Ви є тут

Формування ринку ріпака та продукції його переробки в Україні

Автор: 
Митченок Олександр Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000201
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ РИНКУ РІПАКА ТА ПРОДУКЦІЇ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ
2.1. Тенденції розвитку світового ринку ріпака та продукції його переробки
Розробка стратегії розвитку будь-якої галузі економіки, в тому числі і галузі
ріпаківництва, основується на всебічній оцінці сучасного стану та майбутніх
тенденцій у формуванні ринку даного виду продукту в країні. Ринок ріпака є
складовою частиною ринку сільськогосподарської продукції в Україні. Однак, з
огляду на те, що ринок ріпака в світовому масштабі займає провідне місце серед
ринків олійних культур, поступаючись лише ринку сої, в Україні започатковано
лише перші кроки щодо розвитку ринку ріпака та ріпакового олійно-жирового
підкомплексу в цілому. Розглянемо більш детально тенденції сучасного стану та
розвитку даного підкомплексу в світі.
Світовий ринок насіння олійних культур та продуктів їх переробки бурхливо
розвивається з кожним роком, набує прозорості, стає більш прогнозованим.
Активізація та збільшення обсягів міжнародної торгівлі в олійному секторі в
першу чергу обумовлюється постійним зростанням чисельності жителів Землі. Проте
приріст світового населення є не тільки джерелом впевненості в довгострокових
торговельних перспективах, але і джерелом турботи щодо світової продуктової
безпеки в майбутньому. Світове населення досягло у 1959 р. 3 млрд. чоловік,
1974 - 4, 1987 р. – 5 млрд. чоловік. Прогнозується збільшення чисельності до 7
млрд. чоловік у 2012 році, 8 млрд. у 2026р. і 9 млрд. у 2043 р. Приріст
населення, темпи якого мають тенденцію до уповільнення, припаде в основному на
менш розвинуті країни. З 1997 по 2025 роки питома вага приросту населення в
менш розвинутих країнах складе 98% загальносвітового приросту. Азія акумулює
більше половини світового приросту, однак величина такого приросту узгоджується
із часткою Азії в світовому населенні сьогодні. Водночас Центральна Африка, яка
налічує 10% світового населення, може додати 487 млн. чоловік, що складе майже
чверть від обсягу світового приросту населення. На Близькому Сході та в
Північній Америці проживає близько 5% світового населення, однак чисельність
може збільшитися на 222 млн. чоловік, що становитиме 10 % загальносвітового
приросту (див. дод. Ж).
Беззаперечним є той факт, що реальне підвищення рівня споживання олійних
продуктів до науково обґрунтованого рівня споживання ймовірне лише за умов
підвищення доходів громадян країн, що розвиваються. В розвинутих країнах
споживання продуктів харчування максимально наближене до оптимального рівня,
тому підвищення попиту на продукцію галузі ріпаківництва обумовлюється
збільшенням споживання продукції, для виробництва якої основною сировиною є
насіння ріпака - продукція косметичної та хімічної галузей.
Приріст виробництва валового внутрішнього продукту (дод. З) на душу населення в
країні передбачає підвищення рівня благополуччя громадян, що безпосередньо
створює передумови для підвищення споживання як продуктів харчування, так і
продукції косметичної та хімічної галузей.
Розвиток науково-технічного прогресу сприяє розширенню сфери застосування
продукції переробки ріпакової олії як в харчових так і не в харчових
промисловостях, що створює додатковий попит на насіння ріпака та ріпакову олію
в розвинутих країнах (рис. 2.1).
В цілому в світі питома вага ріпака в обсягах виробництва олійного насіння
протягом 1996-2000 років склала 12,6%. На користь значної активізації
міжнародної торгівлі свідчить той факт, що за період з 1994/95 по 2000/01
маркетингові роки світовий експорт насіння ріпака зріс на 41% (з 5,8 до 8,21
млн.т.), тоді як виробництво ріпака збільшилося на 12% (з 34,5 до 38 млн. т.).
Приріст торгівлі в значній мірі відбувся внаслідок підвищення валових зборів
ріпака в країнах ЄС, Східної Європи та Канади (рис. 2.2).
Світове лідерство за обсягами виробництва ріпака належить країнам ЄС, на долю
яких припадає щорічно близько 25% світового виробництва. Така ситуація
обумовлена рядом факторів. По-перше, це агресивне субсидування виробництва. В
1996 році виробники насіння олійних культур отримали субсидії у розмірі 3114
млн. екю. По-друге, значна підтримка експорту, що дозволяє внутрішнім
виробникам та переробникам легко проникати на зовнішні ринки. По-третє, висока
купівельна спроможність громадян, підкріплена внутрішніми тенденціями до
споживання “здорових” продуктів рослинного походження. По-четверте,
розвиненість галузей- споживачів насіння ріпака в якості основної сировини для
виробництва продукції широкого вжитку. Адже основні виробничі потужності
компаній гігантів олійно-хімічної галузі знаходяться саме в Європі. Крім того,
суспільна турбота щодо якості навколишнього середовища змушує уряди вдатися до
розробки програм використання альтернативних джерел енергії, в тому числі до
виробництва біодизельного пального, сировиною для якого є насіння ріпака. За
оцінками ФЕДІОЛ (FEDIOL - європейська федерація переробників олійних культур),
для цих цілей в 99/00 маркетинговому році необхідно біля 2 млн. т. насіння
ріпака.
Для менш розвинутих країн, таких як Індія (15-17% світового виробництва), Китай
(20-27% відповідно) виробництво ріпака є стратегічним напрямком, що в значній
мірі пов’язано з підтримкою продовольчої безпеки країни. Відносно низька
собівартість вирощування, а відтак і кінцевої продукції споживання, сприяє
виведенню ріпака на передові позиції в рослинництві цих країн.
Вищезазначені фактори є передумовою того, що основні гравці на ринку продукції
ріпаківництва є країни Європи та Азії, хоча значну роль відіграють Канада,
Японія, Австралія. Найбільшим імпортером та експортером ріпака являється
Європейськи