РОЗДІЛ 2
УЧАСТЬ М. ПОРША У СТВОРЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРТІЙ: РУП, УСДРП (1900
– 1907 рр.)
Наприкінці XIX – на початку XX ст. активізувався український національний рух
в Російській імперії. Вагомий внесок у цей процес внесла Революційна українська
партія (РУП ). До визначних її діячів, які впливали на політичне життя
українського національного руху, належав Микола Порш. Він народився 5 жовтня
1877 р. у родині службовця в м. Лубни на Полтавщині [67, арк. 2]. Початкову
освіту здобув у місцевій гімназії. Під час навчання наприкінці 90-х р. XIX ст.
М. Порш познайомився з А. Жуком, П. Кратом, В. Корецьким. Разом вони засновують
у Лубнах революційний гурток, який займається розповсюдженням агітаційної
літератури, спрямованої проти самодержавства. У 1897 р., після закінчення
гімназії, М. Порш вступає на історико-філологічний факультет Московського
університету [67, арк. 2]. Хвороба унеможливила нормальний навчальний процес і
М. Порш був змушений залишити навчання. Він виїхав до Німеччини. У 1900 р. юнак
стає студентом історико-філологічного факультету університету Св. Володимира.
Світогляд М. Порша сформувався під впливом російської дійсності, а також
журналів „Образование”, „Начало”, „Жизнь”. Слід зазначити, що М. Порша
виключали з університету за політичну діяльність і неоплату за навчання [67,
арк. 2].
Очолюваний М. Поршем революційний гурток, перетворюється навесні 1901 р. на
партійний осередок під назвою „Вільна Громада РУП на Полтавщині” [44, арк. 2].
Під керівництвом М. Порша Вільна Громада проводить агітаційну роботу серед
місцевого населення, переважно у західних районах Полтавщини.
З цього часу М. Порш перебуває у вирі політичного життя РУП. У Лубнах він
розповсюджує серед селян партійні видання і складає чернетки відозв від імені
РУП до народних учителів [182, с. 304], а також займається теоретичними
студіями питань марксизму, народного господарства та національних відносин.
У грудні 1902 р. у Києві відбувся Перший з’їзд РУП, на якому М. Порш
представляв Вільну Громаду з Лубенщини [38, арк. 12]. Крім нього, в роботі
партійного з’їзду брали участь лідер партії Д. Антонович від Харківської
Вільної Громади, Є. Голіцинський (Київська Вільна Громада), В. Козиненко
(редакційний комітет партійних видавництв), М. Кохановський (Полтавська Вільна
Громада). На форумі М. Порш підтримав діяльність редакційного комітету, видання
партійного часопису „Селянин”, а також новий склад ЦК РУП, до якого увійшли Д.
Антонович, Є. Голіцинський, В. Козиненко, М. Ткаченко та В. Винниченко.
Конкуренція із загальноросійськими партіями підштовхнула керівників РУП до
розроблення партійної програми. До цього процесу активно долучився і М. Порш.
Київська Вільна Громада РУП у 1903 р. підготувала і запропонувала проект
партійної програми „ Нарис програми Революційної Української партії”.
Дискусійним залишається питання про авторство цього документа. В історіографії
існують різні погляди щодо нього. Так, дослідник соціал-демократичного руху В.
Головченко заперечує авторство М. Порша, оскільки останнього у той час не було
у Києві. Проект партійної програми, як вважає В. Головченко, склали М.
Ткаченко, П. Манівець, В. Козиненко, Є. Голицінський [174, с. 178].
На думку С. Телешуна „Нарис” написали у співавторстві М. Ткаченко та М. Порш,
при цьому науковець не аргументуює свого твердження [247, с. 43]. Дослідники А.
Павко та Г. Касьянов вважають автором документа М. Порша [220, с. 73; 193, с.
107]. Теза В. Головченка, що М. Порша не було у 1903 р. в Києві, не відповідає
дійсності. Дослідження звітів жандармських управлінь свідчить, що за ним велося
спостереження в Києві з 7 до 11 листопада 1903 р. (кличка „Терновський”). При
цьому М. Порша помилково зараховували до партії соціалістів-революціонерів [56,
арк. 208]. Крім того, в 1903 р. М. Порш читав у Києві лекції рупівській молоді
[46, арк. 3зв.]. Та й основні положення проекту програми частково відображені в
його праці „Про автономію України”, яку він друкував у вигляді статей в газеті
„ Слово” протягом 1907 – 1909 рр., і лише згодом окремою брошурою. Також А. Жук
[46, арк. 8] і В. Дорошенко [179, с. 23] підтверджували авторство документа М.
Порша. Ми схиляємося до думки, що М. Порш був співавтором даного проекту.
Проект партійної програми був опублікований у четвертому номері партійного
часопису „Гасло”. Основні ідеї „Нарису програми РУП” М. Порш із своїми
однодумцями запозичив із аналогічного документа соціал-демократичної партії
Німеччини ухваленого її Ерфуртським з’їздом у 1891 р. Цим самим М. Порш
показав, що партія набуває чітких західноєвропейських соціал-демократичних рис.
Серед причин соціал-демократизації РУП, О. Висоцький називає: переконливість
соціал-демократичної ідеології у порівняні із народницькою; популярність
соціал-демократичної ідеології у Західній Європі, що означало її авторитетність
для українських революціонерів, які прагнули знайти краще
теоретично-раціональне обґрунтування своєї діяльності; намагання рупівців
прилучитися до світового революційного руху, легітимізуючи тим самим свою
діяльність [167, с. 31]. На думку авторів колективної монографії [206, с. 379]
зазначали, що звернення М. Порша до досвіду німецької соціал-демократії,
свідчили про відсутність у РУП політичної традиції щодо національного питання.
М. Порш не став копіювати теорію і практику західноєвропейських
соціал-демократів в аграрному і національному питаннях. У документі, зокрема,
зазначалося, що головним ворогом пролетаріату є самодержавний уряд, який
перешкоджає розвитку народів. Щоб вийти з цього становища, потрібно замінити
його „федеративною республікою
- Київ+380960830922