РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Клінічна частина проводилася на базі Дорожньої клінічної лікарні №1 ст. Київ (головний лікар Ю.М. Безпалько) та на базі дитячої поліклініки №1 Дарницького району м. Києва (виконуючий обов"язки головного лікаря О.О. Коляда), імунологічні дослідження проводилися в імунологічній лабораторії на базі НДІ кардіології ім. М.Д. Стражеско.
Під нашим спостереженням знаходилося 125 дітей. Із них 75 дітей з проявами алергічної схильності (основна група) та 25 дітей хворих на атопічний дерматит (група порівняння), яка створена для порівняльної оцінки біохімічних та імунологічних показників, та 25 здорових дітей (група контролю) віком від 1 до 3 років.
Серед дітей основної групи було 38 хлопчиків та 37 дівчаток віком від 6 місяців до 3 років з них 41 дитина була віком до 12 місяців життя та 34 дітей - від 1року 1місяця до 3 років. Діти групи порівняння були віком від 1 року до 3 років.
Після проведення обстеження 50 дітей основної групи та 15 дітей групи порівняння отримували профілактично-реабілітаційні заходи, які включали призначення ферментних препаратів (панкреатин), пробіотиків (йогурт), мембраностабілізаторів (кетотіфен). З 50 дітей основної групи у 25 дітей, окрім даних препаратів, профілактично-реабілітаційний комплекс включав призначення препаратів магнію (Береш Магне плюс В6). Комплекс реабілітаційних заходів проводився на фоні гіпоалергенної дієти з обов"язковим веденням "харчового щоденника" та гіпоалергенного побуту. Для запобігання сухості шкіри використовувалися зволожуючі гелі та креми, білизна рекомендувалася тільки з натуральних тканин. При цьому медикаментозні засоби дітям з АС призначалися упродовж 2-3 тижнів, дітям з атопічним дерматитом 2-3 місяці. Спостереження за дітьми проводилося на протязі трьох років.
Для обстеження спостережуваних дітей використовувались анамнестичні та клініко-лабораторні дані, включаючи результати імунологічних, фотометричних та флюоресцентних методів дослідження, а також статистична обробка одержаних результатів.
Критерієм залучення дітей до дослідження були наявність обтяженої алергічної спадковості, фенотипових малосимптомних ознак алергії. Групу контролю склали здорові діти. Діти в усіх группах спостереження були співставлені за віком, соціальними умовами. Клінічний метод складався з оцінки даних анамнезу (генетичного, антенатального та постнатального). При обстеженні дітей значна увага приділялась визначенню факторів ризику, які могли сприяти розвитку алергічної патології у дітей: вивчались особливості спадковості, акушерський анамнез матері, перебіг пологів, характер вигодовування. Критерієм відбору дітей з алергічною схильністю (АС) були сімейна алергічна обтяженість, наявність легких транзиторних алергічних реакцій на харчові продукти, укуси комах, нестійкі випорожнення, "географічний" малюнок язика. Алергічні прояви головним чином виникали у спостережуваних дітей в перші 3 місяці. Для дітей з атопічним дерматитом (АД) (група порівняння) характерним був хронічний рецидивуючий перебіг захворювання, свербіж, сухість шкіри на протязі шести тижнів, без позитивної динаміки від проведення відповідної терапії. Загально-клінічні методи дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрологічне дослідження, дослідження калу на дисбактеріоз) та інструментальні методи дослідження (ультрасонографічне дослідження органів черевної порожнини) проводилося всім дітям, які знаходилися під спостереженням.
Для виконання лабораторних досліджень забір крові проводився одно моментно зранку з ліктьової вени. Обстеження проводилося у динаміці: до і після проведення рекомендованого профілактично-реабілітаційного комплексу. Визначення показників загального білку, альбумінів, холестерину, ЛПВЩ, КК, ЛДГ, макроелементів (Mg, Ca, P) проводилось фотометричним методом на фотометрі Dr.Lange, при цьому використовувався стандартний набір діагностикумів (BIO-RAD, "ELITECH"). Метод полягає в утворенні досліджуючими показниками забарвленого комплексу в лужному середовищі. Стандартний розчин готується наступним чином: до 10 мкл розчину відомої концентрації додається 1 мл реагенту. Досліджуваним розчином є сироватка крові, яку отримували шляхом центрифугування зразка венозної крові обстежуваних дітей. Розчин порівняння готується наступним чином: до 10 мкл сироватки крові хворого додається 1 мл реагенту. Обидва розчини (стандарт та розчин порівняння) розміщуються в прозорій кюветі та інкубуються в термостаті при температурі 370С протягом 5 хвилин. Так само інкубується і контрольний розчин, який складається з 1 мл реагенту та 10 мкл дистильованої води.
Після 5 хвилин інкубації проводять фотометрію всіх трьох зразків (контроль, стандарт та розчин порівняння) світовою хвилею різної довжини. Цей метод заснований на порівнянні оптичної густини досліджуваного розчину та оптичної густини стандартного розчину при проходженні двох пучків одного світлового променя через ці розчини.
Рівень іонізованого кальцію розраховувався за формулою
Са++ = (6 Са - Б/3) / (Б + 6), де
Са++ - кальцій іонізований, мг%, Са - загальний кальцій, мг%, Б - загальний білок, г%.
Перерахунок одиниць вимірювання кальцію здійснювали за наступною формулою:
ммоль/л = мг% х 10 / Mr, де
Mr - молекулярна маса кальцію, яка дорівнює 40,08.
Визначення концентрації сироваткових IgE, IgA, IgG проводилось за методом Чиркіна В.В. в модифікації Когосової Л.С., Ю.О. Матвієнко (2000). Метод оснований на осадженні специфічного комплексу імуноглобулін-антиген розчином поліетингліколю (ПЕГ) з наступним виміром оптичної щільності. В роботі застосовувався фосфатний буфер з рН 7,4-7,5, 6% розчин ПЕГ з молекулярною масою 6000 в цьому буфері, комерційні ліофілізовані сироватки імуноглобулінів людини (виробництво Московського НДІ епі
- Київ+380960830922