РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ, ОЦІНКА СУЧАСНОГО
СТАНУ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЯГІДНИЦТВА
Природно - економічний потенціал регіону для розвитку товарного виробництва
ягід
Грунтово-кліматичні умови України відзначаються значною різнома-
нітністю і чітко вираженою зональністю. Все це, поряд з надто різними
біологічними властивостями плодових і ягідних культур, зумовлює необхідність
ретельного підходу до територіального розміщення виробництва конкретних видів
садівницької продукції. Особливо великого значення набуває такий підхід в
умовах ринкової економіки, коли на перший план висувається проблема
прибутковості галузі, що досягається лише через виробництво
конкурентноспроможної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринках, її комерційну цінність.
Конкурентоспроможності продукції, при всіх інших організаційних і технологічних
чинниках, можна досягти лише за умов найповнішої відповідності грунтів і
клімату зони, району, конкретного господарства біологічним вимогам плодових і
ягідних культур до зовнішнього довкілля. Тому районування садівництва та
встановлення зонального стандартного сортименту плодових і ягідних культур
небезпідставно розглядається як видатне досягнення садівницької науки.
Високоефективне ведення промислового ягідництва передусім передбачає найбільш
раціональне виробництво тих чи інших видів цієї продукції, маючи не лише
помологічний сорт, а й товарні її якості. Отже, обгрунтованість зональної
спеціалізації садівництва грунтується на врахуванні як природних, так і
економічних умов виробництва.
В 1969 р. Гущиним М.Ю. було обгрунтовано виділення в Україні 11 плодових зон, а
саме : Полісся – східна і західна підзони, східний Лісостеп, західний Лісостеп
з підзонами – правобережна і західна Надністрянщина, західний і центральний
степ, Донбас, Південний степ, Прикарпаття з підзонами: низинна й передгірська,
Закарпаття – з підзонами низинна, передгірська і гірська, Крим з підзонами –
південнобережна, передгірська й степова. [68, с.29].
Вважаємо, що цей поділ значною мірою можна враховувати при виділені
внутрішньообласних підзон для розміщення промислового садівництва (ягідництва),
з уточненням меж підзон, враховуючи нові дані щодо морозостійкості сортів,
придатності грунтів для успішного вирощування ягідних культур.
На території західних областей України виділяються природні зони і підзони
Поліська, Лісостепова, Передгірська, Гірська, Придністровська, Передкарпатська
та низинна Закарпатська (Додаток З)
Удосконалення територіального розміщення товарного виробництва ягідної
продукції має бути спрямоване на поглиблення зональної спеціалізації.
Найсприятливішими зонами, підзонами і районами для товарного виробництва
ягідної продукції є Полісся та західний Лісостеп. Тобто Державній комісії з
випробування та охорони сортів рослин слід повернутися до Державного реєстру
сортів плодових і ягідних культур у розрізі адміністративних областей і
внутрішньообласних зон.
Природні умови безпосередньо впливають на стан розвитку і розміщення
сільськогосподарського виробництва та рівень його економічної ефективності.
Тому вони розглядаються як один з важливих чинників розміщення та зональної
спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
Ефективне використання наявного ресурсного потенціалу зони, підзони, району,
конкретного господарства досягається лише за умов, коли грунти та клімат
найбільшою мірою відповідають біологічним вимогам тих чи інших
сільськогосподарських культур. Лише на цій основі формується високоефективна
зональна спеціалізація виробництва сільськогосподарської продукції.
Природні умови цілковито визначають, які саме плодові чи ягідні культури та їх
сорти успішно можна вирощувати в зоні, регіоні.
Водночас потрібні обсяги виробництва і видова структура садівницької продукції
визначаються переважно організаційно-економічними чинниками. Звідси природні
умови визначають якісні, а економічні – кількісні параметри породно-сортового
складу промислових садів і ягідників.
Фізична прикріпленість багаторічних плодових і ягідних насаджень до землі
вимагає особливо ретельного підходу до територіального розміщення та вибору
ділянок під їх закладання, добір сортів відповідно до конкретних
природно-економічних умов. Кожна плодова та ягідна культура і її помологічні
сорти відзначаються характерними лише їм біологічними особливостями, які
безпосередньо стосуються різних вимог до температурного, водного режимів,
світла та грунтів. Всебічне врахування цих особливостей має вирішальне значення
в справі раціонального влаштування та ведення садівництва і ягідництва.
Вирішальним чинником раціонального територіального розміщення виробництва
різних видів садівничої продукції є клімат.
Основними факторами клімату, які обмежують успішне вирощуван-ня ягідних культур
є : 1) недостатня кількість тепла за вегетаційний період;
2) низькі температури в період покою; 3) пізні весняні і ранні осінні
заморозки; 4) недостатня кількість опадів; 5) надміру високі температури
влітку.
Для ягідництва в окремих районах регіону обмежуючими є перші три кліматичні
чинники, тоді як четвертий і п’ятий з них майже по всій території регіону є
сприятливими для успішного вирощування основних ягідних культур.
Клімат характеризується такими найважливішими складовими, як температурний
режим і забезпеченість вологою. Теплозабезпеченість прийнято визначати сумою
активних температур понад 10о за вегетаційний період. При температурі +10оС і
вище проходить активний ріст і розвиток рослин. Мінімум сум активних температур
потрібних для успішного вирощу
- Київ+380960830922