Організація і ефективність виробництва та збуту зерна в регіоні

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
ТА ЗБУТУ ЗЕРНА В РЕГІОНІ
2.1. Рівень і динаміка виробництва та споживання зерна в регіоні
Обсяги виробництва та споживання зернових є основними складовими ринку зерна.
Україна завжди асоціювалась з “житницею Європи”, що підтверджувалось наявністю
значного ресурсного потенціалу, зокрема земельного і людського, який
забезпечував високі врожаї зернових. Проте, внаслідок порушення міжгалузевого
еквівалентного обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову і
агропромислову продукцію, безсистемності та невисокої ефективності державної
політики на селі, набули стійкої тенденції процеси спаду сільськогосподарського
виробництва. При значному зниженні платоспроможності населення країни,
негативна виробнича динаміка зумовила істотне зменшення обсягів споживання
основних продуктів харчування, перехід його за межі мінімальних фізіологічних
норм [2].
Для характеристики ринкових процесів в дисертаційній роботі провідна роль
відведена вивченню обсягу і структурі виробництва й споживання зерна, як
основних чинників формування пропозиції та попиту. Досліджено ступінь їх
збалансованості на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків, та впливу
формуючих факторів на кількісні обсяги виробництва і споживання зерна.
Дані аналізу спеціалізації сільськогосподарського виробництва Дніпропетровської
області свідчать про невисокий рівень спеціалізації, що має зерно-м’ясо-овочеву
спрямованість (додаток А). Зерно має найбільшу питому вагу в обсягах збуту
продукції – 32,6%.
Значимість сталого виробництва зернових підтверджується розрахунками динаміки
процентних відношень обсягів реалізації в загальних розмірах збуту
сільськогосподарської продукції, в цілому та продукції галузі рослинництва,
окремо, як це показано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Гістограма дольової участі реалізації зернових культур в
загальному збуті продукції регіону, %
Дніпропетровська область традиційно займає одне з провідних місць у формуванні
товарних ресурсів зерна в Україні і відноситься до “зерновиробляючих” регіонів.
Цьому, зокрема, сприяє історично сформована зернова спрямованість регіонального
виробництва - частка зернових культур в структурі реалізації продукції
рослинництва складає 52,3%, валового виробництва 32,6%. Обсяги виробництва та
споживання зерна і їх співвідношення в значній мірі впливають на стан ринку
зернових (табл. 2.1).
Динаміка зміни обсягів виробництва, в основному, відповідає тенденціям зміни
споживання зерна в регіоні: зростання обсягів виробництва тягне зростання
обсягів споживання, за виключенням 2002 р., коли на фоні зниження обсягів
виробництва на 469,8 тис. т (17%), споживання зросло на 169,4 тис. т або 9%.
Проте темпи зменшення обсягів споживання швидші за теми скорочення виробництва,
а збільшення обсягів споживання відбувається повільніше, ніж зростання
виробництва. Покриття внутрішнього попиту за рахунок власного виробництва на
рівні 120% при значеннях коефіцієнта самозабезпечення 1,4 свідчить про широкі
можливості регіону щодо експортування зерна при дотриманні високих стандартів
його якості. Залишки зерна в середньому складають 20% обсягів внутрішнього
споживання.
Таблиця 2.1
Виробництво та споживання зернових в регіоні
Показник
Роки дослідження
Середнє за 1999–2003
1999
2000
2001
2002
2003
Виробництво, тис. т
1411,6
1293,5
2765,8
2296,0
1265,4
1806,5
Темп зміни, %
0,92
2,14
0,83
0,55
Споживання, тис. т
1556,8
1088,6
1932,9
2102,3
953,9
1526,9
Темп зміни, %
0,70
1,78
1,09
0,45
Імпорт, тис. т
156,0
158,6
208,2
228,1
363,0
222,8
Експорт, тис. т
7,6
0,6
57,1
55,8
3,7
25,0
Темп зміни, %
1,02
1,31
1,10
1,59
Залишки, тис. т
315,1
208,0
206,0
533,0
312,7
315,0
Коефіцієнт співвідношення темпів зміни виробництва та споживання
1,31
1,79
0,76
1,22
Коефіцієнт чистого покриття
0,9
1,2
1,4
1,1
1,3
1,2
Коефіцієнт самозабезпечення
1,1
1,4
1,6
1,4
1,7
1,4
Як свідчать дані проведеного аналізу, обсяги виробництва відіграють вирішальне
значення в забезпеченні регіонального попиту. Аналіз даних з 1964 по 2003 рр.
засвідчив відсутність стійких тенденцій зміни показників площі, урожайності та
валового збору зернових (додаток Б.1). В цілому, вирівнювання динамічного ряду
показників площі посівів показує тенденцію до їх скорочення, з величиною
апроксимації 58% (додаток Б.2). Найбільшу посівну площу зернових зафіксовано в
1977 р. – 1106,2 тис. га, найменшу – в 2000 р. – 657 тис. га.
Визначальною формуючою виробництва є урожайність культури. Аналіз даних за
п’ятирічні періоди з 1981 по 2004 рр. в зрівнянні із середніми по Україні
дозволяють узагальнити динаміку урожайності (табл. 2.2). Динаміка середніх
даних демонструє зниження урожайності зернових і озимої пшениці в період з 1990
по 2000 рр. В області темпи зниження були дещо повільніші, ніж в Україні. В
2001–2003 рр. за середніми даними урожайність перевищила показники 1996-2000
рр., що є позитивним фактором підвищення ефективності виробництва.
Таблиця 2.2
Середні данні показників урожайності зернових
і озимої пшениці, т/га
Період
Культури
зернові – всього
озима пшениця
Україна
ДО *
Україна
ДО *
1981-1985
2,36
2,49
2,32
2,55
1986-1990
3,07
3,21
3,64
3,8
1991-1995
2,75
2,84
3,2
3,29
1996-2000
2,08
2,67
2,41
2,55
2001-2004
2,42
2,74
2,01
2,46
Примітка. * ДО - дані по Дніпропетровській області
Показники урожайності та валового збору по роках практично на мають достовірної
тенденції динамічної зміни (додатки Б.3, Б.4). Достовірність апроксимації по
поліноміальному тренду шостого порядку низька, і складає 30% по урожайності і
9% по валовому збору. Найвищі результати