РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач було проведено комплекс лабораторних, клінічних та натурних спостережень. Програма наукових досліджень представлена на рис.2.1. Об'єм досліджень був слідуючий:
1. Відібрано та проаналізовано 67 добових раціонів харчування із визначенням 19 мінералів: - у селах - 55 (з визначенням 19 мінералів у кожному);
- у ДНЗ м. Києва - 12 (з визначенням 5 мікроелементів у кожному).
2. Відібрано та проведено хімічний аналіз овочів: - у сільських жителів - 49 проб з визначенням 4 макро- та 15 мікроелементів;
- у ДНЗ м. Києва - 36 проб з визначенням 15 мікроелементів (у т.ч. селену,
заліза, міді, цинку, кобальту).
3. Проведено обробку і аналіз меню-розкладок: 88 з визначенням 46 харчових речовин в кожному.
4. Визначено масову концентрацію йоду в харчових продуктах та добових раціонах вольтамперометричним методом - 155 проб.
5. Визначення селену в раціонах харчування флуорометричним методом - 12 проб.
6. Проведено клінічні спостереження ефективності хлібобулочних виробів в забезпеченні дітей йодом - 30 дітей віком 7 - 15 років.
7. Проведено клінічні спостереження впливу БАД "Барба-йод" на обмін йоду у дітей - 30 дітей віком 12 - 14 років.
8. Проведено клінічний аналіз крові - 120 загальних аналізів крові з визначенням 19 показників, біохімічний аналіз 60 зразків з визначенням 9 біохімічних показників;
- аналіз сечі - 180 аналізів сечі з визначенням 13 показників.
9. Визначенням вмісту йоду в сечі дітей:
- в селах - 406 проб;
Рис.1. Програма наукового дослідження
- в клініці - 180 проб.
10. Визначення вмісту цезію-137:
- в організмі дітей - 180.
- в сечі дітей - 180.
- в калі дітей - 180.
11. Розроблено рецептури харчових продуктів - 15 рецептур.
12. Розроблено ТУ на хлібобулочні вироби - 2 ТУ.
13. Розроблено відомчу інструкцію "Використання морських водоростей для зменшення доз внутрішнього опромінення населення та профілактики йоддефіцитних захворювань"
2.1. Методи досліджень мінерального складу добових раціонів харчування та овочів
2.1.1. Визначення мінерального складу методом індуктивної мас-спектрометрії
Дослідження з визначення мінерального складу добових раціонів харчування та окремих овочів були проведені в селах Дроздинь, Вежиця, Старе Село Рокитнівського району Рівненської області та в селах Селезівка, Бігунь, Гаєвичі Овруцького району Житомирської області.
Крім того, в дошкільних дитячих установах № 441, 452, 453 та 655 м.Києва також були відібрані добові раціони та окремі овочі для визначення мінерального складу.
В названих селах було відібрано 55 проб добових раціонів та 49 зразків овочів (картоплі, капусти, буряків та моркви).
Мешканці, у яких відбирались харчові продукти та раціони, проходили детальний інструктаж щодо правил збору їжі протягом доби. Після попередньої підготовки (гомогенізація, консервація частини проби та озолення решти) зразки досліджували на вміст 15 мікроелементів та 4 макроелементи (калій, кальцій, магній, фосфор).
Аналіз проводили методом індуктивної плазма мас-спектрометрії з використанням метрологічно забезпеченого приладу ICP-MS Yokogawa 2000.
Для аналізу вмісту йоду зразок масою 0,15-0,7 г (після леофілізації гомогенізованого зразка раціону в об'ємі 90 мл) змішували з V2O5 і поміщали в кварцеву трубку, яку піддавали нагріванню до температури 1100 С0 під вологим струменем кисню (пірогідроліз). Йод, що виділявся, збирали в розчині тетраметиламонійного гідроксиду, який аналізували на ICP-мас-спектрометрі. Чутливість даного методу для визначення йоду досить висока і складає 0,2 нг?мл-3. Кожен зразок аналізували двічі, а для контролю якості вимірів використовували виміри стандартного матеріалу Національного інституту стандартів США (NICT SRM 1537 a -листя томатів).
Для аналізу вмісту заліза, хрому, марганцю, кобальту, нікелю, міді, цинку також використовували метод ICP-мас-спектрометрії. Зразок піддавали озолінню, після чого розчиняли в суміші кислот (азотної, гідрофторної, перхлорної), використовуючи спеціальну мікрохвильову піч. Потім розчин випарювали, після чого знову розчиняли в 10% азотній кислоті. Після обробки зразки вимірювали на приладі, кожен двічі. Чутливість даного методу аналізу цих елементів знаходиться на рівні десятих пікограма на мілілітр (частка на трильйон).
Для контролю якості дослідження використовували стандартний розчин Національного інституту стандартів США, а також розчин родію, що додавався як внутрішній стандарт.
Для визначення макроелементів використовували метод атомної абсорбції.
2.1.2. Визначення масової концентрації йоду в харчових продуктах та добових раціонах (на вольтамперометричному аналізаторі "Екотест-ВА")
Метод - інверсійна постійнострумова вольтамперометрія по 3-х електродній схемі. Принцип визначення йоду за даним методом засновано на електрохімічному окисленні йод-іонів до молекулярного йоду, висаджені малорозчинної комплексної сполуки, що включає до свого складу молекулу йоду, з подальшим електрохімічним розчиненням на поверхні робочого електроду осаду при лінійній розверстці потенціалу. Вимірюючи величину катодного струму, що протікає при розчиненні осаду, розраховують вихідну концентрацію йоду в розчині.
Методика включає:
1. "суху мінералізацію" - наважку проби обробляють розчином гідроксиду калію, озоляють на електричній плитці та мінералізують у муфельній печі.
2. Отриману золу суспензують, нейтралізують до pH 4-6, проводять центрифугування суспензії.
3. Аліквоту проби вносять в склянку з електрохімічного осередку з фоновим розчином та проводять вимірювання.
4. За отриманими результатами обраховується концентрація йодид-іонів та м