РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ТЕМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МЕДИЧНОГО
КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ
Модель АПМКД дає підстави стверджувати, що накладання двох комунікативних сфер
зумовлює таку специфічну рису теми цього дискурсу, як тематичний дуалізм.
Спираючись на надане розуміння макротеми, вважаємо, що
сфера комунікації "Професійна діяльність" об’єктивується макротемою "Робота
лікарні", оскільки базовий концепт професійних дискурсів УСТАНОВА
вербалізується в АПМКД у тому обсязі, що відповідає специфіці медицини як
фахової діяльності (установа – лікарня) й загально-практичній меті АПМКД –
забезпечення функціонування лікарні;
сфера комунікації "Медицина" об’єктивується макротемою "Лікування хворого",
оскільки базовий концепт медичного дискурсу ЗДОРОВ’Я вербалізується в АПМКД у
тому обсязі, що відповідає специфіці медицини як фахової діяльності й
загально-практичній меті АПМКД – надання медичної допомоги хворим.
Таким чином, тема АПМКД має дуалістичну природу, охоплюючи дві макротеми.
Для виявлення дискурсотворчої ролі теми в цьому розділі досліджуємо особливості
тематичної організації АПМКД у семантичному, змістовному, інтеракційному
аспектах.
Тематично релевантні мовні засоби і організація семантичного простору
англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу
Семантичний простір дискурсу структурується елементами, репрезентованими
мовними знаками, що вербалізують одиниці базових ментальних структур. Потреба
аналізу семантичного простору АПМКД випливає з того, що смисли як складники
змістовного простору конструюються на основі значень мовних одиниць –
складників семантичного простору. Значення мовної одиниці як елемент
вербалізованого знання визначає тематичну релевантність цієї одиниці. Тематично
релевантними в АПМКД, таким чином, є мовні засоби вербалізації концептів
ЗДОРОВ'Я, УСТАНОВА. Вивчення тематичної організації семантичного простору АПМКД
потребує інвентаризації та систематизації тематично релевантних мовних засобів,
встановлення їхньої організації у структурах вербалізованих знань.
Характеристики і статус тематично релевантних мовних засобів
Критеріальні ознаки АПМКД спричиняються до того, що досліджуваний дискурс
насичений значною кількістю мовних одиниць, які вербалізують спеціальні знання,
тобто медичних термінів. Проблеми аналізу терміносистем постійно привертають
увагу мовознавців [36; 63; 65; 114; 150; 203; 213 та ін.]; що поширюється і на
медичну термінологію [138; 177; 198; 216; 222 та ін.].
Специфіка термінів як номінативних знаків полягає в тому, що вони створюються
для визначення речей, явищ, відношень, які мають комунікативну та когнітивну
значущість лише в особливому семіотичному просторі – просторі тієї чи іншої
професійної діяльності [63]. Головним засобом, який дозволяє встановити
термінологічний статус мовних одиниць, є аналіз контексту в поєднанні з хоча б
елементарним фаховим аналізом [213, с. 12].
На думку лінгвістів, термін є вербалізованим результатом професійного мислення,
значущим лінгвокогнітивним засобом орієнтації в професійній сфері та
надзвичайно важливим елементом професійної комунікації. У терміні реалізуються
механізми пізнання тієї або іншої галузі знань або діяльності, у ньому
репрезентовані структури спеціального знання, які слугують відправною точкою в
осмисленні професійного простору й сприяють оптимальній організації діяльності
фахівців. Термін є інструментом професійної комунікації, засобом актуалізації
професійних знань у процесі діяльності і являє собою омовлену інформацію,
отриману в результаті досвіду взаємодії людини з предметним і віртуальним
світом у процесі конкретної професійної діяльності [63].
За Б.М. Головіним: "Термін – це слово або словосполучення <…>, яке має
професійне значення, яке виражає й формує професійне поняття та застосовується
в процесі (і для) пізнання й освоєння певного кола об'єктів і відносин між ними
– під кутом зору певної професії" [65, с. 264].
Стосовно ознак терміна висловлюється думка, що "необхідними та достатніми
ознаками терміна є:
- співвіднесеність зі спеціальним поняттям;
- відтворюваність (адже термін вважаємо за мовну одиницю);
- наявність дефініції, яка вміщує термін у відповідну термінологічну систему"
[213, с. 7].
Термінологічні мовні одиниці охоплюють прості терміни, складні терміни і
терміни-словосполучення [108, с. 54], згідно з іншою точкою зору, терміни за
структурою можуть бути однослівними або багатослівними [156, с. 4]. На думку
лінгвістів, багатослівні терміни складають більшу частину будь-якої
термінології [203, с. 14]. Поряд з багатослівними термінами використовують
їхній скорочений варіант, що являє собою або еліптичне утворення, або певну
лексичну трансформацію повного терміна [203, с. 12]. Повна й скорочена форма
терміна розглядається як синонімія. Скорочений варіант терміна (апокопа,
афереза і акронімія) функціонує як самостійний знак спеціального поняття,
контекстуально не пов'язаний зі своїм багатослівним еквівалентом, і є
повноправним членом відповідної термінологічної системи [47, с. 49; 203, с.
12].
Характерною рисою АПМКД є не тільки значна кількість термінів, а й варіювання
їхніх структурних параметрів. Так, реєструємо вживання простих термінів,
складних термінів, термінів-словосполучень і скорочених форм термінів.
Прикладами вживання простих термінів є: pulse – пульс, heart – серце, blood –
кров, chest – грудна клітка, autopsy - розтин та ін., наприклад:
‘Yeah,’ Sara said, feeling things starting to click in her head. ‘Did you get
my report yet?’
He shook his head, not understanding. ‘What?’
‘That’s where I was last night, doing the aut
- Київ+380960830922