розділ 2.2).
Перевірці підлягали навчальні одиниці змісту знань про молекулярні основи
життя, що стосувалися таких навчальних елементів знань: молекулярний рівень
організації живої матерії; органічні сполуки живих систем; малі органічні
молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди; макромолекули:
полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти; розв’язування елементарних вправ з
молекулярної біології; низькомолекулярні сполуки живих систем; енергетичний
обмін у клітині (АТФ, хемосинтез, фотосинтез); пластичний обмін у клітині
(біосинтез білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів); гомеостаз.
Результати проведеного паралельного експерименту визначали на основі даних
заключного заміру, обчислюючи коефіцієнти засвоєння знань (Кз) та міцності
знань (Км) (чисельні значення зазначених коефіцієнтів перебувають в інтервалі
від 0 до 1). Їх було виражено в кількісних показниках та піддано статистичній
обробці, а також систематизації з подальшим кількісним і якісним аналізом.
Результати, одержані за показником „Коефіцієнт засвоєння знань”, відображені в
таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Результати формувального експерименту за показником
„Коефіцієнт засвоєння знань”
Класи
Кількість учнів
Повідомлено навчальних елементів знань
Відтворено навчальних елементів знань
К з
Експериментальні
384
7680
6221
0,81
Контрольні
390
7800
5070
0,65
Під час аналізу результатів, що зафіксовані в таблиці 3.5, було проведено також
розподіл учнів експериментальних і контрольних класів на 4 групи відповідно до
виявленого рівня засвоєння знань. Це дозволило провести порівняння не
абсолютних середніх значень коефіцієнтів засвоєння знань в експериментальних та
контрольних класах, а частотних, відсоткових розподілів даних. Наявність чи
відсутність статистично вірогідних відмінностей отриманих даних встановлювали
методом (критерієм К.Пірсона) [ 105], який обчислювали за формулою:
= (3.2),
де f?e – відносна частота інтервалу одного ряду,
f?k – відносна частота інтервалу іншого ряду,
m – загальна кількість груп, на які поділилися результати спостережень.
Кількість ступенів свободи при – критерії визначається шляхом віднімання 1 від
загальної кількості груп (m), на які поділилися результати спостережень. У
паралельному експерименті кількість ступенів свободи дорівнює 3, оскільки поділ
учнів здійснено на чотири групи відповідно до 4 рівнів засвоєння знань: m – 1 =
4 – 1= 3
Встановлення достовірності одержаних експериментальних даних здійснювали в
такій послідовності:
Обчислювали емпіричне значення – критерію () для порівнюваних вибірок за
формулою 3.2.
Порівнювали емпіричне значення – критерію () з критичним значенням (.) для
ступенів свободи 3 при виборі ймовірно допустимої похибки 0,05, зважаючи при
цьому на те, що одержані результати педагогічного експерименту будуть
достовірними, якщо >.
Результати частотного розподілу учнів за рівнями засвоєння знань підтвердження
їх достовірності на основі обчислень – критерію на рівні значущості 0,95
представлені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Розподіл учнів експериментальних і контрольних класів за досягнутими у
формувальному експерименті
рівнями засвоєння знань про молекулярні основи життя
Рівень засвоєння знань
Відносні частоти, f / е та f / к, %
Відмінність
експериментальні класи
контрольні класи
18,1
40,6
56
7,81
>
сукупності різні
ІІ
26,4
35,1
ІІІ
33,6
13,5
ІV
21,9
10,8
Аналіз наведених у таблиці даних, що характеризують рівні сформованості знань
старшокласників про молекулярні основи життя на кінець паралельного
експерименту, свідчить, що при достовірній імовірності 0,95 для ступенів
свободи m – 1 = 3 > . А це дозволяє зробити висновок, що одержані результати є
достовірними.
Результати паралельного формувального експерименту за критерієм „Рівень
засвоєння знань” наочно ілюструє гістограма ( рис. 3.7 ).
Рис. 3.7 Рівні засвоєння знань про молекулярні основи життя,
досягнуті в паралельному експерименті
Таким чином, розроблений експериментальний підхід до формування знань про
молекулярні основи життя забезпечує статистично значущі відмінності досягнутих
результатів. Тож гіпотеза про ефективність формування знань за
експериментальним підходом у паралельному експерименті здобула підтвердження.
Наскільки формування знань про молекулярні основи життя в паралельному
експерименті відбулося свідомо і повно, з’ясовували за показником „Коефіцієнт
міцності знань”. Про міцність засвоєних знань робили висновок за результатами
повторного виконання завдань підсумкового зрізу з відступом у часі – через 3
місяці після завершення формувального експерименту.
Таблиця 3.7
Результати формувального експерименту за показником
„Коефіцієнт міцності знань” (зріз з відступом у часі)
Класи
Кількість учнів
Повідомлено навчальних елементів знань
Збережено у пам’яті навчальних елементів знань
К м
Експери
ментальні
384
7680
5837
0,76
Контрольні
390
7800
4446
0,57
З таблиці 3.7 бачимо, що й з відступом у часі зафіксовано відмінність у
значеннях обраного показника – коефіцієнта міцності знань – в експериментальних
і контрольних классах: 0,76 – 0,57 = 0,19 або 19 %. Наявність статистично
вірогідних відмінностей отриманих даних також встановили методом . Отримане
значення = 6,33 більше відповідного табличного значення для ступенів свободи m
– 1 = 1, що складає 3,84 при імовірності допустимої похибки 0,05. Отже, > і є
свідченням достовірності отриманих результатів за показником „Коефіцієнт
міцності знань”.
За критерієм „Педагогічний ефект експериментального навчання” ефективність
формування знань старшокласників про молекулярні основи ж
- Київ+380960830922