РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Матеріали дослідження
Дисертаційна робота виконана на кафедрі урології та нефрології Одеського
державного медичного університету.
Клінічні обстеження хворих проводилися на протязі 1998-2003 років на базі
урологічного і нефрологічного відділень Одеської обласної клінічної лікарні,
міської клінічної лікарні №10 та лабораторії лазерної кореляційної
спектроскопії НДІ клінічної біофізики при Одеському державному медичному
університеті.
Об'єктом дослідження були 163 хворих, що знаходились на стаціонарному
лікуванні, серед яких 117 хворих пієлонефритом з різним ступенем активності
інфекційно-запального процесу нирок, що склали основну клінічну групу та 46
хворих на гломерулонефрит представленний різними формами, варіантами, стадіями
та фазами клінічного перебігу, що ввійшли до групи порівнювання.
Контрольну групу склали 30 осіб, середній вік яких був близьким до середнього
віку хворих основної клінічної групи, а в анамнезі не значилося захворювань
нирок.
Розподіл пацієнтів по статі та віку представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих по статі та віку
Стать
Вік (років)
до 19
20-39
40-59
60 і старше
Всього
Чоловіки
41 (25,2%)
25 (15,3%)
11 (6,7%)
77 (47,2%)
Жінки
27 (16,6%)
46 (28,2%)
13 (8,0%)
86 (52,8%)
Всього
69 (41,8%)
71 (42,5%)
24 (14,7%)
163 (100%)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих по характеру захворювань нирок та клінічного
перебігу
Характеристика захворювання та клінічного перебігу
Кількість хворих
Абс.
Пієлонефрит гострий:
59
36,2
- серозний
18
30,5
- гнійний
41
69,5
зокрема:
- апостематозний нефрит
12
29,2
- карбункул нирки
11
26,8
- абсцес нирки
17,0
- некротичний папіліт
4,9
Пієлонефрит хронічний:
58
35,6
- фаза активного запалення
14
24,1
- фаза латентного запалення
24
41,4
- фаза ремісії
20
34,5
Гломерулонефрит гострий:
15
9,2
Варіант: - нефрітичний
53,3
Продовження таблиці 2.2
- анефретічний
40,0
- нефротичний
6,7
Гломерулонефрит хронічний:
31
19
Варіант: - анефротичний
29
93,5
- нефротичний
6,5
Стадія: - догіпертензивна
15
48,4
- гіпертензивна
12
38,7
- ХНН
12,9
Фаза клінічного перебігу:
- ремісія
11
35,5
- загострення
20
64,5
163
100%
Таблиця 2.3
Види і частота супутньої патології
Види супутньої патології
Пієлонефрит
Гломерулонефрит
Гострий
n=59
Хронічний
n=58
Гострий
n=15
Хронічний
n=31
- Сечокам'яна хвороба.
Камені нирок
19 (32,2%)
22 (37,9%)
0 (0%)
0 (0%)
- Сечокам'яна хвороба.
Камені сечоводу
17 (28,8%)
0 (0%)
0 (0%)
0 (0%)
- Сечокам'яна хвороба (по анамнезу)
7 (11,9%)
11 (18,9%)
0 (0%)
0 (0%)
- Цукровий діабет
4 (6,8%)
6 (10,3%)
0 (0%)
2 (6,4 %)
- Артеріальна гіпертензія
10 (16,9%)
19 (32,7%)
9 (60%)
16 (51,6%)
Продовження таблиці 2.3
- Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
4 (6,7%)
15 (25,9%)
0 (0%)
1 (3,2%)
- Аномалія розвитку сечової системи. Первинний гідронефроз
3 (5,0%)
7 (12,0%)
0 (0%)
0 (0%)
- Вторинний стеноз мисково- сечовідного сегмету
0 (0%)
19 (32,7%)
0 (0%)
0 (0%)
- Запальні захворювання жіночих статевих органів
3 (5,0%)
6 (10,3%)
0 (0%)
1 (3,2%)
- Хронічний гепатит
2 (3,4%)
7 (12,0%)
1 (6,6%)
4 (12,9%)
- Простатит гострий (бактеріальний)
4 (6,7%)
0 (0%)
0 (0%)
0 (0%)
- Простатит хронічний (бактеріальний)
5 (8,5%)
8 (13,8%)
0 (0%)
3 (9,6%)
- Уретрит гострий
0 (0%)
0 (0%)
0 (0%)
0 (0%)
- Гострий цистит
12 (20,3%)
3 (5,1%)
0 (0%)
0 (0%)
Як бачимо з таблиці 2.2. серед хворих на гострий пієлонефрит з серозною стадією
гострого пієлонефриту нами спостерігалися 18 (30,5%) хворих.
У більшості хворих 41 (69,5%) мав місце гострий гнійний пієлонефрит, з них у 32
хворих представлений гнійно-деструктивними формами: гострий апостематозний
нефрит 29,2%, карбункул нирки – 48,8%, абсцес нирки – 17,1% і некротичний
папіліт – 4,9%.
Хронічний пієлонефрит у хворих виявлений у фазах: активного запалення – 24,1%,
латентного запалення – 41,4%, ремісії – 34,5%.Первичный гострий пієлонефрит
діагностований у 14 (23,7% ) хворих, вторинний – у 45 (76,3%) хворих.
Первинно-хронічний пієлонефрит серед спостережуваних нами хворих не
зустрічався.
З 59 хворих на гострий пієлонефрит хірургічне лікування виконано у 38 (64,4%);
у 6 (10,1%) встановлений сечоводний стент з метою ліквідації обструкції сечових
шляхів; у 2 (3,4%) обструкція верхніх сечових шляхів була ліквідована
спонтанним відхожденням конкрементів сечоводу; у 2 (3,4%) хворих з серозною
стадією гострого пієлонефриту виконана уретеролітотріпсия.
Серед хірургічних втручань – розтин і дренування гнійників; декапсуляция нирки;
нефректомія; пієлолітотомія, уретеролітотомія, відкрита та пункционная
черезшкірна нефростомія.
У всіх хворих вивчався клінічний перебіг, клініко-лабораторні,
ультрасонографічні і рентгенологічні симптоми інфекційно-запального процесу в
нирках.
При аналізі показників вивчалася частота прояву окремих симптомів, де умовними
критеріями віднесення їх до самих інформаційних вважалася частота виявляємості
симптому у групах нагляду не менше ніж біля 75% хворих.
Серед 46 хворих гломерулонефритом – у 15 (32,6%) хворих діагностували
гломерулонефрит гострий, представлений різними варіантами клінічного перебігу
(нефрітичний, анефрітичний та нефротичний), а у 31 (67,4%) хворих
діагностований гломерулонефрит хронічний, представлений різними варіантами
(анефротичний та нефротичний); стадіями (догіпертензивна, гіпертензивна та
хронічна ниркова недостатність); фазами (ремісії і загострення).
Біопсія нирки у хворих на пієлонефрит виконана лише в 8 випадках (17,4%) це
пов’язано з складнощами медичними і соціальн
- Київ+380960830922