РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКУ МОЛОКА І МОЛОКОПРОДУКТІВ
2.1. Характеристика споживчого попиту на молоко і
молокопродукти
Глибокі соціально-економічні перетворення, які відбуваються на сучасному етапі
еволюції людства, стрімке зростання населення планети вимагають перегляду
концептуальних положень продовольчої безпеки в глобальному масштабі. Адже нині
ще раз доводиться констатувати: поки що не вдалося призупинити спад життєвого
рівня населення в світі і, зокрема, в нашій державі.
В Україні одним з найбільш болючих питань, що потребують першочергового
розв`язання, є вирішення продовольчої проблеми. Держава, яка ще 10-15 років
тому вважалася власником родючих земель, основним виробником продовольчої
продукції серед країн колишнього СРСР та потенційним конкурентом
західноєвропейським виробникам на світовому ринку агропромислової продукції
сьогодні не в змозі забезпечити своєму народу харчування не тільки на рівні
початку 90-х років, а й мінімальних фізіологічних норм. Сучасний стан
споживання основних продуктів харчування на душу населення характеризується
значним зменшенням його обсягів порівняно з 1990р., є критичним і представляє
собою реальну загрозу здоров’ю нації, продовольчій та національній безпеці
країни. За останні 13 років річне середньодушове споживання населенням основних
продуктів харчування знизилось ( в кг ) : м`яса і м`ясопродуктів на 51,0,
молока і молочних продуктів на 43,2, риби та рибопродуктів в 2,4 рази, яєць на
40,0, олії на 23,3, цукру на 34, хлібних продуктів на 13,5, картоплі на 6,9,
овочів та фруктів відповідно на 6,3 та 53,6 відсотків.
Абсолютне зменшення рівня споживання продуктів харчування порівняно з раніше
досягнутим супроводжується значною невідповідністю фактичного, нормативного та
граничного рівня споживання, погіршенням його якості. Аналіз даних офіційної
статистики свідчить, що найбільш критичним є стан споживання повноцінних
білкових продуктів харчування (м`яса, молока, риби, яєць) та вітамінної
продукції (фруктів). Споживання білків тваринного походження за розрахунками
становило 23,6 г (при нормі мінімального споживчого кошика для умов
соціально-економічної кризи – 36,7 г та граничному рівні споживання тваринного
білка, який забезпечує функціонування організму людини без особливої шкоди для
здоров`я – 30,0 г на добу). Нестачу білкових продуктів в раціоні харчування
населення намагається компенсувати за рахунок надмірного споживання вуглеводів,
що містять в собі картопля та хліб. В результаті в раціоні харчування частка
продовольчих товарів тваринного походження зменшилась з 28,5 (майже норма) до
20,3 відсотків.
Міжнародні порівняння сучасного рівня споживання продуктів харчування
населенням України лише підтверджують небезпечність існуючої продовольчої
проблеми для нормального життя та відтворення людини, соціальної стабільності в
суспільстві. Так, якщо в 1990 році калорійність добового раціону
середньостатистичного українця наближувалась до європейських країн і проблема
полягала лише в раціоналізації структури та поліпшенні якості споживання, то
сьогодні Україна за показником якості харчування на душу населення значно
поступається не лише державам з розвиненою економікою, а й багатьом
пострадянським країнам. Більше того, майже у 20% населення енергетична цінність
харчування не перевищує 2100 ккал, що за визначенням Всесвітньої організації
охорони здоров`я є межею бідності.
Спад виробництва основних видів сільськогосподарської продукції спричинив
значне зменшення обсягів надходжень сільськогосподарської сировини на
промислову переробку. Негативні прояви у виробництві сільськогосподарської
продукції та кінцевої продукції харчової промисловості відповідним чином
вплинули на стан продовольчої незалежності країни та зменшення рівня споживання
продуктів харчування населенням. Але крім виробничого фактора, гостроту
продовольчої проблеми обумовило також різке падіння доходів населення країни,
її регіонів, а також окремих соціальних груп.
Посиленню кризових явищ в агропромисловій сфері та загостренню продовольчої
проблеми сприяла низька конкурентоспроможність та економічна незахищеність
сільських виробників на внутрішньому продовольчому ринку.
Таким чином, споживання населення як найважливіший показник його добробуту
повною мірою відображає основні тенденції ринкової трансформації вітчизняної
економіки. Різке зниження реальних доходів населення в умовах трансформаційного
спаду, збільшення масштабів безробіття та гіперінфляційне зростання цін
спричинили негативні зміни у сфері споживання.
Молоко і молочні продукти належать до високоцінних продуктів харчування.
Ситуація, що склалася на ринку молочних продуктів, вимагає розв’язання широкого
кола проблем його розвитку, вивчення основних чинників формування ціни та
попиту на молокопродукти в умовах домінування кризових явищ.
Формування попиту відбувається під впливом багатьох чинників, які можна
згрупувати наступним чином:
економічні:
платоспроможний попит населення;
ціна реалізації одиниці продукції;
демографічні:
чисельність населення;
вік;
звички;
смаки й уподобання;
місце проживання;
маркетингові:
якість продуктів;
споживчі властивості продуктів;
призначення і способи використання продуктів;
організація реклами.
Кон’юнктура ринку молочної продукції Хмельницької області характеризується
стабільним перевищенням пропозиції над попитом (табл.2.1). Пропозиція молочної
продукції на одну особу 2004р. перевищувала рівень споживання на 189,7%, в той
час як у 1990р. темп перевищення становив 86,9 відсотків.
Таблиця 2.1
Виробництво і споживання молока та моло
- Київ+380960830922