РОздІл 2
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН МЕТРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМПЛЕКСУ
ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МАЙБУТНІХ
ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
2.1. Особливості методики навчання дисциплін метрологічного профілю майбутнім
інженерам-педагогам
Аналіз літературних джерел з проблеми навчання дисциплін метрологічного профілю
[52, 69, 99, 101, 116, 127, 134, 204] дозволив виділити протиріччя між
наявністю великої кількості інформації з теоретичних питань метрології і
недостатнім рівнем розробки методики навчання зазначених дисциплін студентам
інженерно-педагогічних спеціальностей. Методичний аспект навчання майбутніх
інженерів-педагогів розглядається у працях С.Ф. Артюха, В.В. Бажутіна, В.С.
Безрукової, Н.О. Брюханової, Т.А. Девят'ярової, О.М. Кириченко, О.Е. Коваленко,
А. Мелецінека та інших учених [7, 16, 24, 35, 56, 76, 87, 89, 120]. В.Т. Білоус
та Л.І. Горюнова визначають методику навчання як «оптимальне поєднання
загальнодидактичних методів, прийомів і засобів навчання, які застовуються в
таких відомих формах навчання, як лекції, семінари, практичне заняття,
науково-дослідна робота, курсова робота, реферат, практика, дипломна практика
тощо» [31, c. 19].
Початковим етапом розробки методики є виявлення специфіки навчання дисциплін
метрологічного профілю. Це можливо за допомогою розгляду особливостей
педагогічної системи у викладанні даних дисциплін. Як зазначалось вище,
компонентами педагогічної системи є колективи науково-педагогічних працівників
і студентів, а також цілі, принципи, зміст, методи і форми навчання.
Мета є системотвірним фактором методики навчання. О.Е. Коваленко з цього
питання зауважує: «Ясне уявлення мети перед вивченням навчального матеріалу дає
можливість роз'яснити тим, кого навчають, орієнтири спільної діяльності,
зробити чіткими завдання, які ставляться» [90, с. 25]. Цілі навчання майбутніх
інженерів-педагогів поділяються на стратегічні, тактичні й оперативні.
Стратегічні цілі проектуються з урахуванням нормативних документів, що лежать в
основі кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця. На підставі даної
документації виділяються професійні уміння, які повинен опанувати
інженер-педагог по конкретній спеціальності. Тактичні цілі являють собою цілі
конкретних дисциплін, що входять до змісту підготовки фахівця. Оперативні цілі
містять у собі цілі навчання по окремих темах і розділах дисципліни.
Кваліфікаційна характеристика інженера-педагога є основним документом, що
визначає вимоги, які ставляться до особистості майбутнього фахівця. Цілі
навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей необхідно орієнтувати
на модель конкретної особистості.
Таким чином, кваліфікаційна характеристика інженера-педагога за фахом
«Метрологія, стандартизація і сертифікація в машинобудуванні» може розглядатися
як стратегічна мета навчання. Цілі методики навчання дисциплін метрологічного
профілю можна віднести до рівня тактичних цілей інженерно-педагогічної освіти.
Оперативні цілі розробляють, виходячи зі змісту конкретних тем кожної
дисципліни.
Бесіди, інтерв'ю, а також анкетування (див. Додаток А), проведені серед
науково-педагогічних працівників, що викладають дисципліни метрологічного
профілю в Українській інженерно-педагогічній академії, дали змогу визначити, що
більшість з них у процесі своєї роботи ґрунтуються на принципах, спрямованих,
передусім на особистість студента, а саме: принципах природовідповідності і
гуманізації. Важливу роль науково-педагогічні працівники також відводять
принципам організації педагогічного процесу з підготовки інженерів-педагогів –
професійної доцільності і науковості. Правила застосування цих принципів,
розроблені В.С. Безруковою [25, с. 49-50], мають особливе значення для
підготовки інженерів-педагогів, оскільки випускники з даної спеціальності мають
сполучати професійні знання з умінням передавати їх учням. Так, правила
застосування принципу професійної доцільності говорять про необхідність
формування професійно важливих якостей студентів, які полегшували б виконання
професійних функцій, а також про постійне розширення знань про професійну
діяльність (що, у свою чергу, сприяє підготовці висококваліфікованих
робітників). Правила здійснення принципу політехнізму вказують на необхідність
учити студентів аналізувати, порівнювати, зіставляти ті чи інші технічні
об'єкти і технології, а також навчати перенесення знань і умінь з однієї сфери
в іншу.
Як відзначає О.Е. Коваленко, «професійна підготовка, як один з компонентів
змісту освіти, спрямована на формування ... умінь здійснювати певні види
професійної діяльності, розвиток професійного інтересу, професійних здібностей
і якостей особистості» [89, с. 105]. Основними компонентами змісту підготовки
майбутніх інженерів-педагогів по дисциплінах метрологічного профілю згідно з
класифікацією І.Я. Лернера є: знання; уміння і навички; досвід творчої
діяльності, а також емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу. Аналіз
змісту дисциплін метрологічного профілю слід почати з розгляду переліку даних
дисциплін. Структурна схема дозволяє виокремити дисципліни, що складають
теоретичну основу циклу (рис. 2.1). Ґрунтуючись на даній схемі, методом
експертного аналізу у циклі професійної та практичної підготовки за фахом
«Метрологія, стандартизація та сертифікація в машинобудуванні» були виділені
дисципліни, що є базовими в курсі метрології, а саме: «Введення до фаху»,
«Взаємозамінність і технічні вимірювання», «Метрологія та кваліметрія». У
процесі вивчення дисципліни «Введення до фаху» студен
- Київ+380960830922