Ви є тут

Формування експортної політики України на світовому ринку зернових.

Автор: 
Литвин Олена Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001973
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.4).
Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані річних звітів
Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали Міністерства
аграрної політики України, Міністерства економіки України, Української зернової
асоціації, а також доповіді, огляди, звіти урядових відомств розвинутих країн.
Інформаційну базу дослідження становлять закони України, нормативно-правові
акти і програмні документи державних органів України, розробки зарубіжних
наукових організацій (COCERAL, FAO, FAPRI, FEOGA, GAFTA).
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержані такі
найбільш суттєві наукові результати, які розкривають наукове значення та
характеризують новизну роботи:
уперше:
визначено методичні основи існуючих моделей міжнародної торговельної
політики в агропродовольчій сфері України, які відображають базові структурні
елементи зернового сектора і експортної політики держави на світовому ринку
зернових;
здійснено розрахунок ефективності експортної політики держави на світовому
ринку зернових, яка визначається через співвідношення встановленої експортної
ціни на зернові товари і отримання прибутків від експортної діяльності;
розрахована транспортна складова в експортній ціні на зерно (від здачі на
елеватор до відвантаження на судно), яка є значно вищою порівняно з
європейськими країнами;
виявлено тісний зв’язок та математично доведена пряма залежність між
українськими та європейськими цінами на пшеницю, ячмінь та кукурудзу; доведено
що зростання ціни на зернові культури на європейських ринках зумовлює
збільшення української ціни. Обгрунтовано слабкий зв’язок між українською ціною
на зернові культури та відповідними цінами на американських ринках, за винятком
кукурудзи;
удосконалено:
поняття міжнародних сільськогосподарських торговельних відносин (МСТВ)
як сукупності специфічних торговельних зв’язків між національними економіками
окремих країн, відповідними суб’єктами зовнішньої економічної діяльності щодо
умов купівлі-продажу продукції аграрного сектору, які проявляються на мікро-,
меза-, макро- та мегарівнях економіки. Функціонування МСТВ впливає на механізм
формування витрат на різних рівнях аграрного сектору та, відповідно, визначення
ціни. Виявлено, що значна частина прибутку від діяльності вітчизняного
аграрного сектора економіки залишається на мікрорівні;
поняття експортної політики стосовно сільськогосподарської торгівлі, як
динамічної підсистеми макроекономічної політики, спрямованої на забезпечення
експорту сільськогосподарських товарів у відповідності до вимог СОТ;
аналітичну оцінку передумов вступу України до СОТ та інтеграції до ЄС, які
передбачають: 1) технологічне оновлення національного зернового виробництва
відповідно до світових стандартів завдяки залученню більш масштабних іноземних
інвестицій в АПК України; 2) зростання зернового виробництва та його експорту
внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків; 3) розширення
асортименту та підвищення якості запропонованих на внутрішньому ринку зернових
товарів і зниження їх ціни в результаті посилення конкуренції;
дістало подальшого розвитку:
концептуальні засади формування сучасної експортної політики. Зокрема
виявлена тенденція переважної концентрації торгівлі сільськогосподарськими
товарами між розвинутими країнами, що супроводжується постійним розширенням
асортименту і зростанням пропозиції сільськогосподарської продукції;
визначення тенденцій ринку зерна країн СНД та поступового процесу
географічної переорієнтації українського експорту зерна з країн ближнього
зарубіжжя до країн Західної Європи, Азії та Північної Африки з урахуванням
ситуативних та сегментальних особливостей кон’юнктури зернового ринку.
Встановлено, що в цілому країни СНД займають перше місце по експорту ячменю,
друге – по пшениці і п’яте місце – по кукурудзі серед інших країн світу;
напрями формування експортної політики держави, які передбачають повернення
експортерам зерна ПДВ, умови лібералізації каналів збуту зернової продукції,
поліпшення сертифікації її якості, посилення кредитно-фінансового та
інвестиційного забезпечення зерноторговельних компаній.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в науковому
обгрунтуванні теоретико-методологічних засад торговельної політики держави в
аграрній сфері, розробці напрямів удосконалення експортної діяльності на ринку
зернових з урахуванням перспектив поглиблення інтеграції до світового ринку.
Розроблені автором пропозиції можуть використовуватись Міністерством аграрної
політики України та іншими урядовими структурами при опрацюванні проектів
законодавчих і нормативних актів, які регламентують функціонування вітчизняного
ринку зерна та експортну діяльність. Практична цінність дисертаційного
дослідження визначається тим, що одержані теоретичні результати доведені до
рівня впровадження в практику господарювання. Зокрема, результати дисертації
знайшли відображення у роботі Української зернової асоціації (довідка № 72 від
16 червня 2005 р.) та зерноторговельної компанії WJ Grain Ltd (довідка № 385
від 21 червня 2005 р.).
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №
048/11-132 від 15.09.2005) при викладанні курсів: “Міжнародні економічні
відносини”, “Зовнішньоекономічна політика України”, “Економіка і
зовнішньоекономічні зв’язки України”, “Світова економіка”, “Кон’юнктура
світових товарних ринків” та при розробці їх методичного забезпечення.
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах
дисертаційного дослідження, зокре