РОЗДІЛ 2
Характер і особливості територіальної організації рекреаційного господарства
Полісся
2.1. Потенційні можливості, стимули та обмеження розвитку рекреаційного
господарства Поліського регіону
Важливою і необхідною передумовою визначення перспектив подальшого розвитку
рекреаційного господарства і, у тому числі, його територіальної організації є
виявлення кола фактичних переваг та обмежень, які надає дана територія, а також
передбачення потенційних можливостей та загроз подальшому функціонуванню
рекреаційного господарства, які вона в собі містить. Даний спосіб аналізу в
регіональних та маркетингових дослідженнях відомий як SWOT-аналіз (акронім від
англ. strength – сила, weakness – слабкість, opportunity – можливість, threat -
загроза). Вперше даний метод досліджень був представлений широкому загалу
професором Гарвардської бізнес-школи Кеннетом Ендрюсом. Проте його розробниками
вважається група авторів, серед яких американські вчені К.Ендрюс, Х.Вейріч,
М.Портер, англійські – Т.Хілл, Р.Вестбрук, Дж.Панагійотов, канадські –
Г.Мінцберг та інші [181]. Відомий ще з 60-х років ХХ століття, даний метод
застосовувався, в основному, в маркетингових дослідженнях ринку та
мікроекономіці. З часом він почав застосовуватись і в регіональній економіці.
Метою SWOT-аналізу в даній галузі економічних знань є всебічне вивчення
потенціалу регіону з точки зору його сильних і слабких сторін, а також
можливостей подальшого розвитку та загроз, що можуть постати, в контексті
зовнішніх процесів.
В роботі подібний аналіз виконано по модулям – окремим тематичним блокам,
виділеним на основі заданих параметрів, – серед яких ресурсно-екологічний,
соціально-демографічний, економічно-інфраструктурний, управлінський.
Ресурсно-екологічний модуль. Специфічною особливістю оцінки впливу природних
умов*
[* Примітка. Природні умови – сукупність складових частин географічної оболонки
(атмосфери, літосфери, гідросфери та біосфери), що визначають обставини та
особливості функціонування існуючого суспільства. На відміну від природних
ресурсів, не використовуються у виробництві, але впливають на його розвиток.]
на формування та функціонування рекреаційного господарства і його
територіальної структури є те, що при їх позитивній дії вони не лише впливають
на ступінь атрактивності рекреаційних об’єктів, але й залучаються в рекреаційне
користування, тобто стають ресурсом. Питання практичного розмежування природних
умов і природних рекреаційних ресурсів для інтегральної оцінки їх ролі у
формуванні та функціонуванні рекреаційного господарства ускладнюється, у тому
числі, великим різноманіттям видів відпочинку. Так, будь-який з об’єктів
географічної оболонки потенційно може бути ресурсом для одного виду
рекреаційної діяльності і умовою, причому, іноді не обов’язковою, – для іншого
(наприклад, певний тип клімату – ресурс для кліматотерапії, та умова для
агрорекреаційного туризму).
Саме цим обумовлене зумисне нерозмежування природних рекреаційних умов і
ресурсів та розгляд їх в одному блоці за типовим планом.
Рельєф. Полісся – рівнинний край. Згідно думки переважної більшості дослідників
– це найменш приваблива у естетичному відношенні форма рельєфу. Проте, у
південних районах Волинської, на сході Рівненської, у північній, центральній та
західній частинах Житомирської, а також на північному сході Чернігівської
областей рівнинний рельєф урізноманітнюється горбами і пасмами, що підвищує
ступінь атрактивності даних територій. Деякі з форм рельєфу є об’єктами туризму
(рекреаційними ресурсами): Базальтові стовпи та Соколині гори у Рівненській
області, скелі “Голова Чацького”, “Чотири брати”, “Ольжина купальня” у
Житомирській тощо.
Клімат. Уся Україна, у тому числі і Полісся, знаходиться в зоні
ультрафіолетового комфорту, яка характеризується наявністю сприятливих для
геліотерапії умов [64, с.17]. За природно-кліматичними умовами проживання
населення, які визначаються за співвідношенням погодно-кліматичних
характеристик та особливостей терморегуляції людського організму, на території
Полісся виділяють 3 зони:
оптимальну (110-135 днів зі сприятливою погодою, добова амплітуда температур до
4єС, атмосферного тиску – 5-8 мбар, швидкість вітру 5-8 м/с, 130-135 днів з
циклонами), до якої відноситься територія Чернігівської області, південної
частини Житомирської області та Радивилівського району Рівненської області;
помірного дискомфорту (115-135 днів зі сприятливою погодою, добове коливання
температури – >4єС, тиску – >8 мбар, швидкість вітру – 9 м/с, 140-145 днів з
циклонами), яка охоплює територію Малинського, Народицького, Овруцького,
Олевського, Лугинського, Коростенського, Новоград-Волинського районів
Житомирської області, центральної частини Рівненської області та Горохівського,
Луцького, Ківерцівського, Локачинського, Іваничівського та Рожищенського
районів Волинської області;
умовного дискомфорту (110-135 днів зі сприятливою погодою, добовою зміною
температури >4єС, тиску – >8 мбар, швидкість вітру – 9 м/с, 140-145 днів з
циклонами), яка включає Зарічненський, Володимирецький, Дубровицький,
Сарненський райони Рівненської області та північну частину Волинської області.
Наявні погодно-кліматичні характеристики посилюють дію фактора сезонності на
функціонування рекреаційного господарства регіону: можуть бути перешкодою для
цілорічного проведення деяких видів курортно-рекреаційної та туристичної
діяльності і створювати незручності під час сезонного функціонування галузі.
Останнє може суттєво вплинути на вибір місцевими жителями та туристами з інших
регіонів місця відпочинку, а
- Київ+380960830922