РОЗДІЛ 2
СТАН І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬИХ ПІДПРИЄМСТВ СТОЛИЧНОГО
РЕГІОНУ
2.1. Ретроспективний аналіз і тенденції розвитку сільськогосподар-ського
виробництва в столичному регіоні
Особливості розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва
обумовлюються, як відомо, цілою низкою факторів природного,
соціально-економічного, економічного й організаційного характеру.
Однак, якщо перша група факторів визначає природну основу територіаль-ного
поділу праці в сільському господарстві, то інші три за умов ринкових відносин –
економічні фактори та попит ринку.
На особливу увагу заслуговує розміщення і спеціалізація сільськогоспо-дарського
виробництва в сільськогосподарських підприємствах, розташованих у зоні впливу
великих міст і промислових центрів. У структурі виробництва товарної продукції
в приміських господарствах, як правило, переважну частку займали
плодоовочівництво, молочне скотарство, свинарство і птахівництво.
В умовах ринкових перетворень, коли визначальний вплив на прийняття рішень по
цінах та організацію того чи іншого виробництва рослинницької та тваринницької
продукції мають попит і пропозиція, конкурентне середовище та очікувана
винагорода підприємця у вигляді прибутку, відбулося згортання вищезгаданих
галузей і одержали розвиток нові, не завжди економічно виправдані.
На сьогодні на території України розташовано 14 міст із населенням понад 350
тисяч чоловік, у тому числі 5 з них – з населенням понад 1 мільйон чоловік.
Недоліки в організації та безсистемність реалізації плодоовочевої продукції
приміськими господарствами з одного боку, великі транспортні витрати і
торгівельні надбавки з іншого, призвели до парадоксальної ситуації –
сільськогосподарські підприємства терплять збитки, а населення великих міст і
промислових центрів змушено купувати ці незамінні продукти харчування за більш
високими цінами порівняно з іншими регіонами країни.
Негативні зрушення 90-х років в агропромисловому комплексі України, що тривають
до цього часу, а саме: порушення балансових співвідношень між витратами і
цінами, попитом і пропозицією, міжгалузевим і внутрішньо-галузевими паритетами,
призвели до поглиблення кризових явищ, величезного спаду виробництва
сільськогосподарської та агропродовольчої продукції, збитковості
сільськогосподарських підприємств як країни в цілому, так і в окремих її
регіонах. Це стосується і Київської області, на розміщення та спеціалізацію
сільського господарства якої наложили певні відбитки деякі фактори. По-перше,
більшість половини населення регіону мешкає у м. Києві, який згідно чинного
законодавства (Конституція України та Закон України “Про столицю України”) є
політичним та адміністративним центром країни. По-друге, Київська область
розташована в двох грунтово-кліматичних зонах: поліській (перехідній до
лісостепової) та лісостеповій, ґрунтові і агрокліматичні умови яких в цілому
сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема
приміського.
У 2004 році виробництво валової продукції сільського господарства столичного
регіону становило 66,8 % проти 1990 року, у тому числі продукції рослинництва –
82,7 %, тваринництва – 53,7, продовольчих товарів – 61відсотків. Спад
виробництва сільськогосподарської продукції зумовив значне скорочення
виробництва основних продуктів харчування. Якщо в 1990 році переробна
промисловість виробила м’яса, включаючи субпродукти першої категорії, 79076
тонн, то в 2004 році – 75160 тонн, або 95,1 % до рівня 1990 року. Відповідно в
зазначених періодах було вироблено ковбасних виробів 51832 і 22343 тон (43,1
%), масла тваринного – 26324 і 5900 тонн (22,4 %), консервів – 131052 і 71931
туб (54,9 %), цукру-піску – 460497 і 181283 тонн (39,4 %).
Внаслідок таких негативних тенденцій розвитку продовольчого комплексу регіону
зменшилось споживання населенням основних продуктів харчування як в цілому по
Київській області, так і в м. Києві (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Споживання основних продуктів харчування населенням Київської області та м.
Києва (на душу населення за рік), кг *
Види продукції
Роки
Норми ** споживання
1990
1995
1998
2001
2004
рац.
мін.
М’ясо та м’ясопродукти в перерахунку на м’ясо
87,2
82,0
44,5
40,1
42,2
35,4
45,6
31,1
39,9
75,0
45,0
Молоко та молочні продукти (в перерахунку на молоко)
416,1
445,3
234,7
257,8
230,8
223,3
249,6
203,0
212,0
370,0
292,0
Яйця, шт.
234
298
206
189
220
177
228
191
238
283
231
Риба і рибопродукти
20,3
20,4
7,7
4,2
12,9
7,2
22,8
13,8
15,0
20,0
14,0
Цукор
32,1
50,8
22,6
32,8
24,8
33,6
33,6
36,5
34,9
38,0
28,0
Олія
7,0
9,6
7,8
8,0
9,8
7,9
20,4
10,0
13,2
13,0
6,0
Картопля
86,0
125,3
88,4
122,9
81,8
142,2
81,6
122,9
124,9
122,0
93,0
Овочі та баштанні продовольчі культури
110,4
106,7
90,5
87,5
94,8
97,8
109,2
99,4
109,0
158,0
110,0
Фрукти, ягоди
59,6
35,4
33,2
25,6
43,5
27,8
46,8
28,3
33,5
84,0
42,0
Хлібні продукти (хліб та макаронні вироби в перерахунку на борошно, бобові,
крупи)
87,9
131,2
92,9
108,8
94,8
102,7
99,6
108,2
104,3
105,0
102,0
* В чисельнику значення по м. Києву, в знаменнику – по Київській області
**За рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування
Так, споживання м'яса і м'ясопродуктів з розрахунку на душу населення в столиці
в 2004 році зменшилося на 47,3 кг порівняно з 1990 роком, що становило 53,2 %
від раціональної норми споживання, молока відповідно – на 204,1 кг (57,3 %),
плодів – на 26,1 кг (39,9 %). Більш значні зміни в споживанні основних
продуктів харчування населенням відбувалися в цілому по
- Київ+380960830922