РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНОГО
ЧИННИКА КАР'ЄРНИХ ДОМАГАНЬ
2.1. Структура та організація емпіричного дослідження.
Відповідно до мети і завдань нашої дисертаційної роботи були визначені організація та методичний інструментарій вивчення впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання студентської молоді. Проведення дослідження ґрунтувалось на професійно-етичних принципах конфіденційності, зворотнього зв'язку та добровільної участі в дослідженні.
До загальної вибірки увійшли 191 студент III-V курсів вищих навчальних закладів, з яких 98 жінок і 93 чоловіка. Дослідження проводилось в Київському національному технічному університеті (КНТУ), Житомирському державному університеті (ЖДУ), Житомирському державному технологічному університеті (ЖДТУ), Горлівському державному автодорожньому інституті (ГДАІ) та Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов (ГДПІІМ). Таке поєднання респондентів, які навчаються в столиці та провінції, мало на меті врахувати вплив змінної "місто проживання" на кар'єрні домагання молодої людини, який був зафіксований в попередніх дослідженнях (Магун, Єнговатов).
Дослідження проводилося у період з березня по квітень 2005р. за такою схемою. Респондентам пропонувалось за бажанням взяти участь в дослідженні, присвяченому вивченню професійних намірів студентської молоді. При цьому ми гарантували, що усі їх відповіді є конфіденційними і результати дослідження будуть використовуватися у нашій роботі в узагальненому вигляді. Кожний учасник дослідження, який погоджувався взяти участь у дослідженні, обирав для себе ідентифікаційний 4-значний код, якій зазначав в "паспортичці" кожного бланку запропонованих методик. Учасникам надавалась наша контактна інформація (електрона адреса дисертанта) для того, щоб усі, хто бажає, могли отримати "свої" результати та консультацію. Незважаючи на добровільну процедуру дослідження, після збору емпіричного матеріалу було виявлено невелику кількість зіпсованих протоколів (в усіх випадках - бланки для твору були залишені без відповідей). Дослідження в кожному вузі тривало протягом 1,5 години, після чого на прохання деяких респондентів давались відповіді на запитання, проводились додаткові бесіди.
Для аналізу результатів дослідження впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді використовувався комп'ютерний пакет SPSS (порівняння середніх значень, кореляційний та факторний аналіз) та метод контент-аналізу.
Для визначення впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді та особливості побудови перспективи професійної самореалізації юнаків та дівчат нами був застосований комплекс методик, який складався з 2 блоків: "Кар'єрні домагання" та "Статеворольові стереотипи".
Перший блок методик був спрямований на дослідження суб'єктивної перспективи професійної самореалізації, рівня кар'єрних домагань і стратегій реалізації цих домагань та складався з таких методик: твір "Моє професійне майбутнє", опитувальник "Мої кар'єрні орієнтири" (модифікація опитувальника "Якорі кар'єри" Е. Шейна, перекладений та адаптований В.Е. Винокуровой та В.А. Чикер), авторська анкета "Мої кар'єрні цілі" і методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (див. Додаток А).
Метою другого методичного блоку було дослідити статеворольові уявлення студентів, наявність статеворольових стереотипів в свідомості юнаків та дівчат, а також рівень підпорядкованості цим стереотипам. Для цього використовувалися наступні методики: авторська анкета на виявлення статеворольових стереотипів, авторська модифікація методики незавершених речень "Я-жінка/чоловік", опитувальник BSRI С. Бем (Bem Sex Role Inventory) (див. Додаток Б). Обґрунтуємо використання саме таких методик.
2.2. Обґрунтування вибору методичного інструментарію.
I. Блок "Кар'єрні домагання"
Твір "Моє професійне майбутнє" використовувався нами для вивчення суб'єктивної перспективи професійної самореалізації чоловіків і жінок. Написання твору пропонувалося першим у загальному порядку презентування методик, що, на нашу думку, мусило сприяти виявленню дійсної картини суб'єктивної перспективи професійного шляху, без можливої корекції відповідей під впливом інших методик. Гіпотеза про такий вплив була підтверджена у нашому пілотному дослідженні.
Пропозиція і інструкції "пофантазувати про те, яким би Ви хотіли бачити Ваше професійне життя" мало на меті спрямувати досліджуваних саме на суб'єктивну перспективу професійної самореалізації, а не на конкретну життєву програму, адже, як зазначає Т.М. Титаренко, "знання людини про власне майбутнє завжди досить приблизне, неповне, неточне... І все ж людина бачить свої життєві перспективи як загальну спрямованість імовірних важливих подій." [171, с.180]
На основі проведеного нами теоретичного аналізу перспективи професійної самореалізації особистості, ми аналізували професійну перспективу юнаків та дівчат за такими параметрами:
- усвідомленість - рівень сформованості уявлень про бажані кар'єрні досягнення;
- реалістичність професійної перспективи та спрямовування власних зусиль на те, що може бути реально досягнуто;
- суб'єктність - сприйняття суб'єктивних або об'єктивних чинників як факторів сприяння чи гальмування кар'єрного зростання;
- узгодженість - відповідність рівня суб'єктивної активності заявленому рівню кар'єрних домагань;
- тривалість - хронологічний простір прогнозування професійного майбутнього;
- оптимістичність у прогнозуванні власного кар'єрного шляху та впевненість у можливості власних досягнень.
За таким параметром професійної перспективи як суб'єктність можливі наступні стратегії реалізації кар'єрних домагань:
- суб'єктна - коли тільки власні особистісні риси та якості розглядаються людиною як фактори сприяння або гальмування кар'єри;
- об'єктна - при якій факторами розвитку/нерозвитку кар'єри вважаються соціальні фактори або інші люди, а сама особистість вважає себе лише об'єктом цих впливів на шля