РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті
ім.М.І.Пирогова на базі міської лікарні “ Центр матері і дитини“, відділення
для недоношених дітей ВОДКЛ протягом 1999-2006 рр.
2.1. Характеристика обстежених новонароджених
Основну групу склали 180 недоношених дітей: 86 хлопчиків (47,8 %) і 94 дівчинки
(52,2 %).
Вони були розподілені на 3 підгрупи залежно від гестаційного віку (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Кількісний склад недоношених новонароджених
Підрупи дітей
Гестаційний вік
Кількість дітей
35-37
52
28,9
II
32-34
69
38,4
III
26-31
59
32,7
Особливості перебігу вагітності і пологів проаналізовані у 145 жінок. У 35
жінок дані були неповними або були відсутні і тому не брались до уваги при
аналізі.
Контрольну групу склали 145 доношених новонароджених дітей, серед яких
хлопчиків було 62 (42,9 %), дівчаток - 83 (57,1 %).
Віковий склад матерів поданий в табл. 2.2. Більшість дітей контрольної групи
народилась від жінок віком 20-27 років. Віковий склад жінок, які народили
передчасно, коливався у межах 16-40 років.
Таблиця 2.2
Вік матерів обстежених новонароджених
абс.ч. (%)
Вік матерів
Групи дітей
Основна група
Контрольна група
II
III
Всього
До 20 років
11 (35,5)*
21 (32,8)*
14 (28,0)*
46 (31,6)*
23 (16,0)
21-25 років
6 (19,3)
10 (15,6)*
9 (18,0)*
25 (17,3)*
47 (32,5)
26-30 років
5 (16,1)
6 (9,3)*
5 (10,0)*
16 (10,9)*
40 (27,8)
31-35 років
3 (9,7)
13 (20,3)
11 (22,0)
27 (18,6)
23 (15,9)
Більше 35 років
6 (19,3)*
14 (21,9)*
11 (22,0)*
31 (21,6)*
12 (7,8)
Примітка. * - відмінність достовірна відносно показника контрольної групи (p <
0,05).
Як свідчать дані таблиці, має місце відносно висока питома вага молодих і
“вікових” матерів недоношених дітей порівняно з контрольною групою (p < 0,05).
У зв’язку з цим слід зробити висновок, що вік матері (молодший 20 і старше 35
років) може бути одним з факторів, що впливають на частоту невиношування
вагітності.
На відміну від контрольної групи у більшості жінок основної групи вагітність
була повторною (табл. 2.3).
Так, від першої вагітності народилось 38,9 % дітей проти 55,3 % жінок
контрольної групи (p < 0,05), від II-V – 43,9 % проти 40,0 %, від VI і більше –
17,2 % проти 5,1 % відповідно (p < 0,05). В останньому випадку (від VI-XI
вагітності) частіше народжувались глибоконедоношені діти і діти з затримкою
внутрішньоутробного розвитку. Отже, недоношені діти частіше народжуються при
повторній вагітності, а при кількості попередніх вагітностей більше 6 –
глибоконедоношені.
Таблиця 2.3
Паритет матерів обстежених дітей
абс.ч. (%)
Кількість попередніх вагітностей
Група обстежених
Основна
Контрольна
56 (38,9)*
80 (55,3)
IІ-V
64 (43,9)
58 (40,0)
Більше V
25 (17,2)*
7 (5,1)
Примітка. * - відмінність достовірна відносно показника контрольної групи (p <
0,05).
Переважна більшість вагітних контрольної групи 135 (93,1%) регулярно
спостерігалася акушером-гінекологом в жіночих консультаціях. Лише 10 жінок (6,9
%) до пологів не стояли на обліку. Також переважна більшість жінок основної
групи 131 (90,6 %) відносно регулярно відвідували жіночу консультацію. 14 жінок
(9,4 %) відвідували жіночу консультацію нерегулярно або не відвідували зовсім
.
Перебіг вагітності і пологів у жінок контрольної групи був фізіологічний. Під
час вагітності було госпіталізовано 3 (2,1%) жінки з контрольної групи –
(поперечне положення плода, підозра на передлежання плаценти). Тривалість
перших пологів коливалась у межах 9-16 годин, повторних – від 5 до 15 годин.
У всіх жінок основної групи мав місце несприятливий перебіг вагітності
(акушерська, соматична патологія, інфекційні хвороби, несприятливі
соціально-побутові умови тощо).
У жінок, які народили недоношених дітей з I підгрупи, токсикоз (ранній і/або
пізній) вагітності мав місце практично у кожної третьої жінки – 11 (35,5 %),
загроза переривання вагітності – у кожної другої – 15 (48,4 %). Вагітність
двійнею спостерігалась у 5 (16,1 %) випадках. Раннє відходження навколоплодових
вод і тривалий безводний проміжок мали місце у 7 (22,6 %) жінок. Слабкість
пологової діяльності відмічено у 5 (16,1 %) жінок. Стрімкі пологи відмічені у
однієї жінки (3,2 %). Стимуляція пологів проводилась у 3 (9,7 %) жінок. У 2
жінок (6,5 %) пологи проведені за допомогою кесарського розтину. В анамнезі
половини жінок відмічені гострі респіраторні вірусні інфекції.
У вагітних другої підгрупи гестоз першої і/або другої половини вагітності мав
місце в 37 жінок (57,8 %). Загрозу переривання вагітності відмічено у 36 жінок
(56,2 %), у звўязку з чим 21 жінка (32,8 %) була госпіталізована. Вагітність
двійнею мала місце у 6 жінок (9,4%), раннє відходження навколоплідних вод – у
11 (17,2%). Стрімкі пологи спостерігались у 2 жінок (3,1%). Стимуляція пологів
виконувалась у 7 жінок (10,9 %). Кесарський розтин проведений у 4 вагітних (6,3
%). В анамнезі 34 жінок (53,1%) були один або декілька абортів, викидні в
різних термінах вагітності. 7 жінок (10,9%) працювали в шкідливих умовах.
Курили 12 жінок (18,7%).
У більшості жінок III підгрупи, які народили глибоконедоношених дітей, перебіг
вагітності ускладнився гестозом – 28 (56,0 %), загрозою переривання – 27 (54,0
%), супутньою соматичною патологією: вегето-судинна дисфункція – 12 (24,0%),
анемія – 7 (14,0%), грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції – 6 (12,0
%). 8 жінок (16,0 %) мали гінекологічні захворювання: аднексит, фіброміома
тощо. Пологи ускладнились тривалим безводним проміжком у 17 жінок (34,0 %).
Стрімкі пологи мали місце в 3 випадках (6,0 %). Пологи двійнею