є ознакою варіантів конфігурації
проекту її реінжинірингу. Виконання ТОР ПА за технічним станом може відбуватися
за такими організаційними варіантами: 1) ПА через певне напрацювання (Н)
доїжджають до стаціонарного діагностичного центру, що знаходиться у ЗТС, там
діагностуються, за результатами чого назначаються обслуговуючо-ремонтні
втручання, які виконуються безпосередньо в стаціонарній реммайстерні ЗТС; 2) із
ПРЧ надходить інформація в ЗТС про потребу у черговому діагностуванні того чи
іншого ПА, виїзна авторемонтна майстерня (ВАРЕМ) щодоби на підставі
розробленого плану виїздить у ПРЧ, де виконує діагностування окремих ПА, а
також здійснює потрібні обслуговуючо-ремонтні втручання; 3) ВАРЕМ виїжджає в
ПРЧ, де виконує діагностування всіх ПА та здійснює потрібні
обслуговуючо-ремонтні втручання.
Кожен із зазначених варіантів проекту реінжинірингу системи ТОР ПА
характеризується певними перевагами та недоліками (табл. 2.1.).
Зазначимо, що реалізація проекту на основі використання мобільних
обслуговуючо-ремонтних майстерень можлива за умови наявності у ПРЧ боксів з
оглядовими ямами, або ж постів технічного обслуговування, які передбачалися
типовими проектами. Така база фактично є у переважній більшості ПРЧ, а тому на
її основі можна реалізувати відповідний проект.
Таблиця 2.1.
Варіанти проекту реінжинірингу системи ТОР ПА, їх переваги і недоліки
Назва організаційного варіанту
Переваги
Недоліки
З виїздом ПА до ЗТС
Забезпечується концентрація обслуговуючо-ремонтних робіт в реммайстерні
Кожне діагностування та обслуговуючо-ремонтне втручання вимагає витрат коштів
на транспортування ПА
З виїздом ВАРЕМ до окремих ПА у ПРЧ, інші ПА обслуговуються у ЗТС
Зменшуються витрати коштів на транспортування ПА
Не використовуються переваги виконання обслуговуючо-ремонтних втручань в
реммайстерні
З виїздом ВАРЕМ до сукупності ПА у ПРЧ
Суттєво зменшуються витрати коштів на транспортування ПА
Збільшується обсяг діагностичних робіт. Не використовуються переваги виконання
обслуговуючо-ремонтних втручань в реммайстерні
Таким чином, з огляду на можливість реалізації зазначених варіантів проекту
реінжинірингу системи ТОР ПА, а також наявності їх переваг і недоліків слід
здійснювати управління виробничо-технологічним ризиком (ВТР) у проекті
реінжинірингу системи ТОР ПА для кожного із них. Наші дослідження стосуються
організаційного варіанту ТОР ПА у ЗТС, так як він є регламентованим „Настановою
з технічної служби Державного департаменту пожежної безпеки МВС України” [99].
Управління ВТР у проекті реінжинірингу системи ТОР ПА відбувається на основі
його ідентифікації, кількісного оцінення, розвитку реакцій та контролю за
реакціями на цей ризик [76,77]. Нами пропонується здійснювати системне
управління ВТР, яке передбачає, насамперед, обґрунтування його причин, ризику
чинників та інтегрованих фізичних показників ефективності функціонування
віртуальної системи ТОР ПА, які мають вплив на систему пожежогасіння
(рис.2.1).
Реакції на ризик здійснюються системно – як стосовно окремих причин, так і
чинників ефективності функціонування віртуальної системи ТОР ПА. Системний
підхід дає змогу ідентифікувати ці реакції. Кількісно реакції обґрунтовуються
на основі методів логічного та аналітичного аналізу, а також імітаційного
моделювання.
Ідентифікація причин ВТР системи ТОР ПА проводиться за допомогою системного
аналізу. С