РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ
2.1. Загальні положення
Багато проектів, особливо проектів впровадження інформаційних технологій, завершуються невдало. Одним з основних шляхів вдосконалення діяльності організацій є використання досвіду з попередніх проектів. На жаль в сучасній теорії управління проектами приділяється дуже мало уваги до використання досвіду в майбутньому. Стандартні підходи, визначені в стандартах з управління проектами забезпечують тільки засвоєння уроків або, іншими словами, фіксацію фактів, параметрів та величин, за якими проект був неуспішний [123; 129]. Визначити не тільки факти, але й причини їх виникнення є дуже важливим для досягнення успіху в майбутньому. Застосування когнітивних моделей управління проектами щодо аналізу проектів та формування, накопичення та оновлення бази формалізованих методологій щодо використання їх у майбутньому, забезпечить організації методами та інструментами використання кращого досвіду в управлінні проектами.
Одним із ключових ресурсів при реалізації проектів є інформація й знання, породжені їй. При аналізі складних систем неможливий традиційний підхід до аналізу процесів для виробітку комплексних рішень. Розумною альтернативою в такій ситуації є перехід до когнітивної структуризації процесів і виробітку рішень на основі результатів когнітивного моделювання.
Когнітивне моделювання є одним із класів імітаційного моделювання, в основі якого лежить побудова й дослідження когнітивної карти ситуації. Для цих цілей використовується апарат знакових, зважених знакових і функціональних знакових графів. Він дозволяє працювати з даними як якісного, так і кількісного типу. Тому його досить зручно використовувати при дослідженні розвитку і функціонування соціально-економічних систем.
При реалізації проектів когнітивне моделювання дозволяє: досліджувати проблеми, які описуються нечіткими факторами й взаємозв'язками; враховувати зміни зовнішнього середовища; планувати майбутнє з обліком наявних у сьогоденні перспектив, ресурсів, засобів; знаходити можливості по управлінню конфліктами; моделювати інформаційні впливи; використовувати об'єктивно сформовані тенденції розвитку ситуації у своїх інтересах.
Когнітивними моделями проектів будемо називати моделі проектів з вбудованими механізмами вилучення та формалізації уроків та кращої практики проектів для подальшого їх використання.
Базові інструменти управління проектами на основі когнітивних моделей включають операції перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань і формування нових моделей проектів та їх моніторингу з урахуванням поточних баз знань (рис.2.1).
Рис. 2.1. Концептуальна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань
Робота з базами знань здійснюється не тільки на рівні формування моделі проекту, але і на фазі його реалізації, через систему моніторингу. При цьому розширюються моделі і алгоритми їх формування на фазах ініціалізації, виконання та завершення проекту, тобто, розширюються моделі моніторингу і управління змінами проектів.
Можна виділити такі операції перенесення уроків проектів та кращого досвіду:
1. створення нового проекту на основі базової методології;
2. оновлення методології управління проектом при зміні базової методології;
3. перенесення уроку проекту до бази уроків;
4. перенесення кращої практики по проекту до бази кращої практики через систему моніторингу;
5. перенесення кращої практики до бази кращої практики по завершенню проекту;
6. перенесення або застосування кращої практики по проекту як базової методології або корегування існуючої базової методології;
7. перенесення кращої практики до розширеної моделі проекту в ході виконання проекту;
8. перенесення уроків попередніх проектів до розширеної моделі проекту;
9. корегування базової методології з урахуванням уроків по проекту;
10. перенесення уроків по проекту до бази уроків по завершенню проекту.
Дані операції не є стихійними та можуть бути задіяні тільки після відповідного рішення керівництва організації або після відповідного подання офісу з управління проектами. Згадування про проектний офіс цілком не випадкове адже саме дана структура, яка організаційно складається з керівництва організації, спеціалістів з управління проектами і представників зацікавлених сторін може забезпечити перенесення та застосування кращого досвіду в управлінні проектами.
Які фактори, причини можуть викликати застосування когнітивних моделей?
Насамперед можна визначити основні параметри по проекту, за яких може бути викликана побудова когнітивних карт або виявлення причин, що призвели до невдач по проекту:
- терміни проекту (несвоєчасне виконання/завершення проекту);
- якість продукту (неналежна якість продукту проекту);
- зацікавлені сторони (незадоволення зацікавлених сторін проекту);
- бюджет проекту (перевищення бюджету проекту) тощо.
Для моделювання когнітивної моделі ситуації можна використати класичну модель щодо опису слабкоструктурованих ситуацій, яка являє собою орієнтований зважений граф в якому [1; 3; 47]:
- вершини взаємно відповідають базисним факторам ситуації, в термінах яких описуються процеси в ситуації;
- визначаються безпосередні взаємозв'язки між факторами.
Вплив факторів може бути посилюючим (позитивним), гальмівним (негативним) або змінного знаку залежно від додаткових умов. В цілому когнітивна карта відображає лише взаємний вплив факторів один на одний та не може показати детальний характер цих впливів й динаміку зміни впливів залежно від зміни ситуації. Виходячи з природи самого моделювання когнітивних карт [8] як інструменту побудови ситуаційних моделей, що використовуються при прийнятті управлінських рішень, неможливо описати всі моделі конкретних ситуацій, що призвели до порушення базисних параметрів проекту через