РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОЇ ТА КАДАСТРОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Термінологія як одна з мікросистем літературної мови зазнає впливу тих лексико-семантичних явищ, які характерні для слів загального вжитку, - синонімії, антонімії, полісемії, омонімії. Це підтверджує думку про те, що лексика - це "відкритий клас, якщо говорити про елементи, але закритий, якщо говорити про відношення" [64, с. 34]. У сучасній терміносистемі землеустрою та кадастру розвиток значення слова характеризується наявністю всіх основних лексико-семантичних процесів літературної мови в межах, що не порушують семантичної визначеності термінів.
2.1. Явище антонімії в українській термінології землеустрою
та кадастру
Науці властивий бінарний принцип опису фактів, явищ - принцип, який ґрунтується на твердженні, що в більшості своїй явища протиставляються по два, виходячи з наявності чи відсутності однієї й тієї самої ознаки або максимального її вияву. Протиставлення логічних понять Ш.Баллі вважав природною схильністю людського розуму. Він відзначав: "У нашій свідомості абстрактні поняття закладені парами, причому кожне зі слів завжди так чи інакше зумовлює уявлення про інше" [14, с. 139]. Протилежність понять, що є відбиттям протилежності явищ (це стосується і терміносистеми землеустрою та кадастру), знаходить вираження в антонімії. За визначенням дослідників, антоніми - це слова, що належать до однієї й тієї ж частини мови і мають протилежне значення [270, с. 163]. В основі антонімії лежать істотні особливості дійсності, які відображаються як протилежні поняття в логіці й антонімічні значення в мові. Якщо антонімія у літературній мові вважається дослідниками однією з характерних рис [220; 144], то наявність антонімів у терміносистемах викликає у мовознавців суперечливі думки. Так, Л.О.Новиков заперечує існування антонімічних відношень між термінами [196], проте Т.І.Панько, І.М.Кочан, Г.П.Мацюк уважають, що термінам можуть бути притаманні такі відношення [208, с. 187]. Як указує В.П.Даниленко, "навпаки, саме тут, у термінології, антонімія стала засобом вираження необхідних і неминучих явищ науки" [76, с 7]. Дослідниця наголошує на тому, що між явищами науки постійно виникають відношення протиставлення. Насправді, будь-який об'єкт пізнання характеризується єдністю і боротьбою притаманних йому протилежностей, які знаходять своє вираження у мові у вигляді лексем-антонімів. Виявлення антонімічних відношень у термінолексиці допомагає систематизувати поняття, точніше визначити їхнє місце у терміносистемі, бо пояснення через протилежне є ефективним способом доведення істини. На думку Д.М.Шмельова, антонімічними можуть бути "слова, що протиставляються за найбільш загальною і суттєвою для їх значення семантичною ознакою, причому перебувають на крайніх точках відповідної лексико-семантичної парадигми" [316, с. 87]. Утворюючи елементарні пари, у межах яких реалізуються відношення протилежності, вони ілюструють одну з найважливіших ознак термінології - системність. На наш погляд, вивчення антонімії в термінології є важливою й актуальною справою, оскільки специфіка термінологічних одиниць переконує, що явище антонімії притаманне термінології навіть ширше, ніж загальнолітературній мові. Зокрема, В.П.Даниленко наголошує: "Явище антонімії, що проявляється в існуванні слів з протилежним значенням, у мові науки суттєво не відрізняється від відповідного явища в загальнолітературній мові" [79, с. 79].
У мовознавстві вироблені основоположні критерії визначення антонімів:
- антоніми - слова з протилежним значенням - розрізняються за вираженням протилежності, яка передбачає одночасно тотожність у якомусь відношенні;
- антоніми вживаються в типових синтаксичних конструкціях у взаємному протиставленні;
- антоніми мають однакову сферу лексичної сполучуваності [178, с. 56].
У термінології антонімія допомагає позначити крайні полюси термінологічного поля, використовуючи логічні можливості термінологічної системи. Антоніми уточнюють характер поняття, сприяють вираженню однозначності й точності. Т.В.Михайлова зазначає, що "антонімічними в термінології слід уважати відношення двох значень, що виражені різними термінами й передають істотні ознаки несумісних протилежностей або суперечностей видових понять стосовно одного родового, тобто мають спільну семантичну основу, а відмінні семи цих значень замінюють одна одну або одна виключає іншу" [181, с. 295]. Кожне з понять, що виникає, містить у собі протилежність, яка ґрунтується на відмінності всередині одного й того самого явища (якості, властивості, стану). Розуміння таких відмінностей і протиріч дає змогу з'ясувати відтінки значень слів, установити зв'язки між терміноелементами та їх місце в системі мови.
Антонімію в галузевих терміносистемах досліджували Л.Д.Малевич (гідромеліоративна), Т.В.Лепеха (судової медицини), І.В.Волкова (фізична), І.І.Козловець (фінансово-кредитна). Терміносистема землеустрою і кадастру ще не була предметом опису, і хоча має широко розгалужені антонімічні відношення, що утворюють стійкі асоціативні та логічні зв'язки конкретних термінів з іншими термінологічними одиницями, не досліджувалася на рівні лексико-семантичної парадигми.
Спробуємо схарактеризувати антонімічні відношення терміноелементів землеустрою та кадастру, врахувавши, що їх можна розглядати на формальному (структурному) та семантичному (відповідно до типу протилежностей) рівні. Ці аспекти і покладено в основу класифікації антонімів досліджуваної галузі.
Відповідно до типу протилежностей, що виражають антоніми терміносистеми землеустрою та кадастру, розрізнятимемо їх основні типи на семантичному рівні.
1. Антоніми, що виражають якісну протилежність:
високоеродовані ґрунти - низькоеродовані ґрунти; рівна поверхня - рельєфна поверхня; сильнозмиті ґрунти - слабозмиті ґрунти, висока родючість - низька родючість; слабкий опір засобам обробітку - сильний опір засобам обробітку (виявляють легкі ґрунти) та ін. Таким антонімам властиві ступені вираження пев
- Київ+380960830922