РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОПЕДЕВТИЧНИХ ЗНАНЬ З ХІМІЇ В УЧНІВ 4-6 КЛАСІВ
Результати констатувального експерименту стали підставою для розробки змісту і
структури системи факультативних занять з хімії, об’єднаних у єдиний
пропедевтичний курс “Хімія навколо нас”. Тому, організовуючи і проводячи
пошуковий і формувальний педагогічний експерименти, ми розв’язували такі
завдання:
Відбір навчального теоретичного матеріалу і хімічних дослідів для
факультативних курсів на підставі принципів побудови шкільного курсу хімії.
Розробка програм факультативних курсів пропедевтичного навчання хімії учнів 4-6
класів.
Моделювання процесу формування пропедевтичних знань і уявлень з хімії в учнів
4-6 класів у факультативному навчанні.
Теоретичне обґрунтування методики організації і проведення пропедевтичного
факультативного навчання хімії учнів 4-6 класів.
Для розв’язання перших двох завдань необхідно було з’ясувати принципи відбору
та побудови змісту і структури пропедевтичного факультативного курсу й
охарактеризувати їх.
2.1. Принципи відбору і побудови змісту і структури пропедевтичного
факультативного курсу «Хімія навколо нас»
Пропедевтичний курс “Хімія навколо нас” розробляється з урахуванням
психолого-педагогічних і методичних факторів поетапного засвоєння учнями понять
про речовини, які оточують їх удома, в побуті, в школі тощо.
Для формування знань про речовини і явища, що з ними відбуваються,
застосовувалися методи наукового пізнання як теоретичного, так і
експериментального характеру, які мали спрощений вигляд, частіше були
прообразом технологічних процесів хімічних виробництв.
Учні 4-6 класів за своїми віковими особливостями виявляють неабиякий
пізнавальний інтерес до пропонованих тем з хімії завдяки демонстраціям хімічних
реакцій, умовам їх перебігу, цікавим дослідам з розчинами тощо. Особливості
віку дітей, що описані у параграфі 1.1, були враховані при відборі навчального
матеріалу та його викладанні. Процес викладання здійснювався на основі
дидактичних принципів: науковості, доступності, наочності, зв’язку теорії з
практикою, систематичності та ін. Ці принципи є непорушними у викладанні
будь-якого шкільного предмету. Тому що вони ґрунтуються на філософському
положенні про навчання не заради школи, а для життя, про роль практики у
процесі пізнання, оскільки наукове знання не може розвиватися, не спираючись на
практику. Наукове знання допомагає учням глибше розуміти та засвоювати
закономірності явищ природи. Принцип зв’язку теорії з практикою реалізовано
завдяки багатьом програмам факультативних курсів з хімії, розроблених у різний
час і з різною метою для основної і старшої школи [6, 34, 40, 43, 49, 59, 64,
150, 169, 176, 177].
У процесі навчання хімії на факультативних заняттях пропедевтичного курсу
“Хімія навколо нас” важливим є описування властивостей речовин і хімічних явищ
та їх практичного значення в різних галузях. При систематичній демонстрації на
заняттях існуючого взаємозв’язку науки з життям, коли з потреб життя виникає
теорія, а її положення перевіряються практикою, у свідомості учнів формуються
локальні картини природи.
Отже, оволодіння учнями елементарними уявленнями про речовини, їх властивості,
що детермінують природний і штучний матеріальний світ, розуміння
атомно-молекулярного вчення, зв’язку хімії з життям, значення хімічного досліду
як методу пізнання мали знайти своє науково-методичне відбиття у викладанні
пропедевтичного курсу з хімії учням 4-6 класів. Для створення ефективного
пропедевтичного курсу з хімії проаналізовано науково-педагогічну літературу з
проблеми побудови і відбору змісту навчального матеріалу.
За загально-педагогічними вимогами до відбору навчального матеріалу, який
складає зміст пропедевтичного курсу з хімії, відомо, що відбір здійснюється
насамперед за принципами системності, тобто врахування логічної взаємозв’язаної
послідовності хімічних понять, закономірностей їх розвитку, та посильності,
який враховує рівень підготовки учнів до сприймання і осмислення
запропонованого навчального тексту [39, 40, 91, 158].
Ці принципи зобов’язують вносити до змісту факультативних курсів ретельно
перевірені та зафіксовані наукою факти, зрозуміло, з урахуванням того, що між
хімією як наукою і хімією як навчальним предметом існує багато чого спільного,
але й багато відмінностей, про що детально доведено Н.Є. Кузнецовою [109,
с.42-43]. У той же час доведено, що розвиток мислення дітей 9-12 років і
стимулювання їх інтересу до матеріалу, що вивчається, найбільш ефективно
відбувається при розкритті прикладного характеру цього матеріалу [125].
Добір навчального матеріалу для факультативних курсів здійснювали так, щоб
факти і явища, закономірності, судження і самі хімічні поняття були доступні
для засвоєння учнями, що досягалося шляхом відповідності цього матеріалу
розумовому і психічному розвитку школярів. Разом з тим матеріал намагалися
подавати за проблемним підходом, який сприяв формуванню стійких позитивних
мотивів пізнавальної діяльності, яка динамічно зростала з кожним роком.
Пріоритетним матеріалом у відборі був той, що мав більше компонентів
прикладного характеру з демонстрацією хімічних дослідів, зразків, моделей
тощо.
Важливим положенням, якого дотримувалися при відборі фактів, понять, хімічного
експерименту, було те, щоб вони забезпечували формування наукової картини світу
[16]. Тут доцільним є принцип історизму, який реалізується через персоніфікацію
навчального матеріалу, цікаві історичні факти, легенди, міфи та інше.
Провідною тезою у побудові пропедевтичного курсу ст
- Київ+380960830922