РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ
2.1. Методичні основи дослідження рейтингу професійних закладів освіти з
врахуванням інноваційних методів навчання
З метою підвищення якості освіти на ринку освітніх послуг виникає необхідність
не тільки впровадження інноваційних методів професійного навчання, розробки
єдиних стандартів, що в своїй основі мають ґрунтуватись на факторі
компетентності, але і врахування рівня якості підготовки в тому чи іншому
навчальному закладі. Виникає необхідність розробки механізму, який би
забезпечував реальну оцінку навчальних закладів шляхом формування оптимальної
кількості критеріїв.
Після проведення професійного навчання працевлаштовується в середньому лише 60
% безробітних. Оскільки в 2004 році було профінансовано витрат з Фонду на
професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних на
90,4 млн. грн., то більше половини цих коштів витрачено неефективно. Тому
потрібно реалізовувати нову концепцію визначення рейтингу навчальних закладів,
особливо якщо фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Нами
запропоновано визначати зазначений рейтинг з використанням методів
математичного моделювання, а саме теорії “нечітких множин”.
Джерелом одержання бази знань, що моделює взаємозв’язок інтегрального і
часткових показників вибору рейтингу навчального закладу для проходження
професійного навчання безробітних громадян центрами зайнятості, є думки
експертів, що спеціалізуються в заданій сфері. Особливість виразів типу
“ЯКЩО-ТО, ІНАКШЕ”, які формулюються на природній мові, полягає в тому, що їхня
адекватність, на відміну від кількісних моделей, не змінюється при незначних
коливаннях вхідних оцінок у той чи іншій бік. Сукупність подібних висловлювань
є множиною точок у просторі “часткові критерії ? інтегральний критерій”. По
фіксованих лінгвістичних оцінках часткових критеріїв вибору рейтингу
навчального закладу центрами зайнятості оцінюється інтегральний критерій.
Експертна оцінка формалізується у вигляді відповідей на питання експертної
анкети і передбачає такі варіанти підсумкового висновку експерта (приведемо
приклад вибору навчального закладу центром зайнятості): d1 (або значення
потрапляє в інтервал [1-3]) ? центр зайнятості може відхилити пропозицію
навчального закладу щодо проходження в ньому безробітними громадянами
професійного навчання, d2 (значення інтервалу [3-4]) ? центр зайнятості бере до
уваги пропозицію, d3 (значення лежить в інтервалі [4-5]) ? в цьому випадку
можна підписувати договір з навчальним закладом на проходження професійного
навчання економічно активного населення.
Детальніше розглянемо конкретні параметри пропонованої моделі та обґрунтуємо
склад факторів, які мають бути визначені при виборі показника (R), який
залежить від таких факторів [112]:
, (2.1)
де Х ? вартість навчання;
У ? якість навчання;
Z ? тривалість навчання.
На наш погляд, показник “вартість навчання” (2.2) слід розглядати за такими
факторами: безпосередня вартість навчання одного слухача (х1), забезпечення
безробітних громадян житлом (х2):
, (2.2)
де х1 ? безпосередня вартість навчання одного слухача;
х2 ? забезпечення незайнятого населення житлом.
Показник “безпосередня вартість навчання одного слухача” оцінюється центрами
зайнятості. Вартість навчання встановлюється навчальними закладами на основі
складання кошторису витрат на професійне навчання безробітних громадян. Центрам
зайнятості рекомендовано визначати середню вартість навчання з і-тої професії
по області і порівнювати її з тією, яка пропонується навчальними закладами.
Показник “забезпечення безробітних громадян житлом під час навчання” або
“забезпечення проживання безробітних у період проходження професійного навчання
на базі навчального закладу” рекомендовано оцінювати такими параметрами:
наявність у навчального закладу гуртожитку, можливість навчального закладу
забезпечити житло в іншому місці (за погодженням з центром зайнятості),
наявність їдальні, транспортна доступність тощо.
Якість навчання оцінюється лінгвістичною змінною (У), яка виражається
співвідношенням
, (2.3)
де у1 ? рівень працевлаштування після закінчення навчання;
у2 ? рівень отримання знань (компетентностей) слухачів;
у3 ? рівень задоволеності роботодавця слухачем;
у4 ? рівень задоволеності слухача викладачами.
Показник “рівень працевлаштування після закінчення навчання” аналізується
центрами зайнятості на базі даних минулого періоду, визначається як відношення
кількості слухачів, що працевлаштувались, до кількості слухачів, які проходили
професійне навчання. Там, де рівень працевлаштування вищий у слухачів, які
пройшли навчання в тому чи іншому навчальному закладі, відповідно рейтинг
навчального закладу підвищується.
Показник “рівень отриманих знань (компетентностей) слухачів” оцінюється
навчальними закладами за участю працівників з центрів зайнятості, а також
роботодавців. Оцінюють знання і трудові навички, які здобули слухачі в
навчальному закладі, і здатність їх застосувати на практиці. Для об’єктивності
бажано центрам зайнятості укласти договір з ресурсними центрами, які нададуть
відповідний висновок. Показник можна розрахувати як відношення кількості
слухачів, що здобули певні знання і трудові навички, які необхідні для
виконання робіт з тієї чи іншої професії, до кількості слухачів, які пройшли
професійне навчання з і-тої професії.
Показник “рівень задоволеності роботодавця слухачем” центри зайнятості
аналізують на основі минулого досвіду шляхом проведення анкетування
роботодавців через де
- Київ+380960830922