Ви є тут

Розвиток світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки

Автор: 
Тіпанов Владислав Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002423
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.1.)
На сьогодні світовий ринок послуг як галузевий товарний ринок поки що не являє
собою органічної системи, він тільки розвивається в напрямі цілісності,
перебуває у фазі становлення. Про це свідчать такі процеси і явища, як значні
відмінності в тарифах на однакові види послуг, відсутність універсальних
інструментів і принципів, а також єдиної класифікації послуг, як це існує по
товарній торгівлі (Гармонізована система опису та кодування товарів).
Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною
торгівлею товарами:
- на відміну від товарів послуги надаються (виробляються) та споживаються в
основному одночасно і не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг
базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами (це потребує
більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж
присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуги);
- міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов’язана з торгівлею товарами та
має на неї зростаючий вплив (аналіз ринків, маркетингове консультування,
транспортування, реклама, передпродажне і після продажне обслуговування);
- сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної
конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, більш того, транспорт і
зв’язок, фінансові та страхові послуги, наука в багатьох країнах традиційно
знаходяться у повній або частковій власності держави, та суворо контролюється
нею, внаслідок цього в міжнародній торгівлі послугами існує більше
протекціоністських перешкод і конкурентних бар’єрів, ніж у торгівлі товарами;
- не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого
залучення в міжнародний обмін (це стосується насамперед побутових і комунальних
послуг).
Різні характеристики товарів і послуг впливають також на способи, якими
здійснюються міжнародні операції. У той час, коли товари, фізично перетинають
митний кордон, основна маса послуг кордону не перетинає. Прикладами
транскордонних операцій можуть бути послуги, які передаються через засоби
телекомунікації (наприклад, переказ грошей через банк). Необхідно зазначити, що
значення транскордонної торгівлі, для деяких секторів послуг (транспорту,
телекомунікацій) є досить суттєвим.
Однак, для більшості операцій в сфері послуг час і місце споживання не можна
відокремити, що вимагає наближення постачальника послуг до споживача. Таке
наближення можна забезпечити через комерційну присутність в країні-імпортері
(наприклад, автомобільний концерн «МАЗДА» засновує в Києві дочірню компанію і
відкриває сіть автосалонів в Україні) або через тимчасовий переїзд фізичних
осіб (наприклад, юристи, або лікарі їдуть до іншої країни для надання своїх
послуг). Необхідно підкреслити, що торгівля послугами шляхом “комерційної
присутності іноземних постачальників на території країни” за термінологією
ГАТС, є однією з головних форм доступу на ринок і передбачає залучення
інвестицій.
У ряді випадків надання однієї і тієї ж послуги може послідовно здійснюватися
різними способами постачання.
Таким чином, послуги, на відміну від міжнародних операцій з товарами, які
вимагають фізичного перетину кордонів країни, на міжнародному рівні надаються з
застосуванням одного, або комбінації чотирьох способів (ст.1 п. 2 ГАТС),
зокрема:
надання послуг через кордон;
переміщення споживачів до країни експорту;
створення комерційної присутності в країні, в якій мають надаватись послуги;
тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни задля надання там послуг.
Як ми бачимо, на відміну від товарів, виробництво послуг часто об`єднане з їх
експортом в рамках одного контракту і вимагає безпосередньої зустрічі їх
продавця і покупця. При цьому, або продавець приїжджає до покупця, або покупець
до продавця, або вони рухаються назустріч один одному.
Слід зупинитися і на такому важливому питанні, як статистичний облік
міжнародної торгівлі послугами. На думку науковців, що вивчають торгівлю
послугами, існуючі статистичні рамки цього сектора торгівлі не відповідають
вимогам, що пред’являються учасниками переговорів та представниками
національних директивних органів. По-перше, дані, що публікуються про операції
з послугами на світовому ринку не є вичерпними. Це можна пояснити тим, що на
відміну від торгівлі товарами вони не проходять митного очищення і в повній
мірі не враховуються у всіх країнах. По-друге, статистика торгівлі послугами
недосконала сама по собі. По-третє, урядові органи не ведуть систематичного
збору даних, а існуючі дані характеризуються високою мірою агрегіювання і
відсутністю міжнародного порівняння.
Внаслідок цих та інших причин офіційні дані з міжнародної торгівлі послугами
заниженні принаймні на 50-60%.
У цей час проблемою міжнародного обліку обміну послугами займається цілий ряд
міжнародних організацій, таких як МВФ, Статистичний департамент ООН, СОТ і
ЮНКТАД.
Головними чинниками, які впливають на розробку відповідної статистичної основи
є: високі витрати на збір інформації про такі потоки; проблеми надійності
даних, викликані спотворенням і відсутністю інформації; розходження
територіальних і тимчасових визначень в порівнянні міжнародної статистики.
Необхідно підкреслити, що поліпшення статистики торгівлі послугами має надто
важливе значення для зміцнення можливостей країн з метою оцінки
результативності своєї експортної діяльності, оцінки переваг лібералізації і
виявлення нових ринкових можливостей. А тому прийняття належних концепцій,
визначень і класифікацій виступає необхідною умовою для отримання порівнянної
статистичної інформації про торгівлю по