РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
2.1 Дослідження податкового потенціалу офіційного сектору економіки України
В першому розділі роботи нами було викладено теоретичні та теоретико-методологічні підходи дослідження податкового потенціалу економіки. Головний висновок, який слідує з проведеного дослідження полягає у тому, що податковий потенціал економіки за джерелами свого походження може бути розкладено на дві великі частини. Перша - це податковий потенціал офіційної економіки. Друга - це податковий потенціал тіньового сектору економіки. Подібна методологічна властивість дослідження податкового потенціалу звичайно накладає відбиток на логіку та структуру аналітичної частини нашого дослідження та вимагає від нас розгляду цих складових податкового потенціалу.
Таким чином, в першому параграфі другого розділу нами будуть розглянуті резерви податкового потенціалу, що мають джерела походження в офіційному секторі економіки, а в другому параграфі - джерела походження податкового потенціалу тіньового сектору. Крім того, окремий параграф роботи присвячено дослідженню податкового потенціалу Запорізької області.
Для з'ясування резервів податкового потенціалу офіційного сектору економіки необхідно визначити пропорції співвідношення усіх сплачуваних податків до інтегральної бази оподаткування та основних (бюджетоутворюючих) податків відповідно до їх бази.
Основним показником, який характеризує інтегральне співвідношення усіх сплачуваних в економіці податків до їх бази, є податковий коефіцієнт. За великим рахунком податковий коефіцієнт - це простий аналітичний показник, який відбиває пропорцію відношення усіх сплачуваних податків (та прирівняних до них платежів і зборів) до ВВП країни. Динаміка податкового коефіцієнту в Україні зроблена на основі офіційних статистичних даних ДПА України, Міністерства фінансів та Держкомстату наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Податковий коефіцієнт в Україні, % ВВП 1998-2005 рр.
РікПодатковий коефіцієнт199637,40199735,80199832,55199929,17200027,38200127,19200229,26200330,23200429,29200535,78 Джерело: розрахунки автора за даними ДПА, Мінфіну та Держкомстату України
Ми бачимо, що впродовж представленого періоду значення податкового коефіцієнту зменшилося до свого мінімального рівня 27,19 % у 2001 році, а після цього спостерігається повільне зростання показник до 29-30 %. Суттєве зростання податкового коефіцієнту відбулося у 2005 році. Що пов'язано з різними причинами.
Як зазначає А. Соколовська "до основних причин зростання податкового коефіцієнту в 2005 р. в Україні можна віднести:
1) розширення податкової бази внаслідок скасування деяких галузевих пільг, пільг, що надавалися суб'єктам СЕЗ, ТПР і технопарків, а також зростання внутрішнього споживання, що є базою для податку на додану вартість, в результаті перевищення темпами росту імпорту темпів росту експорту (126,0 % проти 106,4 %);
2) зменшення масштабів уникнення податків та ухилення від їх сплати внаслідок посилення контролю за їх справлянням та удосконалення адміністрування окремих податків, передусім, ПДВ. Останнє відбулося в результаті змін, внесених до Закону "Про податок на додану вартість" в 2005 р., завдяки яким було вирішено ряд системних проблем, що перешкоджали ефективному адмініструванню податку" [38]. Ми можемо тільки погодитися з даної думкою і зазначити, що подібне суттєве зростання податкового коефіцієнту впродовж одного року може означати тільки одне. В Україні існує значний податковий потенціал, який може призводити до суттєвого зростання податкових надходжень.
Інше питання, яке слідує з даного висновку полягає у тому, наскільки доцільним та продуктивним є подібне зростання податкового коефіцієнту. Це питання слід розглядати в декількох контекстах.
З теоретичної точки зору аналітичний критерій, що засвідчує в цілому продуктивність податків є критичні значення податкового коефіцієнту на кривій Лаффера. Як відомо специфіка моделі Лаффера полягає у тому, що точки максимуму даної функції становить 0,5. Економічний смисл цієї математичної властивості функції полягає у тому, що при перерозподілі через бюджет більш як половини ВВП економічна система зазнає деструктивних впливів з боку держави, а в динаміці простежується падіння темпів приросту ВВП та/або зростання тіньового сектору економіки. Іншими словами максимізація податкового коефіцієнту протягом окремого періоду може мати суттєві негативні впливи на динаміку соціально-економічного розвитку країни в цілому.
Отримані нами розрахункові значення податкового коефіцієнту в Україні за 1998-2005 рр. та їх співставлення зі значенням точки максимуму на кривій Лаффера дозволяє нам казати про те, що значення податкового коефіцієнту значно менше зазначеного критичного рівня (див. додаток Б). Це також має означати, що економіка не повинна зазнавати суттєвих деструктивних впливів через податкову політику держави. Проте навіть теоретично висновки не є такі однозначні.
Якщо проаналізувати аналітичні властивості даної функції та співставити їх з оцінками податкового коефіцієнту в Україні, то ми можемо побачити, що той рівень перерозподілу коштів, який здійснюється через державний бюджет не дозволяє розвиватися економіці України максимальними темпами. Цей висновок слідує з того, що точка перегину функції Лаффера (друга похідна) знаходиться в точці 0,25. Друга похідна розбиває криву на два інтервали. На першому інтервалі приріст функції відбувається більшими темпами ніж приріст аргументу, на другому - приріст функції відбувається меншими темпами ніж приріст аргументу. Економічна інтерпретація цієї властивості другої похідної полягає у тому, що при збільшення податкового коефіцієнту на інтервалі до величини 25 % зростання ВВП відбувається більшими темпами, при перетині цієї точки та до точки 50 % - зростання ВВП відбувається меншими темпами ніж зростання податкового коефіцієнту. Отже, вже на інтервалі 25 %-50 %