РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА В НОМІНАТИВНО–КОГНІТИВНОМУ
ВИСВІТЛЕННІ
Організація будь-якої терміносистеми – це завжди результат складного і
тривалого процесу, оскільки залежить не тільки від ряду факторів та умов, але й
від їхньої взаємодії. Усі фактори, які впливають на цей процес, можна розділити
на дві групи: екстра- та інтралінгвальні [80, с. 67]. Тому аналіз
терміносистеми КП з урахуванням саме цих факторів міг би сприяти отриманню
повної інформації стосовно цієї сукупності спеціалізованих термінологічних
одиниць.
На сучасному етапі розвитку лінгвістики терміносистема КП не може бути
різнобічно досліджена без розгляду її когнітивних основ. Не менш перспективним
з погляду вивчення терміносистеми КП є аналіз термінологічних одиниць, які
номінують процеси й види діяльності суб’єктів і об’єктів, що можна виявити за
допомогою побудови сценарного фрейма.
Застосування методів когнітивного аналізу для вивчення терміносистеми КП з
погляду конкретних когнітивних моделей уможливлює глибоке проникнення у процеси
формування як окремих термінів КП, так і цілої системи, утвореної за їхньою
участю. У цьому розділі розглянемо семантичні та структурні особливості
терміносистеми комерційного права для її впорядкування, а також відобразимо
номінативно-когнітивні характеристики сценарного концепту “комерція” як однієї
з домінант комерційного права.
2.1. Екстралінгвальні характеристики термінів комерційного права
У зв’язку з тим, що англомовна терміносистема КП раніше не була предметом
спеціального дослідження, на першому етапі аналізу за допомогою розробленої
нами методики з урахуванням запропонованих С.В. Гриньовим (1993) та С.Г.
Казаріною (1998) критеріїв розглянемо екстралінгвальні та інтралінгвальні
характеристики термінів КП, які дадуть загальні уявлення про досліджувану
терміносистему. У 1993 р. С.В. Гриньовим, який вивчав стан сучасного
термінознавства на матеріалі різних мов, був розроблений перелік критеріїв, за
допомогою яких у формалізованому вигляді можна представити найбільш значимі
характеристики будь-якої терміносистеми [80, с. 68].
Зокрема, на думку С.В. Гриньова, до таких критеріїв належать [80, с. 68]:
- історичні характеристики терміносистеми;
- дані про її походження;
- замкнутість (співвідношення власних термінів та запозичених з інших
терміносистем тієї ж мови).
Другу групу параметрів складають характеристики, названі С.В. Гриньовим
формальними [80, с. 68]:
- розмір терміносистеми (до 100 термінів – мікротермінологія; 100-1000 –
мезотермінологія; білше 1000 – макротермінологія);
- структурний склад термінів (види і співвідношення їхніх структурних типів);
- середня довжина термінів (лексична – середня кількість слів, що входять у
термін; знакова – середня кількість знаків у термінах);
- мотивованість, під якою мається на увазі семантична прозорість;
- систематизованість.
До третьої групи – семантичні характеристики – належать такі показники 80,
с.68]:
- предметна віднесеність;
- повнота термінології (відсутність у ній лакун);
- семантична цілісність (відсутність автономних фрагментів, відірваних від
основного корпусу термінології);
- понятійна ізоморфність термінології (встановлення долі омонімії, полісемії,
синонімії);
- абстрактність/конкретність і категоріальні співвідношення (співвідношення
термінів, що називають поняття різних категорій: об’єкти, процеси і т.ін.).
Автор пропонує враховувати нормованість функціональний параметр до якого
належать загальноприйнятість і вживаність термінології [54, c. 69-78].
С.Г. Казаріна на основі дослідження медичної термінології розробила такі
додаткові критерії для оцінки терміносистем:
- цілісність (наявність внутрішньосистемних зв’язків, завдяки чому сукупність
термінів набуває здатності до відносно самостійного функціонування і розвитку,
а також охоплення елементами системи всіх концептів),
- моделі утворення, серед яких автором виділяються 4 основні: філіаційна
(утворення терміносистеми філіацією термінології окремої галузі знання, у
зв’язку з чим вона однорідна, включає в основному базові терміни й лише
невелику кількість термінів, запозичених із інших галузей); контамінаційна
(утворена на базі термінологій двох галузей знання); гетерогенна (утворена на
основі декількох терміносистем) і гомогенна [87, c. 73].
У зв’язку з цим при аналізі терміносистеми КП була використана модифікована
нами схема різнобічної характеристики. У нашій роботі ми ділимо всі
характеристики терміносистеми на дві групи – екстралінгвальні та
інтралінгвальні з виділенням у рамках кожної з них більш конкретних
характеристик. Виходячи з описаних вище критеріїв та параметрів проаналізуємо
екстралінгвальні характеристики терміносистеми КП.
2.1.1. Виокремлення комерційного права у структурі загального права
Розширення сфери відносин між продавцем і покупцем регулюються комерційним
правом, розвиток міжнародної торгівлі підвищує роль комерційного права. В
окремих країнах цей процес, який дістав назву “комерціалізації” цивільного
права, привів навіть до об’єднання комерційного та цивільного права в єдину
кодифікацію.
Ускладнення економічних відносин вимагало законодавчого закріплення майже всіх
інститутів комерційного і багатьох інститутів цивільного права. Наприклад, в
Англії прийнято закони про продаж товарів (1893 і 1980 р.р.), про векселі (1882
р.), про власність (1925 р.), про компанію (1948 р.). У США деякі штати мають
цивільні кодекси. Торговельний кодекс (розроблений у 1958 р.), який уніфікував
окремі інститути комерційного права, діє у всіх штатах (за винятком Луізіани,
Віргінських островів та федераль
- Київ+380960830922