РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ПРОДОВОЛЬЧОЇ
БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Інформаційно-аналітичне забезпечення продовольчої безпеки на регіональному
рівні України
Формування розвитого суспільства у всіх сферах його життєдіяльності, у тому
числі і у сфері стану продовольчої безпеки, вимагає всебічного вивчення
трансформаційних процесів у сфері функціонування держави, виявлення і розгляду
іманентних їм закономірностей та особливостей, аналізу інтересів і дій основних
учасників, правових й економічних подій та вироблення на цій основі системних
державних рішень. З огляду, на це питання аналізу і розв'язання проблем
продовольчої безпеки на регіональному рівні традиційно займають домінуюче
місце серед найбільш актуальних проблем функціонування держави й потребують
системного дослідження наявних процесів, які протікають у ній.
Постановка і вирішення такого роду проблем засновуються на наступних
взаємопов'язаних комплексних складових і задачах:
детальне знання інформації для підтримки прийняття рішень. Це оцінка динаміки
ситуації, умов її розвитку (минуле, теперішній час, майбутнє), основних дійових
осіб, їх інтересів, проблем, бажань, ресурсів, хроніки подій і т.п. Дана
складова вимагає оперативного моніторингу поточної ситуації;
аналітичний огляд отриманого матеріалу, застосування системи експертних оцінок,
виявлення закономірностей і тенденцій статистичного плану і т. ін.;
науково обґрунтоване дослідження отриманих даних, стратегічне і тактичне
планування;
розробка стратегії дій та механізмів їх реалізації;
конструктивні розробки прогностичних моделей ситуації і можливих варіантів її
розв'язання, тобто соціальне проектування.
Працюючи в "умовах організованої складності", іманентних конфліктним ситуаціям
в соціально-економічних системах, фахівець з прийняття рішень вимушений мати
справу з наступними задачами:
* штучно спрощувати образ ситуації (оперативна реакція на ситуацію і
необхідність в короткий термін сгенерувати інформацію для прийняття рішення);
* апріорі розділяти інформацію на важливу й другорядну (оперативний аналіз
великих об'ємів потокових даних);
* ігнорувати інформацію (існування порога сприйняття, можливості обробки,
передачі та зберігання інформації);
* персоніфікувати ситуацію (створення адекватного образу ситуації для
полегшення її сприйняття іншими експертами);
* переводити динамічний розвиток ситуації у статичний образ (інформаційний зріз
ситуації за конкретний проміжок часу);
* обмежуватися якісним аналізом ( інформаційним стиском великих об'ємів даних);
* при використанні кількісних даних обмежуватися надто малим колом показників
(вибір техніки, що застосовується, і відповідних інформаційно-аналітичних
технологій);
* зберігати цілісність ситуації тільки при розгляді її на верхньому рівні
прийняття рішень;
* редукувати цілісність образу ситуації при переході до її детального розгляду
("не бачити лісу через дерева") і т. ін.
Все це викликає необхідність створення ефективного інструменту -
інформаційно-аналітичної системи моніторингу (ІАСМ) для підтримки прийняття
рішень з метою оцінки і прогнозування розвитку реальної ситуації фахівцями на
основі ретельного аналізу соціальної, зовнішньополітичної,
внутрішньополітичної, правової, економічної та іншого характеру інформації.
Інформаційна підтримка прийняття рішень на основі моніторингу - це робота з
перетворення інформації у закінчений продукт аналітичної діяльності, що
дозволяє передбачувати чинники ризику, знижуючи цим невизначеність ситуації й
сприяючи підвищенню раціональності рішень, які приймаються. У процесі
моніторингу розвитку стану продовольчої безпеки у регіональному аспекті
інформація, яка готується з метою підтримки прийняття рішень, традиційно
обробляється в наступних аспектах:
Аналіз і вивчення існуючого положення з даної проблеми (задача " Проблема ").
Аналіз і вивчення потенціалу, можливостей та ресурсів, які є в наявності, з
проблеми, що досліджується (задача "Ресурси"),
Аналіз і вивчення дій, намірів та інтересів основних дійових осіб (задача
"Учасники").
Дослідження в сфері розвитку стану продовольчої безпеки, з позицій
територіального фактору, характеризуються використанням потужного апарату
математичних методів, прогресивних інформаційно-аналітичних і комп'ютерних
технологій, тобто мова йде передусім про загальні принципи, методи і технічні
засоби наукового прогресу [184,221,250-252].
До методологічного арсеналу математичних методів, інформаційно-аналітичних та
комп'ютерних технологій належать системний, структурний і функціональний
підходи, методи створення формальних моделей, кількісний та якісний підходи до
обробки експертних оцінок, різноманітні методи моделювання, застосування
потужних інформаційних ресурсів та довідкових баз із законодавства тощо
[137-139,303,314]. Дослідження у сфері стану продовольчої безпеки з позицій
територіального фактору у тій чи іншій мірі спиралися на вказані методологічні
прийоми, використовували, хоч і далеко не у повній мірі, їх пізнавальні
можливості.
У рамках досліджень продовольчої безпеки з позицій територіального фактору
системний, структурний і функціональний підходи, формалізація, кількісний
підхід і моделювання використовуються вже як елементи інформаційно-аналітичних
технологій. Їх застосування спрямоване на реалізацію тих нових можливостей, які
були продемонстровані, та, у кінцевому підсумку, на підключення до конкретних
досліджень в області територіального устрою і стану продовольчої безпеки
сучасних інформаційно-аналітичних і комп'ютерних технологій.
Під
- Київ+380960830922